Ухвала суду № 70260105, 14.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,

суддів: Саліхова В.В., Семенюк Т.А.,

при секретарі:Станішевської Б.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Глушика В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до голови правління ГБК «Виноградар» про визнання дій протиправними, присудження безоплатного користування гаражем та визнання боргів недійсними, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Голови Правління автостоянки «Виноградар», в якому просив визнати дії правління - Голови правління автостоянки «Виноградар» протиправними, присудити йому безоплатне користування авто гаражем довічно та визнати борги з 2010 року недійсними.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником гаражного боксу, який розташований в ГБК «Виноградар». Як особа, яка має статус ветерана і інваліда війни першої групи, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, категорія перша, інваліда першої групи, ветерана праці, він за законом має право на безоплатне користування гаражним боксом. Відповідач в порушення норм Конституції України, Законів, посягнув на його права, свободи, честь, гідність, безпідставно вимагає оплати послуг за електроенергію, внесків за утримання та експлуатацію гаражів, у зв»язку з несплатою яких погрожує не допускати на територію кооперативу.

Протокольною ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 15 березня 2017 року відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з тих підстав, що судовий розгляд справи вже розпочався.

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 15 березня 2017 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позову до голови правління ГБК «Виноградар» про визнання дій протиправними, присудження безоплатного користування гаражем та визнання боргів недійсними.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Голова правління ГБК «Виноградар» - Глушик В.П. проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має першу групу інвалідності безстроково у зв»язку з захворюванням, пов»язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

ОСОБА_2 видано посвідчення серії НОМЕР_1 про те, що він є інвалідом першої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

З 25 грудня 1986 року ОСОБА_2 є членом гаражно-будівельного кооперативу «Виноградар» і має у власності гаражний бокс НОМЕР_2, що розташований в ГБК «Виноградар», по вул..В.Порика, 8 в м.Києві. Право власності ОСОБА_2 на гаражний бокс підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим 12 червня 1994 року Київським міським бюро технічної інвентаризації, реєстраційний номер 10896.

Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації інваліду першої групи ОСОБА_2 в 2006 році надано автомобіль «Славута» ЗАЗ-11030742 для постійного користування на десятирічний термін без права продажу, дарування, передачі іншій особі.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем своїх вимог.

Такий висновок суду першої інстанції грунтується на встановлених судом обставинах і відповідає вимогам матеріального закону.

Згідно із ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до с.316 ЦК України правом власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном ( ч.1 ст.317 ЦК України).

Згідно із ч.ч.1,5 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.

ОСОБА_2 є членом кооперативу «Виноградар» і є власником гаражного боксу. Крім того, ОСОБА_2, маючи статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС, першої категорії, будучи інвалідом першої групи, інвалідність, пов»язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Правовідносини, які виникли між ГБК «Виноградар» та ОСОБА_2, як членом ГБК, регулюються Законом України «Про кооперацію», цивільним законодавством, яке регулює правовідносини між ГБК, їх членами й іншими особами, а також статутами цих кооперативів.

Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об»єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану ( ст..6 Закону України «Про кооперацію»).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність

Статутом ГБК «Винорадар», затвердженого загальними зборами членів від 4 грудня 1995 року, визначені обов»язки членів ГБК, а саме член ГБК зобов»язаний дотримуватися Статуту ГБК, виконувати рішення загальних зборів та Правління ГБК, своєчасно сплачувати внески та податки в розмірах, встановлених рішенням загальних зборів ГБК, Правлінням ГБУ та державою. Відповідно до ст..7.2 Статуту кошти ГБК складаються з : вступних внесків; пайових внесків; внесків на утримання та експлуатацію гаража; прибутків від господарської діяльності. Розмір внесків встановлюється загальними зборами ГБК. Правління ГБК самостійно визначає розмір готівкових коштів на поточні витрати, які постійно будуть знаходитися в його касі.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач посилався на те, що дії правління кооперативу «Виноградар» в особі голови, який в порушення вимог Конституції та законів безпідставно, протиправно, починаючи з 2010 року вимагає від нього оплати послуг за утримання гаражів/автостоянок та електроенергію, незважаючи на встановлені законами пільги щодо безоплатного користування автогаражем, право на які він, як ветеран - інвалід війни, має. Зокрема, посилався на п.п.23,24 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими передбачено, що інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги: звільнення від зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства ( п.23); звільнення від орендної плати за нежилі приміщення, що орендується інвалідами війни під гаражі для спеціальних засобів пересування ( автомобілів, мотоколясок, вело колясок тощо) та безоплатне надання для цих засобів гаражів-стоянок незалежно від їх форм власності.(п.24).

Підставою для врахування, наданих законами пільг, є відповідні документи, що підтверджують право особи на пільги.

В матеріалах справи наявні дві заяви ОСОБА_2, адресовані Голові ГБК «Виноградар», від 4 червня 2014 року, 5 вересня 2015 року, та пояснення від 20 червня 2013 року ( а.с.25,46,4).

На заяву ОСОБА_2 від 4 червня 2014 року Головою правління Глушиком В.П. була надана письмова відповідь, яка позивачем отримана 4 серпня 2014 року ( а.с.47-49). У відповіді ОСОБА_2 пропонувалося надати документи, що підтверджують статус інваліда війни першої групи, а також документ, який підтверджує, що транспортний засіб, який зберігається у гаражному боксі, належить до категорії «спеціальний засіб для пересування інвалідів» (технічний паспорт), з метою вирішення питання щодо ситуації позивача на загальних зборах кооперативу.

Належних та допустимих доказів на підтвердження надання позивачем відповідачу документів, що підтверджують статус позивача як інваліда війни першої групи, а також документів на автомобіль, ОСОБА_2, у передбаченому ст..ст.10,60 ЦПК України порядку, суду не надано Представник відповідача - голова правління ГБК «Виноградар» заперечує отримання таких документів від ОСОБА_2

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача у зв»язку з їх недоведеністю.

Враховуючи, що предметом спору у даній справі є правомірність дій голови правління ГБК «Виноградар» щодо нарахування ОСОБА_2 заборгованості по сплаті внесків на утримання та експлуатацію гаражів, починаючи з 2010 року, доводи апеляційної скарги щодо безпідставності відмови суду у витребуванні фінансово-бухгалтерських документів кооперативу не можуть бути прийнятті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки не стосуються предмета спору.

Вимоги апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, а також стягнення з держави моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Посилання позивача на положення ч.4 ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що місцеві ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем відповідачу не були надані необхідні документи для можливого прийняття рішення загальними зборами про зменшення суми боргу або звільнення ОСОБА_2 від його сплати.

Посилання позивача на те, що відповідач безпідставно погрожує йому у не допуску до гаражного боксу на територію кооперативу через несплату боргу також не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки позивачем вимоги щодо заборони голові правління або правлінню вчиняти дії, які можуть порушити його право власника на користування гаражним боксом, не заявлялися.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого у даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: