Ухвала суду № 70272258, 13.11.2017, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/5851/17

Справа № 754/11362/17

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2017 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 612 000,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 01.09.2013 року між сторонами був укладений Договір позики на суму 612 000,00 грн., які відповідачка зобов'язувалась повернути у строк до 01.11.2013 року. Але вказані грошові кошти останньою не повернуто, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачки на його користь борг у розмірі 612 000,00 грн.

10.11.2017 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2 Свою заяву позивач мотивує тим, що існує велика ймовірність продажу, перепродажу, укладення інших правочинів та вчинення будь-яких можливих юридичних дій з цим майном, оскільки ті дії відповідачки які вже вчинені, свідчать про наміри уникнути виконання відповідачкою зобов'язань за позикою, а тому можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в майбутньому рішення суду, в разі задоволення позовних вимог.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Згідно із ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 10 вказаної постанови визначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на те, що суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Як вбачається з позовної заяви та письмових матеріалів, доданих до позовної заяви, предметом позову є стягнення грошових коштів з відповідачки на користь позивача у розмірі 612 000,00 грн., на даний час існує можливість здійснення відповідачкою дій щодо відчуження нерухомого майна, іншого нерухомого майна у праві власності відповідачки не виявлено.

Також слід зазначити, що такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідачки, не позбавляє права останньої на користування даним майном, а лише тимчасово обмежує можливість ним розпоряджатися. Жодним чином не обмежує даний вид забезпечення позову і права іпотеко держателя, так як згідно вимог діючого законодавства вона має переважне право на дане майно та задоволення за його рахунок своїх вимог.

За таких обставин суддя приходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, зважаючи на те, що існує реальна загроза невиконання в майбутньому судового рішення, в разі задоволення позовних вимог. Суд вважає вжиття саме таких заходів є достатнім для задоволення вимог позивача в майбутньому, а також вважає такі заходи забезпечення позову співмірними із заявленими позовними вимогами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: 02225, АДРЕСА_2) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1) про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Копію ухвали для виконання направити до Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п′яти днів з дня проголошення.

Суддя: