Рішення № 70264205, 09.11.2017, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/680/17

Провадження № 2/574/398/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( заочне)

09 листопада 2017 року Буринський районний суд Сумської області

у складі: головуючого судді Бабічевої Л.П.

за участю секретаряБожок В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 02.11.2010 року відповідно до укладеного договору б/н ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачка ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/ pages/70/, складає між нею табанкомдоговір, про що свідчить їїпідпису заяві.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідачка в порушення норм закону та умов договору зобовязання за кредитним договором належним чином не виконала.

Заборгованість відповідачки станом на 23.04.2017 року за кредитними договором б/н від 02.11.2010 року складає 12533 грн. 34 коп., з яких 2881,72 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3700,73 заборгованість по процентам за користування кредитом; 4877,87 грн. заборгованість за пенею; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 573,02 грн. - штраф (процентна складова) .

Тому позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором кредиту б/н від 02.11.2010 року у сумі 12533 грн. 34 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

У судове засідання представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, не зявився подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с.31).

Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про місце та час слухання справи був повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила. Заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило, а тому суд вважає за можливе розглянути справи на підставі наявних доказів відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України.

09.11.2017 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, … в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі / ч. 1 ст. 11 ЦПК України/ і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень / ч. 3 ст. 10 ЦПК України/.

Згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 02.11.2010 року відповідачка отримала кредитну картку «Універсальна» у ПАТ КБ «Приватбанк». Відповідачка надала згоду на те, що заява разом Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг та зобовязалась виконувати вимоги Умов та Правил надання надання банківських послуг, також регулярно ознайомлюватись зі змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Дану згоду відповідачка особисто засвідчила своїм підписом, що є доказом того, що сторони погодилися з умовами договору ( а.с. 7).

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Вищевказаний кредитний договір від 02.11.2010 року є дійсним, доказів того, що даний договір визнано недійсним суду надано не було.

Згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 02.11.2010 року відповідачка була ознайомлена та згодна з умовами кредитування, тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» ( а.с. 8), про що свідчить її підпис на вказаній заяві ( а.с. 7 зворот).

З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором вбачається, що відповідачка належним чином свої зобовязання не виконує і станом на 23.04.2017 року має заборгованість у сумі 12533 грн. 34 коп., з яких 2881,72 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3700,73 заборгованість по процентам за користування кредитом; 4877,87 грн. заборгованість за пенею; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 573,02 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.4-6).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установ ( кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідачки за порушення умов кредитного договору, зокрема, за порушення зобовязань із погашення кредиту, як пеню, так і штраф, які є одним видом забезпечення виконання зобовязань.

Таким чином, кредитним договором передбачена подвійна юридична відповідальність у вигляді пені та штрафу за одне й те саме правопорушення.

За положеннямистатті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Так, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Враховуючи вищевикладене та відповідно достатті 549 ЦК Україништраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин суд вважає, що неустойка у вигляді штрафу стягненню не підлягає.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року в справі №6-2003цс15 та постанові від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374цс17.

Згідно ч.1 ст.360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) у сумі 573,02 грн. є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Таким, чином, враховуючи, що відповідачка взяті на себе зобовязання у встановлені договором строки не виконувала, у звязку з чим має борг по кредитному договору, то суд вважає за необхідне стягнути з неї заборгованість за договором у сумі 11460 грн. 32 коп., з яких 2881,72 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3700,73 заборгованість по процентам за користування кредитом; 4877,87 грн. заборгованість за пенею, також відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки слід стягнути повернення витрат на оплату судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп..

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 174, 212-215, 224-233 ЦПК України,

ст.61 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 549, 611,1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» (рахунок №29092829003111,МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору б/н від 02.11.2010 року у сумі 11460 грн. 32 коп. та понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1600,00 грн., а всього 13060 грн. 32 коп. ( тринадцять тисяч шістдесят грн. 32 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачці не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Сумської області через Буринський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л.П.Бабічева