Вирок № 70262049, 16.11.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2356/17

Номер провадження1-кп/473/219/2017

ЄРДР № 12017150190000749.

ВИРОК

іменем України

"16" листопада 2017 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретарів Данилевич Т.О., Козаченко О.І., Мухи О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка села Ганнівка Братського району Миколаївської області, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, сімейний стан незаміжня, на утриманні дітей не має, не працює, реєстрації постійного місця проживання на території України не має, мешкала без реєстрації за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Космонавтів, будинок №46, судимої 15 жовтня 2006 року Братським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.115 КК України до 11 років позбавлення волі, звільненої із Збаразької ВК №63 Тернопільської області 25 серпня 2016 року за відбуттям строку покарання,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.186, ч.3 ст.186 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор Павлов М.О.,

потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисник ОСОБА_4,

обвинувачена ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

25 квітня 2017 року біля 10 годин 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області обвинувачена ОСОБА_1 знаходилася на законних підставах в житловому будинку №30 по вулиці Крим Кавказ, в якому мешкає потерпіла ОСОБА_3. Під час перебування у вказаному житлі потерпілої ОСОБА_3 у обвинуваченої ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону потерпілої ОСОБА_3. Реалізуючи свій злочинний намір, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, обвинувачена ОСОБА_1 зі столу, який знаходився в приміщенні кухні житлового будинку, шляхом вільного доступу заволоділа мобільним телефоном моделі «Samsung GT-E 1080i» вартістю 117 гривень із сім-картою оператора мобільного звязку «Vodafone» вартістю 50 гривень, але була помічена потерпілою ОСОБА_3 та продовжила свої дії, направлені на незаконне заволодіння чужим майном, незважаючи на наміри потерпілої ОСОБА_3 її зупинити, з відкрито викраденим майном втекла на вулицю за територію вказаного домоволодіння, внаслідок чого спричинила потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 167 гривень.

Крім того, 15 травня 2017 року у другій половині дня біля 17 годин 00 хвилин, в місті Вознесенську Миколаївської області обвинувачена ОСОБА_1 з метою незаконного заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, прибула до житлового будинку №19 по вулиці Космонавтів, де мешкає потерпіла ОСОБА_2. Скориставшись тим, що вхідна калитка була відчинена обвинувачена ОСОБА_1 проникла на територію двору. Після чого, шляхом вільного доступу, через відчинені потерпілою ОСОБА_2 вхідні двері, обвинувачена ОСОБА_1 проникла до приміщення житлового будинку, де знаходилася потерпіла ОСОБА_2, та за допомогою деревяної качалки спричинила легкі тілесні ушкодження потерпілій, вимагаючи при цьому віддати їй грошові кошти. Враховуючи загрозу здоровю та побоюючись за своє життя потерпіла ОСОБА_2 віддала обвинуваченій ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100 гривень, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_2 був спричинений матеріальний збиток на загальну суму 100 гривень.

