Ухвала суду № 70272299, 15.11.2017, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/2696/17

Справа № 754/3226/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які діють в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів про витребування майна з чужого незаконного володіння.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 заявив усне клопотання про зупинення провадження по справі, мотивуючи це тим, що на даний час ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.06.2017 року відкрито касаційні провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_4 та представника ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.03.2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17.05.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник К.В., Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_5, як законний представник малолітньої ОСОБА_7, Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання договору дарування недійсним. Представник відповідача вважає, що до прийняття рішення по касаційній скарзі неможливо прийняти рішення у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зважаючи на його безпідставність.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Зваживши доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 201 ЦПК України суд зобов′язаний зупинити провадження в справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Слід зазначити, що справою, що розглядається у порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, є цивільна, господарська, кримінальна або адміністративна справа, порушена у встановленому законом порядку, що розглядається відповідним судом. Це підтверджується ухвалою про відкриття провадження у справі, ухвалою про порушення провадження у справі, з яких випливає характер спору.

Як встановлено при розгляді справи, на даний час ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.06.2017 року відкрито касаційні провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_4 та представника ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.03.2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17.05.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник К.В., Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_5, як законний представник малолітньої ОСОБА_7, Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання договору дарування недійсним.

Але ж відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" суд зобов"язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених ст. 201 ЦПК України, а за наявності підстав, визначених ст. 202 ЦПК України, має право як на зупинення, так і на відмову в задоволенні такої заяви. Крім того, постановою визначено, що суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК України, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Також у пункті 33 вказаної постанови зазначено про те, що підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі.

Враховуючи вищевикладене та вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що підстав у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, для задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 немає, а тому в його задоволенні повинно бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч.1 ст. 201 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику відповідача ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення провадження по даній справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: