Постанова № 70266881, 08.11.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 359/6743/17

Провадження № 2-а/359/406/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року о 10 годині 05 хвилин Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції у м.Борисполі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Департамент патрульної поліції, про скасування рішення суб’єкта владних повноважень,-

В С Т А Н О В И В:

04.09.2017 позивач ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3, звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з даним адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати повністю рішення поліцейського Управління патрульної поліції у місті Борисполі Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_2 Васильовича-суб’єкта владних повноважень, про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень, яке оформлене постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 077611 від 25.08.2017 року.( а.с.1-9).

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 25 серпня 2017 року поліцейським УПП у м.Борисполі ДПП сержантом поліції ОСОБА_2 було винесено оскаржувану постанову АР№ 077611 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн. За змістом постанови, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Volkswagen Crafter, д.н. АІ 8588СМ, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, та під час перевірки не надав посвідчення водія, поліс обов’язкового страхування, талон реєстрації транспортного засобу, 2.1 ПДР.

Позивач вважає постанову незаконною, необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню. Зазначив, що наведений відповідачем у постанові опис обставин, установлених під час розгляду справи та суть адміністративного правопорушення не містить об’єктивної сторони інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення та не відповідає правовій кваліфікації ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідач ставить йому у провину те, що він не надав для перевірки «поліс обов’язкового страхування» та «талон реєстрації транспортного засобу». Про те, зазначені документи не передбачені законодавством і тому у відповідача відсутнє право вимагати їх пред’явлення для перевірки, а у позивача - обов’язок їх мати при собі та пред’являти на вимогу поліцейського. Відповідачем було прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за діяння, які не визначені законом, як такі, що передбачають юридичну відповідальність, зокрема, за нормами КУпАП, що в свою чергу, порушує права позивача, закріплені ст. 58 Конституції України.

Також відповідачем не було встановлено, що позивач не мав при собі наведених у п. 2.1 ПДР документів, тому посилання на порушення зазначеного пункту ПДР є безпідставним. До того ж, у позивача відсутній у володінні та користуванні автомобіль Volkswagen Crafter , який зазначений у постанові. Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, поліцейським були суттєво порушені та обмежені права позивача, які гарантовані Конституцією України та Законами України. Звернув увагу, в постанові вказано, місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення є м. Бориспіль, вул. Сергія Камінського, конкретне місце розгляду справи не зазначено. Всупереч вимогам ст. 276 КУпАП Відповідач взагалі не проводив розгляд справи про адміністративне правопорушення, в т.ч. і за місцем знаходження УПП у м. Борисполі ДПП, що в м. Бориспіль по вул. Кошового, 4, а безпідставно звинувативши у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення, надав вже складену постанову. Зазначив, будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, не забезпечено право на захист, тощо. При цьому, відповідачем було залишено поза увагою пояснення позивача про те, що він не керував транспортним засобом за вказаних обставин. Вважає, що з цих підстав, вимога працівника поліції про надання документів була незаконна, а у нього був відсутній обов’язок пред’являти поліцейському визначені у ПДР документи. Як стверджує позивач, 25.08.2017, близько 05 години, він на мікроавтобусі Volkswagen LT 35, д.н.з. № НОМЕР_1 повертався до місця свого проживання від своїх друзів разом із своєю дружиною ОСОБА_4, яка перебувала за кермом даного транспортного засобу. Спиртних напоїв та наркотичних засобів вони не вживали. Зупинивши автомобіль біля будинку № 2-а по вул. Київський Шлях у м. Бориспіль, помітили, що в їхньому напрямку підходять працівники поліції. Оскільки у ОСОБА_4 відсутнє посвідчення водія відповідної категорії, то вона пересіла з водійського місця на пасажирське місце в салоні мікроавтобуса, а сам позивач через робоче місце водія з салону мікроавтобуса. Працівники поліції попрохали його пред’явити документи. На що позивач повідомив, що не керував транспортним засобом, і підстав вимагати у нього документів немає. ОСОБА_4 також вийшла з салону мікроавтобуса. Однак відповідачем не було встановлено, хто керував транспортним засобом, а на думку позивача, на підставі того, що він виходив з робочого місця водія, його і було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вважає, що поліцейський суттєво порушив його процесуальні права, позбавивши можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, а також грубо порушив положення ст.ст. 276, 278, 279, 280 КУпАП та унеможливив дотримання вимог ст. 245 КУпАП та ч. 2 ст. 33 КУпАП.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 05.10.2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Департамент патрульної поліції Національної поліції України (а.с.26).

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 повністю підтримали заявлені позовні вимоги та викладені в позовній заяві обставини, та просили їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечувала, вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, а також звертає увагу на порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення посадовими особами Національної поліції України, визначеними ст.ст.33,258, 276 КУпАП.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідка ОСОБА_4, дослідивши письмові матеріали адміністративної справи, переглянувши надані відповідачем відеозаписи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, з наданих сторонами письмових документів встановлено, що поліцейським УПП у м.Борисполі роти № 2 батальйону сержантом поліції ОСОБА_2 25 серпня 2017 року щодо позивача ОСОБА_1 була винесена оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АР№ 077611 за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 10,23).

Зі змісту постанови вбачається, що поліцейський УПП у м.Борисполі роти № 2 батальйону сержант поліції ОСОБА_2, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, встановив, що ОСОБА_1 25.08.2017 року о 05 годині 25 хвилин в м. Борисполі вул. Київський шлях,2-А, керуючи т.з. Volkswagen Crafter, д.н.з. АІ 8588СМ, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, під час перевірки не надав посвідчення водія, поліс обов’язкового страхування, талон реєстрації транспортного засобу, 2.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, а також застосував до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень (а.с.10,23). Копія постанови була вручена позивачу (а.с. 10,23).

Так, ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: - а)посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; -б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — технічний талон); - в)у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв — дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах — дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції; - г)на маршрутних транспортних засобах — схему маршруту та розклад руху; - на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, — документацію відповідно до вимог спеціальних правил; - ґ) поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);

Згідно з вимогами п. 2.4 Правил, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а)пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов’язковому технічному контролю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що 25.08.2017, близько 05 години, він на мікроавтобусі Volkswagen LT 35 , державний № НОМЕР_1, повертався до місця свого проживання разом із дружиною ОСОБА_4, яка і перебувала за кермом. Спиртних напоїв та наркотичних засобів вони не вживали. Коли зупинили автомобіль біля будинку № 2-а по вул. Київський Шлях у м. Бориспіль, до них підійшли працівники поліції, попрохали позивача пред’явити документи, на що останній відповів, що не керував транспортним засобом, а тому підстав вимагати у нього документів немає.

Крім того, в судовому засіданні був досліджений відеозаписи з нагрудних камер поліцейських присутніх на місці зупинки транспортного засобу та у Бориспільському відділі поліції, де відбувався розгляд справи про адміністративне правопорушення, надані Департаментом патрульної поліції (а.с.22,52), а також такі записи, надані позивачем, що були долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.41).

Так, на досліджених відеозаписах зафіксовано як момент,коли транспортний засіб- мікроавтобус Volkswagen, державний № НОМЕР_1, в зазначений в постанові день та час рухався та зупинився у дворі в м. Борисполі вул. Київський шлях,2-А, до якого під’їхав патрульний автомобіль поліції, повідомивши, що був зупинений транспортний засіб, щодо якого є орієнтування про розшук, так і момент, коли за кермом транспортного засобу, що зупинився був виявлений позивач ОСОБА_1, який на неодноразову вимогу працівників поліції пред’явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (технічний талон), поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, відповідав категоричною відмовою.

Суд також звертає увагу, що ані сам позивач ОСОБА_1, ані допитана в судовому засіданні в якості свідка дружина позивача ОСОБА_4, присутність якої на місці зупинки транспортного засобу зафіксована на відеозапису набагато пізніше часу зупинки, не повідомляли про те, що транспортним засобом керувала саме свідок. Крім того, поведінка свідка в присутності працівників поліції, її вислови, свідчать про те, що вона з’ясовувала обставини зупинки у працівників поліції, а також намагалась заспокоїти свого чоловіка, позивача у справі, ОСОБА_1

В цьому зв’язку, а також стосовно посилань позивача на порушення його прав при винесенні постанови, суд критично оцінює такі доводи, та вказує на зловживання ОСОБА_4 своїми процесуальними правами, зневажливе ставлення до працівників органів Національної поліції України, постійне провокування зухвалою поведінкою та образливими висловами з використанням ненормативної лексики, що підтверджується відеозаписами, які містяться в матеріалах справи.

Суд також враховує, що після затримання позивача було доставлено до Бориспільського відділу поліції, де відбувався розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, а також одночасно було складено протокол у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП , що зафіксовано відеозаписами, та не заперечується позивачем.

Зокрема, з переглянутих відеозаписів встановлено, що позивачу неодноразово було повідомлено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.! ст.126 КУпАП, прізвище, ім’я та по-батькові, а також посада поліцейського, який виніс постанову, роз’яснені права позивача, передбачені ст. ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, заслухані пояснення в обсязі, які забажав надати позивач, який не заперечував, що не пред'явив працівникам поліції для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 Правил дорожнього руху України, а також встановлено, що позивачу було неодноразово надано для перегляду відеозапис, на якому зафіксовано момент зупинки транспортного засобу, за кермом якого він знаходився.

Та обставина, що в постанові неправильно зазначена модель мікроавтобуса Volkswagen, державний № НОМЕР_1, яким керував позивач, а саме: Volkswagen Crafter, д.н.з. АІ 8588СМ (а.с.23) замість Volkswagen LT 35 , державний № НОМЕР_1 (а.с.24), на думку суду, не впливає на суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення та правильність висновків відповідача - поліцейського Управління патрульної поліції у м.Борисполі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, яким винесено оскаржувану постанову, щодо наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та викликана тією обставиною, що позивачем не були надані документи на транспортний засіб, визначені пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України.

Не є також суттєвою та обставина, що в оскаржуваній постанові поліцейським вжито вислів «не надав» посвідчення водія, поліс обов’язкового страхування, талон реєстрації транспортного засобу (а.с.23), в той час як у п.2.1 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій зобов’язаний пред’явити, а не надати зазначені документи, оскільки це не змінює суті вчиненого адміністративного правопорушення та не впливає на правильність кваліфікації дій позивача та не може бути підставою для скасування правильної по суті постанови.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач, інспектор патрульної поліції ОСОБА_2, під час розгляду адміністративної справи щодо порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Так, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) , органи Національної, поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення- про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, в тому числі порушення, передбачені статтею 126 КУпАП.

Відповідно до частини другої вказаної статті від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Встановлено, що відповідач - є працівником Управління патрульної поліції в м.Борисполі Київської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та на момент складання оскаржуваної позивачем постанови серії АР № 077611 від 25.08.2017 року мав спеціальне звання молодшого складу: сержант поліції, яке згідно вищенаведених вимог ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.81 (Присвоєння первинних спеціальних звань) Закону України «Про Національну поліцію», мав право розглядати справи про адміністративні правопорушення, а саме про порушення правил дорожнього руху за ч.1 ст.126 КУпАП та накладати адміністративні стягнення, отже діяв у межах свої повноважень.

Крім того, суд приймає до уваги, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідачем дотримано вимог чинного законодавства, в тому числі частин 2 та 4 статті 258 КУпАП, за змістом якої протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

В тому числі відповідачем дотримано вимог ч.6 вказаної статті, відповідно до якої постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд прийшов також до переконання, що відповідачем в повній мірі дотримано вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, оскільки перед складанням постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача були заслухані пояснення водія, роз'яснено позивачу права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, після чого винесено оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №077611 від 25.08.2017, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень, в межах санкції, передбаченої вказаною статтею (в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Крім того, судом враховано що оскаржувана постанова за змістом відповідає вимогам ст.283КУпАП, в тому числі викладено суть вчиненого порушення, а саме порушення щодо не пред'явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

На думку суду, такий виклад обставин вчиненого водієм порушення правил дорожнього руху в повній мірі дає можливість встановити суть вчиненого порушення та правильність застосованого нормативного акта, який передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом ч.2 ст.33 КУпАП, щодо недотримання якої відповідачем зазначає позивач, передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання, що підстави для визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 077611 від 25.08.2017, яким позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Визначений ст.289 КУпАП строк звернення до суду позивачем не порушений.

В силу ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 2015 року №3-рп/2015 щодо неконституційності положення частини другої статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та ст.ст. 2,4,9,11,71,86,99,128, 160,161,171-2,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції у м.Борисполі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Департамент патрульної поліції, про скасування рішення суб’єкта владних повноважень, оформлене постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №077611 від 25.08.2017 року – відмовити повністю.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження і є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя І.В. Муранова-Лесів