Позиція обвинуваченої ОСОБА_1.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_1 за епізодом проти потерпілої ОСОБА_3 визнала свою вину частково та пояснила, що 25 квітня 2017 року біля 10 годин 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області вона прийшла в гості до своєї далекої родички ОСОБА_3, яка мешкає в приватному житловому будинку за адресою: вулиця Крим Кавказ, 30. Під час перебування у вказаному житлі потерпілої ОСОБА_3 у неї виникла необхідність зателефонувати. Так як у неї не було з собою мобільного телефону, то вона взяла зі столу, який знаходився в приміщенні кухні житлового будинку, мобільний телефон ОСОБА_3 моделі «Samsung GT-E 1080i» із сім-картою оператора мобільного звязку. Це помітила ОСОБА_3 і сказала, що на телефонному рахунку відсутні грошові кошти, на що вона відповіла ОСОБА_3, що вона відправить смс повідомлення. Після цього вона з мобільним телефоном залишила будинок, де мешкає ОСОБА_3. При цьому в судовому засіданні вона запевняла, шо коли вона залишала житло ОСОБА_3, з боку ОСОБА_3 не було ніяких намірів зупинити її. Стверджувала, що ОСОБА_3 дозволила її користуватися мобільним телефоном. Даний телефон моделі «Samsung GT-E 1080i», який належав потерпілій ОСОБА_3 вона цього ж дня біля центрального ринку міста Вознесенська, так як їй були необхідні гроші, заклала за 50 гривень, а сім-карту оператора мобільного звязку із телефону вона перед цим викинула. При цьому вона погоджується із визначеною вартістю мобільного телефону моделі «Samsung GT-E 1080i» та вважає, що він міг мати ціну в розмірі 117 гривень, а з визначеною вартістю сім-карти оператора мобільного звязку «Vodafone» у розмірі 50 гривень не погоджується, вважає дану ціну завищеною вдвічі, та вважає, що вартість сім-карти оператора мобільного звязку «Vodafone» становить лише 25 гривень.

За епізодом проти потерпілої ОСОБА_2 обвинувачена ОСОБА_1 вину не визнала, та пояснила, що 15 травня 2017 року у другій половині дня, в місті Вознесенську Миколаївської області вона вирішила зайти по справам до ОСОБА_2, яка мешкає в житловому будинку №19 по вулиці Космонавтів, тобто недалеко від неї, так як вона також наймала для житла житловий будинок по вулиці Космонавтів.

В першій декаді травня 2017 року вона бувала у дворі ОСОБА_2 і за її проханням ОСОБА_2, дала їй у тимчасове користування спочатку годинник з будильником, а трохи пізніше невеличкий навісний замок з ключами, так як у неї не було чим закривати вхідні двері будинку, де вона стала мешкати.

15 травня 2017 року вона прийшла до ОСОБА_2 саме з пропозицією купити у неї цей навісний замок, який був уже в її користуванні. При цьому, коли вони з ОСОБА_2 знаходилися в приміщенні житлового будинку, у них виникла сварка з приводу ціни на даний навісний замок. ОСОБА_2 не погоджувалася його продавати за ті гроші, які її були запропоновані нею. Ця сварка перейшла в бійку, під час якої ОСОБА_2 схопила кухонну деревяну качалку, якою стала наносити їй удари по тулубу, голові та рукам. Вони вихопила з рук ОСОБА_2 даний предмет та також кілька разів вдарила ним, тобто тією ж кухонною деревяною качалкою по рукам ОСОБА_2, після чого кинула качалку на підлогу будинку та залишила житло ОСОБА_2, не бравши у неї ніяких грошей, запевняючи, що ОСОБА_2 обмовляє її в тому, що вона забрала у неї злочинним шляхом 100 гривень.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

За епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_3 вина обвинуваченої ОСОБА_1 повністю підтверджується за допомогою доказів, які суд знаходить достовірними, допустимими та достатніми, і які досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, 25 квітня 2017 року потерпіла ОСОБА_3 звернулася до посадової особи Вознесенського ВП ГУНП із заявою, в якій просила притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка 25 квітня 2017 року біля 10 годин 00 хвилин викрала мобільний телефон моделі «Samsung GT-E 1080i» із її будинку. /а.к.п. 71/.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 25 квітня 2017 року, з фото таблицею до нього, слідчим органу досудового розслідування в місті Вознесенську Миколаївської області оглянуті кімнати житлового будинку №30 по вулиці Крим Кавказ, в тому числі і кухонна кімната, де на столі виявлена відсутність мобільних телефонів. /а.к.п. 72 74/.

Протоколом огляду предмету від 25 квітня 2017 року, яким є мобільний телефон моделі «Samsung GT-E 1080i» з ІМЕІ 354351/04/167485/3, який раніше належав потерпілій ОСОБА_3 /а.к.п. 75/.

Протоколами предявлення особи для впізнання за фотознімками від 27 квітня 2017 року, відповідно до яких потерпілою ОСОБА_3 впізнана обвинувачена ОСОБА_1, яка 25 квітня 2017 року злочинним шляхом заволоділа її мобільним телефоном моделі «Samsung GT-E 1080i» із сім картою оператора мобільного звязку, і також впізнана обвинувачена ОСОБА_1, яка цього ж дня 25 квітня 2017 року продавала телефон моделі «Samsung GT-E 1080i» без сім карти оператора мобільного звязку. /а.к.п. 76, 78/

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 09/3-177 з фототаблицею до неї від 18 травня 2017 року по визначенню залишкової вартості майна, середньо - ринкова вартість мобільного телефону моделі «Samsung GT-E 1080i», бувшого у використанні, за цінами вторинного ринку, станом на 25 квітня 2017 року, могла становити 117 гривень 00 копійок. /а.к.п. 83 91/.

Відповідно до довідки фізичної особи підприємця ОСОБА_5, видом господарської діяльності якого є продаж засобів мобільного звязку та надання інших допоміжних комерційних послуг, станом на 26 квітня 2017 року вартість сім карти оператора мобільного звязку «Vodafone» становить 50 гривень. /а.к.п. 92/.

Відповідно до постанови органу досудового слідства від 26 квітня 2017 року, речовим доказом за кримінальним провадженням визнано: мобільний телефон моделі «Samsung GT-E 1080i» з ІМЕІ 354351/04/167485/3, який належить потерпілій ОСОБА_3, та який повернутий потерпілій ОСОБА_3 19 травня 2017 року, відповідно до її зберігальної розписки. /а.к.п. 95 - 96/.

Крім того свідок ОСОБА_6, який є сином потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він мешкає в одному житловому будинку разом із матірю, яка є людиною похилого віку і народилася 06 жовтня 1934 року. 25 квітня 2017 року вранці він пішов із будинку по своїм особистим справам, а коли повернувся до додому біля 15 години цього дня, то його мати розповіла йому, що вранці до неї заходила обвинувачена ОСОБА_1, яка забрала її мобільний телефон моделі «Samsung GT-E 1080i» із сім картою оператора мобільного звязку. Також мати повідомила його, що з цього приводу вона звернулася із відповідною заявою до Вознесенського ВП ГУНП. Мати дуже хвора, вона не може ходити, їй тяжко пересуватися, чим і скористалася обвинувачена ОСОБА_1, більш детальніші обставини заволодіння мобільним телефоном обвинуваченою, йому не відомі, так як мати не дуже хотіла спілкуватися з ним на цю тему.

За епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2 вина обвинуваченої ОСОБА_1 повністю підтверджується за допомогою доказів, які суд знаходить достовірними, допустимими та достатніми, і які досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, 16 травня 2017 року потерпіла ОСОБА_2 звернулася до органу досудового слідства Вознесенського ВП ГУНП із заявою, в якій просила притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка 15 травня 2017 року у другій половині дня шляхом вільного доступу проникла до її житлового будинку, де застосувавши до неї насильство та спричинивши її тілесні ушкодження, заволоділа її грошовими коштами в сумі 100 гривень. /а.к.п. 97/.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 16 травня 2017 року, з фото таблицею до нього, слідчим органу досудового розслідування в місті Вознесенську Миколаївської області оглянуті кімнати житлового будинку №19 по вулиці Космонавтів, під час якого вилучені: деревяна кухонна качалка та рушник із слідами на них речовини бурого кольору. /а.к.п. 98 103/.

Відповідно до висновку судової медичної експертизи №247 від 17 травня 2017 року у потерпілої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, виявлено крововиливи в ділянці лівої кисті та лівому передпліччі, набряк мяких тканин в скроневій ділянці зліва. Тілесні ушкодження виникли від дії тупого, тупих предмета, предметів. Не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень в час, вказаний потерпілою, тобто 15 травня 2017 року біля 17 годин 00 хвилин. Згідно пункту 3.5 наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року тілесні ушкодження відносяться до легких. /а.к.п. 106 107/.

