Постанова № 70260883, 17.10.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дзюбича В.Л.,

за участю секретаря Грабської Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», оформлене протоколом №10 від 15.06.2017 року та зобов’язати Тернопільське об»єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити йому пенсію державного службовця з 06.06.2017 року, зарахувавши до стажу, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років працівникам державної служби періоди: служби в рядах Радянської армії з 03.11.1983 року по 15.12.1985 року; роботи на посаді інструктора Тернопільського міському Компартії України з 16.10.1989 року по 21.01.1991 року; роботи на посаді завідуючого госпрозрахунковим сектором міському партії з 21.01.19991 року по 05.08.1991 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Тернопільському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». 06.06.2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з огляду на наявний стаж державної служби понад 18 років та досягнення відповідного віку. Однак відповідач протоколом №10 від 15.06.2017 року відмовив у задоволенні його заяви, посилаючись на те, що згідно записів у його трудовій книжці підтверджено стаж роботи на посадах, що віднесені до державної служби лише починаючи з 20.03.2007 року, а відтак наявний у нього стаж державної служби становить 9 років 1 місяць 11 днів, що є меншим за необхідний -10 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Вказану відмову позивач вважає неправомірною, оскільки у відповідності до п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 року стаж державної служби за періоди роботи до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року обчислюється відповідно до п.8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, яким в свою чергу визначено, що стаж державної служби за періоди до набрання чинності Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством. Відповідно до довідки управління Держпраці у Тернопільській області від 06.06.2017 року №09/38 позивачу виплачувалась надбавка за вислугу років за стаж роботи на державній службі у розмірі 50%, тобто понад 18 років. Окрім цього відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №912 від 02.08.1996 року обчислення стажу державної служби належить до компетенції кадрової служби державного органу, з яким державний службовець перебував у трудових відносинах, а тому відповідач не вправі був відмовляти йому у зарахуванні певний періодів трудового стажу до стажу державної служби. Із врахуванням наведеного просить його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача подав заяву про розгляду справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відносно позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов та просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Тернопільському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року.

06.06.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його із пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Згідно протоколу №10 засідання комісії Тернопільського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області по розгляду питань, пов»язаних з призначенням пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 15.06.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу», оскільки стаж роботи позивача на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 року, обчислений на підставі записів у трудовій книжці становить 09 років 1 місяць 11 днів.

В силу ч.1 ст.46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 року(надалі-Закон №889-VІІІ) одночасно з яким набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України №229 від 26.03.2016 року про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби .

Відповідно до п.п. 10,12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 10 та не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктами 2,6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №229 від 26.03.2016 року передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Обчислення стажу державної служби здійснює служба управління персоналом державного органу.

Відповідно до п. 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, обчислення стажу державної служби позивачу ОСОБА_1 слід здійснювати у відповідності до законодавства, що було чинним на момент набуття ним відповідного стажу, а саме відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії БТ-І №0051013, останній з 03.11.1983 року по 15.12.1985 року проходив службу в рядах Радянської армії; з 16.10.1989 року по 21.01.1991 року працював на посаді інструктора Тернопільського міському Компартії України; з 21.01.19991 року по 05.08.1991 року -на посаді завідуючого госпрозрахунковим сектором міському партії; з 20.03.2007 року по 01.08.2008 року на посаді державного інспектора з охорони праці державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері; з 01.08.2008 року по 01.02.2010 року на посаді державного інспектора з охорони праці територіального управління; з 01.02.2010 року по 29.12.2011 року на посаді державного газотехнічного інспектора управління Держгірпромнагляду по Тернопільській області; з 29.12.2011 року по 05.03.2012 року на посаді виконуючого обов»язки начальника державної інспекції нагляду в промисловості за об»єктами підвищеної небезпеки; з 05.03.2012 року по 02.06.2015 року на посаді начальника державної інспекції нагляду в просимлвовості за об»єктами підвищеної небезпеки; з 03.06.2015 року по 14.04.2016 року на посаді начальника відділу нагляду на виробництві і об»єктах підвищеної небезпеки за переведенням із територіального управління; з 14.06.2016 року по 06.06.2017 року на посаді начальника відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні та на виробництвах і об»єктах підвищеної небезпеки.

У відповідності до п.3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів № 43 від 15.01.2005 року (діючого до набрання Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року законної силу) до стажу державної служби також зараховується час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №239 від 18.04.1994 року «Про віднесення посад працівників місцевих рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців» , що була чинною до 26.10.2001 року , визначено, що до шостої категорії посад держаних службовців відносяться посади спеціалістів виконкомів міських Рад міст обласного підпорядкування, їх управлінь, самостійних відділів та інші прирівняні до них посади.

Відповідно до довідки управління Держпраці в Тернопільській області № 09/38 від 06.06.2017 року, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника відділу отримував надбавку за 6 ранг державного службовця та надбавку за вислугу років 50% за стаж державної служби 18 років.

Відповідно до ч. 2 Положення про порядок і умови вплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1049 від 20.12.1993 року передбачено, що надбавки за вислугу років виплачуються керівникам, спеціалістам і службовцям органів виконавчої влади та інших державних органів залежно від стажу роботи, а саме: понад 25 років стажу державної служби у розмірі 40 % щомісячної надбавки від посадового окладу.

Відповідно до пункту 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.09.2016 року №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 3 порядку передбачено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають чоловіки, які досягли віку 62 роки.

Пунктом 4 порядку визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та доданими до матеріалів справи документами підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 03.11.1983 року по 15.12.1985 року проходив військову лужбу в рядах Радянської армії, з 16.10.1989 року по 21.01.1991 року працював на посаді інструктора Тернопільського міському Компартії України, а з 21.01.1991 року по 05.08.1991 року на посаді завідуючого госпрозрахунковим сектором міському партії, і вказані періоди праці згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 року підлягають зарахуванню до стажу державної служби, що дає право на отримання пенсії державного службовця, відтак в порядку, установленому чинним законодавством позивач набув право на призначення пенсії державного службовця при досягненні відповідного віку.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, аналізуючи наведені обставини та досліджені докази, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає до задоволення, шляхом визнати протиправним та скасування рішення комісії Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області по розгляду питань, пов»язаних з призначенням пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», оформленого протоколом №10 від 15.06.2017 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов»язавши відповідача призначити ОСОБА_1 з 06.06.2017 року пенсію державного службовця у відповідності до Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період проходження військової служби з 03.11.1983 року по 15.12.1985 року та періоди роботи з 16.10.1989 року по 21.01.1991 року на посаді інструктора Тернопільського міському Компартії України та з 21.01.1991 року по 05.08.1991 року на посаді завідуючого госпрозрахунковим сектором міському партії.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, право компенсування судових витрат, понесених стороною на користь якої ухвалено рішення, визначене ст. 94 КАС України, тому суд вважає, що із державного бюджету в користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по справі, а саме: 640,00 грн. судового збору

Керуючись ст.19, ч.1 ст.46 Конституції України, ст.ст.52, 55, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.6-11, 41, 71, 94, 104, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області по розгляду питань, пов»язаних з призначенням пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», оформлене протоколом №10 від 15.06.2017 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії згідно Закону України «Про державну службу».

Зобов’язати Тернопільське об’єднане Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 з 06 червня 2017 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період проходження військової служби в з 03.11.1983 року по 15.12.1985 року та періоди роботи з 16.10.1989 року по 21.01.1991 року на посаді інструктора Тернопільського міському Компартії України та з 21.01.1991 року по 05.08.1991 року на посаді завідуючого госпрозрахунковим сектором міському партії.

Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 640,00 грн. відшкодувати ОСОБА_1 (вул. Стуса,10 с. Гаї шевченківські, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об’єднаного управління пенсійного фонду України Тернопільської області (м.Тернопіль вул.Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598).

Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонним суд з дня проголошення постанови. Якщо постанову було ухвалено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, а також у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.