Постанова № 70260687, 15.11.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Справа №906/659/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Демянчук Ю.Г.

при секретарі судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області (вх.№3161/17 від 09.10.2017р.) на рішення господарського суду Житомирської області від 18.09.17р. у справі № 906/659/17 (суддя Тимошенко О. М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком"

до відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області

про стягнення 308681,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.09.2017р. у справі №906/659/17 позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області про стягнення 308681,87грн. задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 308681,87грн. компенсації за надані телекомунікаційні послуги споживачам, які мають пільги з їх оплати, 4630,23грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідачем не було перераховано позивачу кошти в рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв'язку у визначений період. При цьому, позивачем надавалися відповідачу відповідні звіти та Акти звірки для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів. Виходячи з норм Бюджетного кодексу України та Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету від 04.03.2002 №256 відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, в даному випадку, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій (державного та місцевих бюджетів). Разом з тим, відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках бюджету не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг, а посилання відповідача на те, що він не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг не звільняють його від обов'язку сплатити цю компенсацію.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області звернулося до суду з апеляційною скаргою (вх.№3161/17 від 09.10.2017р.), в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 18.09.2017р. у даній справі про задоволення позову ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" та стягнення коштів в сумі 308681,87грн. у якості компенсації за надані телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, 4630,23грн. судового збору; винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову про стягнення коштів в сумі 308681,87грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно встановив усі обставини справи та не надав належної оцінки доказам, які подані сторонами, відповідно безпідставно прийнято рішення про задоволення позову. Апелянт зазначає, що судом не дотримано загальновизнаних процесуальних принципів здійснення правосуддя. Заперечуючи вимоги позивача, апелянт зазначає, що в останнього утворився борг по відшкодуванню витрат за надані пільги в сплаті послуг зв'язку окремим пільговим категоріям громадян в сумі 308681,87грн., внаслідок відсутності фінансування зазначеної соціальної програми з державного бюджету. Так, в оскаржуваному рішенні суд визначив, що спір між сторонами виник у зв'язку з несвоєчасною компенсацією послуг зв'язку окремим категоріям споживачів, надання яких було здійснено на пільговій основі. При цьому, послався на частину 6 статті 48 та частину 1 статті 102 Бюджетного кодексу України та Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затверджений постановою КМУ від 04.03.2002 №256. Аналізуючи зазначені вище норми, суд дійшов висновку, що відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій (державного та місцевих бюджетів). Виходячи з положень вказаної Постанови №256 судом зазначено, що обов'язок щодо розрахунку з постачальниками відповідних покладається у даному випадку на відповідача, а підставою для сплати коштів є підписані обома сторонами Акти звіряння розрахунків. При цьому, відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках бюджету не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг, а посилання останнього на те, що він не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг не звільняють його від обов'язку сплатити цю компенсацію. Апелянт не погоджується з таким висновками суду, оскільки вказаними положеннями Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки на відшкодування і вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів (субвенції держбюджету України) встановленому постановою КМУ Порядку від 04.03.02р. №256, згідно якого головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання держпрограм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких входить питання праці та соціального захисту. При цьому скаржник, зазначає про рішення Конституційного суду України від 25.01.2012р. №3-рп/2012 щодо обов'язку держави дотримуватися засади бюджетної системи України; рішення від 27.11.2008р. №26-рп/2008 у справі про збалансованість бюджету держави та дотримання вимог Основного Закону в частині визначення Державним бюджетом України доходів і видатків; дотримуватися рівномірного співвідношення між ними та її обов'язок на засадах справедливого, неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами враховувати загальносуспільні потреби, необхідність забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017р. №826/8975/16, яким визнано протиправною бездіяльність КМУ, що полягає у невжитті заходів щодо розробки проекту закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" в частині надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Посилання відповідача на зазначені судові рішення, не взяті до уваги судом та не надано ніякої оцінки. Разом з тим, поза увагою суду залишилось те, що згідно вищевказаних норм Бюджетного кодексу, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян проводяться з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з Державного бюджету у порядку, встановленому КМУ. Разом з тим, у ЗУ "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та "Про Державний бюджет України на 2017" відсутня субвенція з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку. Апелянт зазначає, що в даній ситуації ОСОБА_2 соціального захисту населення лише здійснює перерахування коштів на рахунки підприємств - надавачів послуг, а не проводить розподіл коштів, тобто використовує зазначені судом інструменти (субвенцій з держбюджету) для втілення соціальної політики. При цьому, відповідач позбавлений можливості за відсутності бюджетних асигнувань вплинути на ситуацію та виконати взяті державою на себе обов'язки. Також, судом не взято до уваги те, що відповідач - є бюджетною установою і діє у відповідності до вимог чинного законодавства України. Всі платежі, які здійснює управління, проводяться на підставі кошторисних призначень згідно затверджених кошторисів та коштів, передбачених на конкретні цілі відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії у відзиві на апеляційну скаргу від 10.11.2017р. просить рішення господарського суду Житомирської області від 18.09.2017р. у справі №906/659/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області - без задоволення, з підстав викладених у відзиві.

Відповідач (апелянт) - ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області у заяві від 18.10.2017р., що надійшла на адресу апеляційного суду 23.10.2017р. повністю підтримує апеляційну скаргу ОСОБА_2 та просить розглядати дану справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради, у зв’язку із неможливістю прибуття у судове засідання 15.11.2017р. уповноваженого представника

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони та належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 18.09.2017р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Житомирська філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" є надавачем телекомунікаційних послуг та на підставі публічного договору надає споживачам послуги зв'язку.

Згідно частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу" від 22.10.1993 №3551-XII, Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 № 584-ІІІ, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ, Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" від 24.03.2008 №203/98-ВР та Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 №2402-ІІІ для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р., визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Таким чином, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян при цьому, зобов'язання сторін по даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.

Так, Житомирська філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги категоріям споживачів, визначених вказаними законами з урахуванням пільг, що ними встановлені.

Матеріалами справи встановлено, що у період з січня по грудень 2016 року ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії надано телекомунікаційні послуги у м. Малин пільговим категоріям населення на загальну суму 308681,87грн., що підтверджується зведеним розрахунком заборгованості за вказаний період (а.с. 8).

Також матеріалами справи підтверджується, що ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії щомісячно надсилало - уповноваженому органу, головному розпоряднику місцевого бюджету ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області відповідні звіти та Акти звірки для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за спірний період з січня по грудень 2016 року ОСОБА_2 не було перераховано ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії вказані кошти в рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв'язку.

Вказані кошти не були перераховані головним розпорядником коштів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення і в першому півріччі 2017 року.

За наведених обставин, 25.07.2017р. Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області про стягнення 308681,87грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які відповідно до законодавства України отримують їх на пільгових умовах (а.с. 2-4).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.07.2017р. прийнято вказану позовну заяву та порушено провадження у справі №906/659/17.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", як оператор телекомунікацій, надає послуги зв'язку споживачам на підставі публічного договору, тому між сторонами склались правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.

Таким чином, між сторонами у даному випадку виник спір у зв'язку з несвоєчасною компенсацією відповідачем послуг зв'язку окремим категоріям споживачів, надання яких було здійснено позивачем на пільговій основі.

29 січня 2003 року постановою Кабінету Міністрів України №117 затверджено Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги".

Згідно Положення (зі змінами, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України.

Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад.

Відповідно до пункту 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи):

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, тощо.

Як уже зазначалося, Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та "Про охорону дитинства" для певних категорій людей передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Згідно частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до підпункту "б" пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

При цьому, частиною 1 статті 102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини 1 статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", згідно пункту 2 якого фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Таким чином, відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області за рахунок державних субвенцій (державного та місцевих бюджетів).

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (головні розпорядники коштів).

Таким чином, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконком Малинської міської ради Житомирської області є головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.

Згідно пункту 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло -, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20.

Абзацом 2 пункту 12 Порядку погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово.

Відповідно до частини 4 пункту 116 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №295, розрахунковим періодом для оплати загальнодоступних послуг є поточний календарний місяць.

Пунктом 11 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" визначено, що Уповноважений орган щомісяця (в даному випадку відповідач - ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради): 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: зокрема, акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга".

З положень Порядку вбачається, що обов'язок щодо розрахунку з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікації, які є постачальниками телекомунікаційних послуг (послуг електрозв'язку) покладено на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, тобто це органи державної виконавчої влади до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення, у даному випадку відповідач, а підставою для сплати коштів є підписані обома сторонами Акти звіряння розрахунків.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії діяв згідно вищенаведених норм, подавав головному розпоряднику відповідних коштів, розрахунки видатків відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг (Ф 3-пільга) - направляв щомісячно відповідачу як головному розпоряднику коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, відповідні звіти та Акти звірки.

При цьому, акти звірки не підписувалися відповідачем виключно у зв’язку із відсутністю відповідного фінансування.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Разом з тим, відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг, а тому посилання відповідача на те, що він не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг не звільняють його від обов'язку сплатити цю компенсацію.

Таким чином, відповідні доводи та заперечення відповідача - ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області з цього приводу є безпідставними.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача боргу перед позивачем щодо компенсації витрат за надання послуг зв'язку на пільговій основі в розмірі 308681,87грн. та відсутність оплати останнього з боку відповідача.

Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що були досліджені в ході судових засідань під час розгляду даного спору.

Доводи відповідача щодо відсутності субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, правомірно не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

За наведених обставин, враховуючи норми чинного законодавства, наявні матеріали справи, господарський суд Житомирської області правомірно прийняв рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 308681,87грн. компенсації за надані телекомунікаційні послуги споживачам, які мають пільги з їх оплати, оскільки позовні вимоги заявлені ПАТ "Укртелеком" у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають до задоволення у повному обсязі.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими, оскільки вони спростовуються вищевикладеними обставинами та зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону та не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області (вх.№3161/17 від 09.10.2017р.) до задоволення не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 18 вересня 2017 року у справі №906/659/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №906/659/17 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демянчук Ю.Г.