Відповідно до постанови органу досудового слідства від 08 червня 2017 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: деревяну качалку зі слідами РБК на ній, рушник зі слідами РБК на ньому, зразки крові обвинуваченої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та потерпілої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, які відповідно до квитанції з порядковим номером 2/52 від 08 червня 2017 року прийняті для зберігання в кімнату речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області. /а.к.п. 115, 104/.

Відповідно до протоколу предявлення особи для впізнання від 16 травня 2017 року, з CD R відеодиском до нього з номером LH 3155ULO5133543DZ, потерпілою ОСОБА_2 впізнана обвинувачена ОСОБА_1, яка 15 травня 2017 року у другій половині дня біля 17 годин 00 хвилин шляхом вільного доступу проникла до її житлового будинку за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Космонавтів, будинок №19, де застосувавши до неї насильство та спричинивши їй тілесні ушкодження, заволоділа її грошовими коштами в сумі 100 гривень. /а.к.п. 124 - 125/.

Відповідно до постанови органу досудового слідства від 16 травня 2017 року, речовим доказом за кримінальним провадженням визнано: CD R відеодиск з номером LH 3155ULO5133543DZ, на якому зафіксовано проведення слідчої дії, в виді предявлення особи для впізнання від 16 травня 2017 року, під час якої потерпілою ОСОБА_2 впізнана обвинувачена ОСОБА_1, як особа, яка вчинила відносно неї кримінальне правопорушення. яке мало місце 15 травня 2017 року в житловому будинку за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Космонавтів, 19, і який долучено до матеріалів кримінального провадження. /а.к.п. 126 127/.

Крім того потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що в другій половині дня 15 травня 2017 року вона знаходилася в житловому будинку і відпочивала, коли в двері хтось постукав. Вона сподівалася, що прийшов працівник соціальної службм та відкрила двері. В дверях вона побачила ОСОБА_1, яка відраз ж на російській мові сказала: «Старуха, давай деньги, живая не выйдешь! Если сдашь меня мусорам, то мои цыгане тебя найдут». З метою захисту від ОСОБА_1, вона схопила кухонну деревяну качалку та почала наносити нею удари по рукам, голові та тулубу ОСОБА_1. Але ОСОБА_1 була значно молодшою та крепшою, вона видерла у нею качалку, і почала вже її лупцювати цією качалкою. Щоб припинити своє побиття циганкою ОСОБА_1, вона сказала, що у неї в гаманці, ще до наступної пенсії залишилося сто гривень. Після того, як вона віддала ОСОБА_1 одну купюру номіналом в сто гривень, ОСОБА_1 залишила її житло та вибігла на вулицю. Вона відразу ж за нею закрила вхідні двері. Про даний випадок з ОСОБА_1 вона по мобільному телефону відразу ж розповіла своїй племінниці, яка викликала поліцію. У неї біли зняті побої, і працівникам поліції вона віддала деревяну кухонну качалку та рушник, на яких залишилася кров ОСОБА_1, так як у ОСОБА_1 під час бійки з нею був розбитий ніс. У неї крові не було, а лише сильно боліла рука та голова, по яким ОСОБА_1 нанесла сильні удари качалкою, після того як вирвала цю качалку з її рук. При цьому в судовому засіданні вона визнала факт того, що в першій декаді травня 2017 року вона за проханням ОСОБА_1, надала ОСОБА_1 у тимчасове користування спочатку годинник з будильником, а трохи пізніше невеличкий навісний замок з ключами, так як у ОСОБА_1 не було чим закривати вхідні двері будинку, в якому вона мешкала. Але в судовому засіданні вона доводила, що ніколи ОСОБА_1, в тому числі і 15 травня 2017 року не зверталася до неї з пропозицією купити у неї навісний замок, який був уже в користуванні ОСОБА_1. Вона заперечувала виникнення сварки з ОСОБА_1 з приводу ціни на даний навісний замок, та пояснювала, шо таких розмов з ОСОБА_1 ніколи не було, і це все вигадки ОСОБА_1. 15 травня 2017 року ОСОБА_1 прийшла до неї, лише з метою відкритого заволодіння її грошовими коштами.

Аналогічні показання були надані потерпілою ОСОБА_2 під час досудового слідства, при допиті її слідчим суддею Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області в порядку ст. 225 КПК України. /а.к.п. 113 114/.

Мотиви неврахування судом окремих доказів.

Суд визнає недопустимим доказом за кримінальним провадженням протокол проведення слідчого експерименту від 18 липня 2017 року за участю обвинуваченої ОСОБА_1 з CD RW відеодиском до нього. /а.к.п. 128 130/.

Відповідно до ч.1 ст.240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий чи прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

За змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 18 липня 2017 року за участю обвинуваченої ОСОБА_1 не були проведені необхідні досліди чи випробування, відповідно до вимог ч.1 ст.240 КПК України. При проведенні даної слідчої дії органом досудового слідста на місці вчинення кримінального правопорушення, лише зафіксовано на CD RW відеодиск фактичні показання ОСОБА_1, які були дані нею під час допитів, як підозрюваної. Дані обставини приводять суд до висновку, що дану слідчу дію, проведену 18 липня 2017 року, яку зафіксовано на протокол з назвою протокол проведення слідчого експерименту не можливо вважати слідчим експериментом в контексті вимог ст. 240 КПК України.

Разом з тим, аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_1.

При аналізі обвинувачення ОСОБА_1, з комплексом досліджених в судовому засіданні доказів, судом з`ясовано зміст і спрямованість умислу обвинуваченої ОСОБА_1. При цьому суд, виходить із сукупності всіх обставин вчинених нею діянь, матеріалів кримінального провадження, та враховує мотиви та способи вчинення злочинів обвинуваченою ОСОБА_1, які були направлені саме на відкрите заволодіння чужим майном, як при вчиненні злочину відносно потерпілої ОСОБА_3, так і відносно потерпілої ОСОБА_2. При цьому суд враховує також і причини припинення злочинних дій обвинуваченої ОСОБА_1, яка залишала відразу житло потерпілих, після того, як предмет злочинного посягання, тобто майно потерпілих опинялося у її безпосередньому володінні, будь то мобільний телефон потерпілої ОСОБА_3, чи грошові кошти в сумі 100 гривень потерпілої ОСОБА_2. Крім того, суд враховує поведінки обвинуваченої ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що передували подіям злочинів, стосунки обвинуваченої ОСОБА_1 з потерпілими. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення обвинуваченої ОСОБА_1 до наслідків своїх дій, після відкритого викрадення майна потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винною у вчиненні яких визнається обвинувачена ОСОБА_1.

Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_1 за фактом відкритого заволодіння майном потерпілої ОСОБА_3, суд кваліфікує за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/.

Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_1 за фактом відкритого заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника, про те, що при заволодінні майном потерпілої ОСОБА_3, дії обвинуваченої носили характер таємного викрадення чужого майна, а не відкритого, суд находить неспроможними. В судовому засіданні встановлено, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 при заволодінні мобільним телефоном моделі «Samsung GT-E 1080i» з ІМЕІ 354351/04/167485/3 та сім картою оператора мобільного звязку «Vodafone» носили характер відкритого викрадення чужого майна. Після того, як дії обвинуваченої ОСОБА_1, направлені на таємне викрадення майна потерпілої ОСОБА_3, були помічені потерпілою ОСОБА_3, обвинувачена ОСОБА_1 вступила з потерпілою ОСОБА_3 в діалог, при якому ОСОБА_1 повідомляла потерпілій ОСОБА_3 виниклу необхідність скористатися мобільним телефоном. На це потерпіла ОСОБА_3 заборонила її користуватися належним їй мобільним телефоном, повідомивши ОСОБА_1 про те, що на телефонному рахунку відсутні грошові кошти, на що під час продовження виниклого діалогу, ОСОБА_1 відповіла ОСОБА_3, що вона відправить смс повідомлення, а після цього вона відразу з мобільним телефоном залишила будинок, де мешкає потерпіла ОСОБА_3. При цьому суд також критично оцінює показання обвинуваченої ОСОБА_1 в частині того, що коли вона залишала житло ОСОБА_3, з боку ОСОБА_3 не було ніяких намірів зупинити її, і потерпіла ОСОБА_3 дозволила користуватися належним їй мобільним телефоном. В цій частині показання обвинуваченої ОСОБА_1 суперечать абсолютно всім доказам за кримінальним провадженням

Також суд критично оцінює показання обвинуваченої ОСОБА_1 в частині того, що, вона мала наміри повернути потерпілій ОСОБА_3 мобільний телефон, але вона цього ж дня біля центрального ринку міста Вознесенська, так як їй були необхідні гроші, заклала за 50 гривень. В цій частині показання обвинуваченої ОСОБА_1 не узгоджуються з її діями, при яких нею була викинута сім карта оператора мобільного звязку «Vodafone», і суд вважає, що обвинуваченою ОСОБА_1 був зроблений продаж мобільного телефону моделі «Samsung GT-E 1080i» з ІМЕІ 354351/04/167485/3 без сім карти оператора мобільного звязку «Vodafone», та без намірів повернення даних речей потерпілій ОСОБА_3.

Крім того, суд знаходить неспроможними доводи обвинуваченої ОСОБА_1 та сторони захисту в частині того, що обвинуваченою не було вчинено злочину відносно потерпілої ОСОБА_2, що обвинувачена не брала у потерпілої ОСОБА_2 будь яких грошових коштів, і що потерпіла ОСОБА_2 обмовляє обвинувачену в тому, що вона забрала у неї злочинним шляхом при відкритому викраденні грошові кошти в сумі 100 гривень.

Суд критично оцінює показання обвинуваченої ОСОБА_1 в частині створення нею штучного алібі, щодо вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_2, щодо відсутності її вини у відкритому викраденні чужого майна, а лише в нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2, і то під час захисту від дій потерпілої.

Показання обвинуваченої ОСОБА_1 щодо відсутності її вини за ч.1 ст.186 та ч.3 ст.186 КК України, дані нею в судовому засіданні суперечать всім іншим матеріалам кримінального провадження, і не можуть бути прийняті судом для обгрунтування вироку. Невизнання в судовому засіданні обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини, щодо відкритого викрадення майна потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд вважає спробою обвинуваченої ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності саме за ч.1 ст.186 та ч.3 ст.186 КК України, а також відсутністю у обвинуваченої ОСОБА_1 критичного аналізу своїх умисних дій та небажанням визнати злочинну неправомірність своїх умисних дій, при вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України відносно потерпілої ОСОБА_3, та при вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України відносно потерпілої ОСОБА_2.

Обставини, які помякшують або обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1.

Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України помякшували покарання обвинуваченій ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочинів щодо осіб похилого віку.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_1, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних нею злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості та тяжким злочином.

Суд також враховує умови життя обвинуваченої ОСОБА_1, її соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, рівень культури та освіти, її соціально - психологічні риси, при дослідженні яких зясовано, що вона страджає емоційно нестабільним розладом особистості імпульсивного типу, в стані компенсації, на патопластичному органічному фоні, шо не позбавляє її повністю усвідомлювати значення своїх умисних дій і в повній мірі керувати ними. Також суд враховує стать та вік обвинуваченої ОСОБА_1, яка задовільно характеризуються за місцем проживання, має непогашену судимість за вчинення особливо тяжкого злочину проти життя особи, і після звільнення з місця позбавлення волі, після відбуття покарання, знову вчинила умисні злочини проти власності, один з яких є злочином середньої тяжкості, а інший тяжким злочином. /а.к.п. 45 - 47, 117 123, 138 150/.

