Рішення № 70271441, 08.11.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 711/2289/16ц

Провадження № 2/712/102/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 року Соснівським районним судом м. Черкаси в складі:

головуючого судді - ТОКОВОЇ С.В.

за участю секретаря - ТИМОШЕНКО Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батьківство із актового запису про народження дини та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Служба у справах дітей Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про виключення запису про батьківство із актового запису про народження дини, вказуючи, що 07 жовтня 2000 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб, який рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2011 року розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте до укладання шлюбу та за час спільного проживання відповідачка своєю поведінкою викликала сумніви у подружній вірності. Він та треті особи бачили відповідачку з іншим чоловіком, що посіяло сумніви у її вірності та в тому, що він є біологічним батьком дитини. Оскільки неможливо врегулювати спір в позасудовому порядку, звернувся з даним позовом до суду.

ОСОБА_2 не визнаючи позов, звернулась до суду із зустрічним позовом про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, вказуючи, що вона з останнім перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2011 року розірвано. Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На сьогоднішній день склалися обставини, що свідчать про небажання ОСОБА_1 брати участь у вихованні доньки. Більше того, подальше користування останнього батьківськими правами шкодить правам та інтересам неповнолітньої доньки, завдає їй душевних страждань. Він особисто заперечує факт того, що ОСОБА_3 є його донькою, за будь яку ціну намагається розірвати стосунки з донькою, що трагічно впливає на розвиток ОСОБА_3 та її сприйняття оточуючого світу. Також неодноразово звертався до суду із позовними заявами про виключення запису про батьківство із актового запису про народження дитини. Позовна заява про виключення запису про батьківство із актового запису про народження дитини була подана до суду із порушенням встановленого законом строку, про що ОСОБА_1 чітко усвідомлював, однак не вважав за потрібне пояснити суду причини його пропуску. В його обох позовних заявах від 13.05.2015 та від 01.03.2016 чітко вказано момент виникнення у нього сумнівів щодо його батьківстві: «До укладання шлюбу та за час спільного проживання». Крім цього, ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, ігнорує дитину та не спілкується з нею. Після розірвання шлюбу він перестав цікавитися життям доньки, не брав жодної участі в її вихованні та матеріальному утриманні. У вихованні дитини не бере жодної участі, зовсім не спілкується з нею. Протягом останніх років ОСОБА_1 проживає з другою родиною, у нього друга дружина і дитина. Через це, жодним чином не підтримує стосунків з його першою донькою, навіть не вітає її з Днем народження, жодного разу не зателефонував їй. Що стосується батька ОСОБА_3, то він не лише сам повністю розірвав стосунки з донькою, а й спричинив повний розрив стосунків доньки зі своїми батьками (дідусем та бабусею ОСОБА_3). Остання намагалася додзвонитися до них та налагодити стосунки, однак останні відмовилися з нею спілкуватися, чим завдали неймовірні душевні страждання ОСОБА_3. Таким чином він спричинив розрив кровних стосунків ОСОБА_3 з її родиною, на які вона має повне право від народження. Враховуючи таку поведінку ОСОБА_1, вважає, що він не може і надалі користуватися батьківськими правами стосовно їх доньки, і позбавлення його батьківських прав є цілком логічним і закономірним.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2016 року зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 листопада 2017 року первісний позов залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у ньому та просила його задоволити.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1, позов не визнав та заперечував щодо позбавлення його батьківських прав, оскільки вважає причиною погіршення його відносин з донькою є вплив колишньої дружини на неповнолітню, яка не сприймає його нову сім'ю та всіляко намагається нашкодити нинішній дружині.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення зустрічного позову не заперечували.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із системного аналізу діючого законодавства України вбачається, що позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду. Частиною 1 ст. 164 СК встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав, а саме: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п. п. 15, 16 Постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2011 року розірвано.

ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження останньої.

В 2011 році рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки на користь матері в розмірі ? частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття.

Як пояснила в судовому засіданні позивач ОСОБА_2, відповідач протягом 2014 року не сплачував аліменти, взагалі неповнолітньою донькою не піклується, не цікавиться її життям, здоров'ям, духовним та моральним розвитком і ухиляється від спілкування з нею, створює перешкоди для її всебічного розвитку. Так, зокрема в 2015 році неповнолітня ОСОБА_3 звернулася до батька з проханням надати дозвіл на її поїздку за межі України на оздоровлення, проте ОСОБА_1 категорично відмовив неповнолітній в наданні дозволу, не надаючи жодних пояснень з цього приводу.

Рішенням комісії від 25.11.2015 № 13/22 дитина була передана під супровід Черкаського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді для мінімізації складних життєвих обставин в родині. Відповідач знав про те, що донька відвідує психолога для надання їй психологічної підтримки, сам він був неодноразово запрошений психологом на зустріч з донькою для налагодження стосунків між ними, проте ігнорував запрошення психолога і жодного разу на консультації не з'явився.

Поведінка відповідача спрямована на вирішення своїх власних потреб.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які є педагогами школи в якій навчається неповнолітня ОСОБА_3, суду пояснили, що навчанням дитини цікавиться виключно мати, яка систематично відвідує батьківські збори.

Крім того свідок ОСОБА_6 пояснила, що була класним керівником у ОСОБА_3 протягом навчання у 8-9 класі. За період навчання вона один раз телефонувала батькові який повідомив, що не може з'явитися у школі, оскільки перебуває у відрядженні. В подальшому батько їй не телефонував, не цікавився навчанням дитини. На даний час у ОСОБА_3 інший класний керівник.

Також в судовому засіданні було заслухано неповнолітню ОСОБА_3, яка висловила свою думку щодо необхідності позбавлення батьківських прав її батька ОСОБА_1 та пояснила, що близько двох років батько не бере участі у її житті, не відвідує батьківські збори, не цікавиться її успіхами у навчанні, не проводить з нею часу, приховує інформацію щодо свого місця проживання, не запрошує її в гості. Неодноразово звертався до суду позовом про оспорювання свого батьківства. Тому вважає за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що він не підтримує з нею жодних стосунків та вона не вважає його за батька.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до інформації адміністрації Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 17, від 27.08.2015 року № 190, батько у 2014-205 н.р. не цікавиться навчанням доньки, батьківські збори не відвідує, в школу жодного разу не приходив.

Згідно висновку виконавчого комітету Черкаської міської ради батько тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини, все це є підставами для позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітньої доньки.

Ч.1 ст. 164 СК України вказує на те, що батько, мати можуть бути судом позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків, як підстава для позбавлення батьківських права має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Ч. 4 ст. 155 Сімейного Кодексу України вказує, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст.166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку утримувати дитину.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено свідоме ухилення відповідача ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків ,суд вважає за необхідне позбавити його батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.150, 155, 164, 165, 166, 180-183 Сімейного кодексу України,

ВИРІШИВ:

Зустрічний позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 552 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