Ухвала суду № 70262169, 16.11.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

16 листопада 2017 року

Справа № 489/6063/16-ц

Номер провадження 2-п/489/62/17

УХВАЛА

16 листопада 2017 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретаря – Сироватки Т.О.,

за участю:

відповідача - ОСОБА_1,

представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

позивачки – ОСОБА_3,

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 12.07.2017 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення часток в праві спільної сумісної власності, визнання договорів частково недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.07.2017 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення часток в праві спільної сумісної власності, визнання договорів частково недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Свої вимоги мотивував тим, що Ленінським районним судом м. Миколаєва Рішення по зазначеній справі було постановлене 12.07.2017 р. за відсутності відповідача. При цьому, заявник зазначає, що він не був присутній в судових засіданнях, та відповідно не мав можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову, оскільки не отримував судові повістки та про розгляд справи в суді йому не було відомо. Також посилається на те, що при розгляді справи судом не було враховано всіх істотних обставин справи. А саме спірна квартира, яку позивачка просить визнати спільним майном подружжя – її доньки та відповідача – була придбана відповідачем за його особисті кошти та не є спільною сумісною власністю подружжя.

Посилаючись на вищевикладене, заявник просить суд заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.07.2017 р. по справі №489/6063/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення часток в праві спільної сумісної власності, визнання договорів частково недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом – скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлені вимоги.

Представник позивача заперечував.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

12.07.2017 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено рішення у справі №2/489/601/17 (489/6063/16-ц) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення часток в праві спільної сумісної власності, визнання договорів частково недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, відповідно до якого позовні вимоги було задоволено.

Справа призначалась до розгляду неодноразово (30.01.2017 р., 06.03.2017 р., 26.04.2017 р., 12.07.2017 р.).

Відповідно до ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше як за три дні до судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки на адресу відповідача було направлено у встановленому законом порядку, проте ним не отримано.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що він не був присутнім в судових засіданнях, призначених на 30.01.2017 р., 06.03.2017 р., 26.04.2017 р., 12.07.2017 р., оскільки не отримував судові повістки, так як проживав за іншою адресою та про розгляд справи в суді йому не було відомо. Відповідно він не мав можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову. Також посилається на те, що при розгляді справи судом не було враховано всіх істотних обставин справи. А саме спірна квартира, яку позивачка просить визнати спільним майном подружжя – її доньки та відповідача – була придбана відповідачем за його особисті кошти та не є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не був присутній в судовому засіданні з поважних причин (неотримання судової повістки), в зв’язку з чим не мав можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову, суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 230, 231, 232 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 12.07.2017 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення часток в праві спільної сумісної власності, визнання договорів частково недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом – задовольнити.

Скасувати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі №2/489/601/17 (489/6063/16-ц) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення часток в праві спільної сумісної власності, визнання договорів частково недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Виконавчі листи за цим рішенням – відізвати.

Призначити справу до розгляду в загальному порядку на 05.02.2018 року на 12.00. год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.С. Тихонова