Суд вважає, що основний вид покарання в виді позбавлення волі, відносно обвинуваченої ОСОБА_1, призначений у відповідності з ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів, буде необхідним та достатнім для її виправлення, та попередження вчинення нею нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п. 95 96, 104, 115, 126 127/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. /а.к.п. 82/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.186 та ч.3 ст.186 КК України та призначити їй покарання за даними статтями:

-за ч.1 ст.186 КК України в виді 02 /двох/ років позбавлення волі.

-за ч.3 ст.186 КК України в виді 05 /пяти/ років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно до відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_1 призначити 05 /пять/ років 06 /шість/ місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни тримання під вартою в державній установі СІЗО в Миколаївській області, обчислюючи строк відбування покарання з дня її взяття під варту за ухвалою суду, тобто з 19 травня 2017 року, зарахувавши в строк відбування покарання тримання її під вартою з 16 травня 2017 року по 19 травня 2017 року.

Зарахувати обвинуваченій ОСОБА_1 в строк відбування призначеного основного покарання строк тримання її під вартою в установах попереднього увязнення в звязку з розглядом кримінального провадження з 16 травня 2017 року до 20 червня 2017 року включно, у співвідношенні та з розрахунку, що один день попереднього увязнення відповідає двом дням позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838 - VІІІ, який набрав чинності з 24 грудня 2015 року та діяв до 20 червня 2017 року включно «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання».

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838-VІІІ, який набрав чинності з 24 грудня 2015 року та діяв до 20 червня 2017 року включно, з урахуванням внесених змін, внесених Законом України від 18 травня 2017 року №2046- VІІІ, з дотриманням положень ст.5 КК України, щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, зарахувати обвинуваченій ОСОБА_1 у строк відбування призначеного основного покарання, строк попереднього ув'язнення в період з 20 червня 2017 року до дня набрання вироком законної сили включно, у співвідношенні та з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: мобільний телефон моделі «Samsung GT-E 1080i» з ІМЕІ 354351/04/167485/3, який належить потерпілій ОСОБА_3 і який відповідно до зберігальної розписки повернутий потерпілій ОСОБА_3 залишити потерпілій ОСОБА_3, як законному власнику даної речі. /а.к.п. 95 - 96/.

Речові докази за кримінальним провадженням: деревяну качалку зі слідами РБК на ній, яка зберігається в сейф пакунку №1614156 та рушник зі слідами РБК на ньому, який зберігається в сейф пакунку №1745113, відповідно до квитанції з порядковим номером 2/52 від 08 червня 2017 року в кімнаті речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області повернути потерпілій ОСОБА_2, як законній власниці даних речей. /а.к.п. 115, 104/.

Речові докази за кримінальним провадженням: зразки крові обвинуваченої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та потерпілої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, які відповідно до квитанції з порядковим номером 2/52 від 08 червня 2017 року прийняті для зберігання в кімнату речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області знищити. /а.к.п. 115, 104/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: CD R відеодиск з номером LH 3155ULO5133543DZ, на якому зафіксовано проведення слідчої дії, в виді предявлення особи для впізнання від 16 травня 2017 року, під час якої потерпілою ОСОБА_2 впізнана обвинувачена ОСОБА_1, як особа, яка вчинила відносно неї кримінальне правопорушення. яке мало місце 15 травня 2017 року в житловому будинку за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Космонавтів, 19, і який долучено до матеріалів кримінального провадження зберігати при матеріалах кримінального провадження. /а.к.п. 126 127/.

Судову витрату, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013:

-989 /девятсот вісімдесят девять/ гривень 60 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи № 09/3 177 від 18 травня 2017 року. /а.к.п. 82/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський