Постанова № 70260963, 02.11.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Дзюбича В.Л.

за участю секретаря Зубко О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у якому просить визнати неправомірними дії відповідача, які полягають у тому, що при проведенні позивачу перерахунку розміру пенсії у зв»язку із підвищенням грошового забезпечення поліцейським згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року йому було неправомірно змінено розмір відсотків місячного грошового забезпечення, з яких нараховується пенсія з 90% на 70% грошового забезпечення та просить зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної йому пенсії за вислугу років у розмірі 90% місячного грошового забезпечення, без обмеження граничного розміру пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування вимог посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На момент призначення пенсії вислуга років у нього склала понад 37 років і йому було нараховано пенсію у розмірі 90% від грошового забезпечення. 24.05.2017 року відповідач надіслав йому повідомлення про проведений перерахунок пенсії відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року, з якого слідує, що в ході виконання вказаного судового рішення відповідач безпідставно змінив розмір нарахування пенсії у відсотковому відношенні до грошового забезпечення, визначивши розмір пенсії після проведеного перерахунку з розрахунку 70% грошового забезпечення, з посиланням на норми Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VІІ від 27.03.2014 року, згідно яких при призначенні пенсії її розмір не перевищує 70% грошового забезпечення. Позивач вважає вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області неправомірними, оскільки вказані норми законодавства застосовуються при призначенні пенсій вперше та не стосуються раніше призначених пенсій та їх перерахунку, який провадиться за документами, що є в пенсійній справі. Так як на час набуття права на пенсійне забезпечення відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач мав право на отримання пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, відповідач при проведенні перерахунку пенсії не вправі був визначати її розмір з розрахунку 70% грошового забезпечення, оскільки правовідносини по пенсійному забезпеченню виникають в момент виникнення права на призначення пенсії у зв»язку із чим застосовувати до вказаних правовідносин законодавство, що є чинним на момент перерахунку пенсії, відповідач не вправі. Із врахуванням наведеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні відносно позову заперечив та просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Позивач ОСОБА_1 з 2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% грошового забезпечення.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року скасовано постанову Тернопільського міськрайонного суду тернопільської області від 27.12.2016 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов»язано Головне управління Національної поліції в Тернопільській області виготовити на направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування. Зобов»язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.04.2016 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

На виконання зазначеної постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року відповідач здійснив перерахунок призначеної позивачу пенсії з 07.04.2016 року виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення, та визначив її у розмірі 10740 грн.. з урахуванням максимального розміру пенсії, що підтверджується повідомленням про призначення пенсії №1549 від 25.05.2017 року.

У письмових запереченнях на позов зазначено, що відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку на умовах, в порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.1 Порядку перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніш призначених пенсій проводиться у розмірах, встановлених законодавством. Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Відповідно до ч.7 ст.43 зазначеного Закону максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.217 року максимальний розмір пенсії,( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат до надбавок окремим категорія осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Із врахуванням наведеного, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі визначається Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»№ 2262-XII від 09.04.1992 року .

Редакція ст. 43 вказаного Закону, що діяла на момент набуття позивачем права на пенсійне забезпечення, передбачала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Після призначення позивачу пенсії за вислугу років, у відповідності до положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійного системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року та Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VІІ від 27.03.2014 року максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» двічі змінювався та був встановлений спершу у розмірі, що не перевищує 80% відповідних сум грошового забезпечення, а в подальшому у розмірі, що не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Виходячи з положень зазначених нормативних актів, з 01.10.2011 року положення ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо максимального розміру пенсії за вислугу років в розмірі 90 процентів від грошового забезпечення втратили чинність на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Водночас, підстави та порядок перерахунку пенсій особам, визначеним Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регулюються статтею 63 цього Закону.

Згідно із вказаною нормою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв»язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

У відповідності до ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов»язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема. Належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме-у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, державного департаменту України з питань виконання покарань тощо(рішення Конституційного суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги).

У рішенні Конституційного суду України від 20.03.2002 року №5-рп/2002 зазначено, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов»язана з ризиком для життя і здоров»я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов»язки і відповідальність. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальних захист та членів їхніх сімей.

Отже, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Вказані висновки суду повністю узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10.02.2015 року справа №21-630а14.

Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідачем під час проведення перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року, протиправно зменшено розмір відсотків, у яких нараховується пенсія за вислугу років з 90% на 70% від суми його грошового забезпечення.

При цьому суд зазначає, що внесені зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються виключно порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначених відповідно до цього Закону пенсій.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ внесено зміни до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до яких, тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

В силу ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до вимог ст. 9 КАС України при вирішенні спору суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення розміру відсотків, у яких нараховується пенсія за вислугу років та обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 після проведеного перерахунку у розмірі 70% від місячного грошового забезпечення, зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років у розмірі 90% від місячного грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 року з урахуванням проведених виплат.

Одночасно суд вважає, що не підлягають до задоволення вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії без обмеження її максимального розміру, оскільки обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», встановлені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ, який є діючим на даний час і його положення не визнані в установленому порядку неконституційними.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 18, 69 – 71, 94, 159 – 163, 254 КАС України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% від місячного грошового забезпечення.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90% від місячного грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонним суд з дня проголошення постанови. Якщо постанову було ухвалено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, а також у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.