Рішення № 70260040, 09.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]

09 листопада 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Соколової В.В., Чобіток А.О.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерне страхова компанія «Оранта» стягнення страхового відшкодування,

за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - Негрич Світлани Юріївни на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року,

встановила:

у червні 2016 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 31 196 грн. 09 коп., а також штрафні санкції та понесені витрати, а всього - 47 226 грн. 51 коп.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року позов було задоволено частково - стягнуто на користь позивача страхове відшкодування в сумі 31 196 грн. 09 коп., пеню в сумі 13 801 грн. 49 коп., вартість складання звіту - 440 грн., витрат, пов'язаних з виїздом до м. Гайворон та судовий збір - 551 грн. 20 коп. В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник відповідача - Негрич С.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що 16.05.2015 р. у м. Києві сталась ДТП, в ході якої було ушкоджено належний йому мотоцикл марки «Yamaha XJ600», державний номерний знак НОМЕР_1. Оскільки ДТП сталась з вини водія, цивільна відповідальність якого була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта», він того ж дня звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. 19.10.2015 р. повідомив йому, що страхове відшкодування становить 7 962 грн. 92 коп. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та 10 913 грн. 17 коп. без урахування цього коефіцієнту. Оскільки він не згоден з вказаною сумою, він звернувся до ПП ОСОБА_3 та отримав Звіт про оцінку транспортного засобу, відповідно до якого вартість ремонту становить без урахування коефіцієнту фізичного зносу 38 649 грн. 01 коп. Тому позивач просив стягнути страхове відшкодування в сумі 31 196 грн. 09 коп. з урахуванням сплаченої частини - 7 452 грн. 92 коп., пеню відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за період з 16.05.2015 по 22.05.2016 в сумі 13 801 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 951 грн. 27 коп. та інфляційні втрати в сумі 447 грн. 66 коп. Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року позов було задоволено частково - стягнуто на користь позивача страхове відшкодування в сумі 31 196 грн. 09 коп., пеню в сумі 13 801 грн. 49 коп., вартість складання звіту - 440 грн., витрат, пов'язаних з виїздом до м. Гайворон та судовий збір - 551 грн. 20 коп. В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 3% річних та інфляційних втрат сторонами по справі не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ДТП сталась з вини водія ОСОБА_5, а ПАТ «НАСК «Оранта» не здійснило виплату страхового відшкодування, визначеного в Звіті №01/01/16 про оцінку транспортного засобу від 24.02.2016 р. Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам.

Як видно з матеріалів справи, 16.05.2015 р. сталась ДТП, в результаті якої було ушкоджено належний позивачу мотоцикл марки «Yamaha XJ600», державний номерний знак НОМЕР_1. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_5, з вини якого сталась ДТП, була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» згідно полісу №3931170 від 06.10.2014, позивач 18.05.2015 звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку (а/с 67).

Страховик не заперечував проти визнання вказаної ДТП страховим випадком. 19.05.2015 р. аварійним комісаром ОСОБА_6 було проведено огляд мотоцикла в присутності позивача, складено Протокол (Акт) огляду транспортного засобу, в якому було вказано назву деталей та опис пошкоджень, які з них потребують заміни та фарбуванню, а також було зазначено, що в процесі ремонту можливе виявлення прихованих недоліків. 22.05.2015 р. було проведено додатковий огляд. У вказаних Протоколах (Актах) стоїть підпис ОСОБА_1 в графі «Ознайомлений з Протоколом, пошкодження вказані правильно» (а/с 55-61). 26.05.2015 р. провідним спеціалістом ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» ОСОБА_7 було проведено авто товарознавче дослідження №АА0106АС-26.05/5 дод, в якому було визначено коефіцієнт фізичного зносу вказаного мотоциклу - 0,32, вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту - 10 913 грн. 17 коп., а з урахуванням - 7 962 грн. 92 коп. 17.07.2015 ОСОБА_8 подав відповідачу заяву про виплату йому страхового відшкодування готівкою. 27.07.2015 страховиком було складено Страховий акт №ОЦВ-15-3040/1, в якому визначено суму страхового відшкодування - 7 452 грн. 92 коп. 25.09.2015 р. ОСОБА_1 отримав готівкою вказане страхове відшкодування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач не сплатив страхового відшкодування позивачу, визначеного в Звіті від 24.02.2016, оскільки на час складання Страхового акту такого Звіту не існувало, а підставою для його складання було Дослідження № №АА0106АС-26.05/5 від 26.05.2015, складене ТОВ «Гарант-АСІСТАНС».

