Постанова № 70275075, 15.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4301/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкової вимоги від 19.03.2015р. №73-15,-

ВСТАНОВИВ:

Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 19.03.2015р. №73-15, посилаючись на те, що з моменту прийняття Податкового кодексу України позивача було звільнено від сплати земельного податку. Однак, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01.2015р., відповідні пільги на 2015р. було скасовано. У зв'язку з чим, Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення був вимушений подати до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю на 2015р., у яких визначено розмір земельного податку. Також, позивач зазначає, що податковий борг виник у 2015р., та залишається не погашеним через відсутність коштів, що призводить до постійного збільшення податкового боргу. Отже, на думку позивача, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до податків, що призвело до виникнення у Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення податкового навантаження. Відтак, звільнення позивача від пільги зі сплати земельного податку, та формування податкового боргу є порушенням приписів п.п.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, яка регламентує принцип стабільності у правовідносинах. Також, позивач, зазначає, що його звільнено від сплати земельного податку з 17.07.2015р. Між тим, Рішенням Одеської міської ради «Про надання пільги щодо земельного податку» від 10.06.2015р. №6783-VІ позивачу надано пільги по сплаті земельного податку.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 18.09.2017р. вхід.№25699/17), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваної податкової вимоги від 19.03.2015р. №73-15, оскільки за Селекційно-генетичним інститутом - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення рахується узгоджена сума податкової заборгованості по земельному податку, що зумовило виставлення контролюючим органом оскаржуваної податкової вимоги.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, з урахуванням того, що від позивача - Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення до суду надійшла заява (вхід.№30852/17 від 10.11.2017р.) про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з наявністю станом на 18.03.2015р. у Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення узгодженої суми податкової заборгованості, 19.03.2015р. Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області винесено Податкову вимогу №73-15 щодо визначення суми узгодженого грошового зобов'язання у загальному розмірі 172085,05грн.

Не погодившись з означеною податковою вимогою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 19.03.2015р. №73-15, позивач - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про її скасування.

Так, на думку суду, оскаржувана позивачем податкова вимога від 19.03.2015р. №73-15, винесена податковим органом правомірно, та з урахуванням положень чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), наданої Селекційно-генетичним інститутом - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, зокрема, від 28.01.2015р. за 2015рік, сума земельного податку, що підлягає сплаті, позивачем самостійно визначено у загальному розмірі 2819356,89грн. (помісячно у період з січня по листопад 2015р. - по 234946,41грн. щомісяця, та у грудні 2015р. у сумі 234946,38грн.).

Також, судом встановлено, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2015р. у справі №815/5327/15, яка набрала законної сили 30.10.2015р., адміністративний позов Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області задоволено, присуджено до стягнення з Селекційно-генетичного інституту "Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення" податкового боргу по земельному податку в розмірі 1180337,22грн.

Зокрема, в межах розгляду вищеозначеної справи судом встановлено наявність у Селекційно-генетичного інституту "Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення", станом на 26.08.2015р., заборгованості по земельному податку, яка утворилась внаслідок самостійно визначених податкових зобов'язань у податковій декларації по земельному податку за 2015р. - в розмірі 1409678,46грн. (234946,41грн. щомісячно); розрахунків земельного податку від 19.02.2014р. - 4607,14грн., та від 20.02.2013р. - 61644,64грн. Крім того, 28.07.2015р. контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0009751503, яким на Інститут накладено штрафну санкцію в сумі 7405,59грн.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктами 16.1.3 та 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Також, згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, у зв'язку з наявністю станом на 18.03.2015р. у Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення узгодженої суми податкової заборгованості, 19.03.2015р. Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області винесено Податкову вимогу №73-15 щодо визначення суми узгодженого грошового зобов'язання у загальному розмірі 172085,05грн.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання позивача - Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на те, що Рішенням Одеської міської ради «Про надання пільги щодо земельного податку» від 10.06.2015р. №6783-VІ позивачу надано пільги по сплаті земельного податку, а з 17.07.2015р. позивача звільнено від сплати земельного податку, оскільки вищеозначена заборгованість по земельному податку у платника податку виникла станом на 18.03.2015р., тобто до надання пільги, та звільнення від сплати земельного податку.

Також, у даному випадку, платник податку безпідставно посилається на положення п.п.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, оскільки як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів позивач - Селекційно-генетичний інститут - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення самостійно у Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 28.01.2015р. за 2015рік визначив сума земельного податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області правомірно винесено податкову вимогу від 19.03.2015р. №73-15 щодо визначення суми узгодженого грошового зобов'язання у загальному розмірі 172085,05грн., оскільки за Селекційно-генетичним інститутом - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення рахувалась сума узгодженого грошового зобов'язання у загальному розмірі 172085,05грн.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкової вимоги від 19.03.2015р. №73-15, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкової вимоги від 19.03.2015р. №73-15, відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.