Посилання позивача на те, що він не згоден із сумою страхового відшкодування, про що повідомив страховика 19.10 та 30.10.2015 р., є безпідставним, оскільки він не зазначав, які саме пошкодження належного йому транспортного засобу не були враховані при проведенні первинного та додаткового огляду, та в чому полягає неправильність Ремонтної калькуляції та складеного на її основі автотоварознавчого дослідження від 26.05.2015.

Наданий позивачем в обґрунтування заявлених вимог Звіт №01/06/16 від 24.02.2016 р про оцінку транспортного засобу, складений на замовлення позивача, в якому визначено вартість ремонту в сумі 38 649 грн. 01 коп., не може бути визнаний належним доказом по справі, оскільки складений на підставі Протоколу огляду, який був проведений через 9 місяців після ДТП. Крім того, у вказаному Звіті курс перерахунку вартості запасних частин було визначено станом на 23.02.2016 (1 євро-29,88 грн.), тоді як в Дослідженні від 26.05.2015 курс перерахунку було визначено станом на 15.05.2015 (1 євро-23,48 грн.).

Суд першої інстанції не зазначив в рішенні суду в чому полягає неправильність проведеного на замовлення страховика 26.05.2015 автотоварознавчого дослідження.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач також не зміг пояснити в зв'язку з чим він 22.02.2016 р. замовив Огляд транспортного засобу за місцем його зберігання в м. Гайворон.

Враховуючи викладене, відсутні підстави ля перерахунку розміру страхового відшкодування на підставі поданого позивачем Звіту про оцінку транспортного засобу від 24.02.2016 та стягнення вартості за його проведення та витрат на проїзд до м. Гайворон.

Також суд першої інстанції не звернув уваги та не врахував при визначенні розміру страхового відшкодування, що відповідно до умов Полісу №АІ/3931170 передбачена франшиза в сумі 510 грн. (а/с 69).

Разом з тим, є обґрунтованими доводи позивача щодо визначення коефіцієнту фізичного зносу при визначенні розміру страхового відшкодування. В Дослідженні від 26.05.2015 було визначено строк експлуатації належного позивачу транспортного засобу - 5, 33 роки та визначено коефіцієнт фізичного зносу 0,32. З наданого позивачем Підтвердження про повернення повідомлення про реєстрацію транспортного засобу, знятого з обліку (а/с 72), який надавався страховику, мотоцикл було випущено в червні 2015 р., а тому строк його експлуатації на час ДТП не перевищував 5 років. Вказана дата випуску мотоцикла не оспорюється відповідачем в апеляційній скарзі. Згідно п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом МЮ України та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092, значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема, для мототехніки - 5 років.

Також на користь позивача слід стягнути пеню відповідно до положень п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. При цьому розмір пені не може обчислюватись з дня, коли сталась ДТП. Згідно п. 36.2 ст. 36 цього Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Тому пеня в даному випадку має обчислюватись з дня виплати позивачу страхового відшкодування та в межах заявлених вимог - з 25.09.2015 по 22.05.2016.

Таким чином, рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення - про часткове задоволення. В частині відмови у задоволенні вимог рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерне страхова компанія «Оранта» Негрич Світлани Юріївни задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» страхове відшкодування в сумі 2 950 грн. 25 коп. та пеню в сумі 749 грн. 60 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 7530804/6-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8905/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Колесник О.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.