Ухвала суду № 70255316, 09.11.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/391/2017(м)

263/13760/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року м. Маріуполь

КолегіясуддівСудовоїпалати у кримінальних справах та справах про адміністративніправопорушенняАпеляційного суду Донецькоїобласті в м. Маріуполі у складі:

суддів: Свіягіної І.М.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання Болдовській К.В.,

за участю прокурорів Ясько В.І.,

ОСОБА_3,

за участю захисників ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

підозрюваного ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляції захисників ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_8, та прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_10, на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2017 рокупро продовження строку тримання під вартою щодо

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого директором з розвитку ТОВ «Центральна 1», раніше не судимого

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.206-2КК України, -

в с т а н о в и л а :

в провадженні слідчого управління прокуратури Донецької області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013160260001485 від 12.11.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.2 ст.289, ч.1 ст.255, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263, ч.3 ст.28, ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.309, ч.3 ст.190, ч.4 ст.358, ч.1 ст.358, ч.1 ст. 206-2 КК України за фактом того, що починаючи з 1994 року, ОСОБА_11 відомий у кримінальному середовищі за кримінальним прізвиськом «Мультик» та ОСОБА_12, кримінальне прізвисько «Гурік», діючи в складі злочинної групи ОСОБА_13, здійснювали протиправний контроль за особами, які займалися нелегальним обміном валют та здійснювали свою незаконну діяльність у районі Центрального колгоспного ринку м. Миколаєва, безпосередньо приймали участь у силових акціях злочинної групи ОСОБА_13, у тому числі у вчиненні вимагань, повязаних з застосуванням погроз, жорстокого насильства, взяття заручників тощо.

Після звільнення у 2002 році з місць позбавлення волі, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_12, у звязку з перерозподілом кримінальних сфер впливу у місті Миколаєві та Миколаївській області, з метою незаконного збагачення, у невстановленому досудовим розслідуванні місці та у невстановлений час, прийняли рішення здійснювати спільну злочинну діяльність, яка полягала в протиправному одержанні від зацікавлених осіб винагороди за насильницьке примушування окремих керівників підприємств і установ до виконання незаконних вимог цих осіб, або до виконання, в їх інтересах, цивільно-правових зобов'язань (так зване «рейдерство»), привласнення майна, налагодження корупційних звязків в органах державної влади та місцевого самоврядування, встановлення контролю за діяльністю політичних партій та вплив на прийняття рішень посадовими особами органів місцевого самоврядування, забезпечення юридичного супроводження підконтрольних підприємств та організацій, посилення безпосереднього впливу у кримінальному середовищі та встановленні стійкого ієрархічного обєднання у місцях позбавлення волі Миколаївської області.

Після самогубства 03.03.2014 при невідомих обставинах ОСОБА_14, ОСОБА_11 (організатор) зайняв одноособову позицію лідера зазначеної злочинної організації.

З метою продовження реалізації своїх злочинних намірів, повязаних з діяльністю очолюваної ним злочинної організації, ОСОБА_11 вжив вичерпних організаційних дій до забезпечення міцності та стійкості обєднання вказаної злочинної організації. З цією метою, останній у різні періоди часу познайомився із проживаючими в ІНФОРМАЦІЯ_5 та області особами, а саме ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9, а також відбуваючими покарання в місцях позбавлення волі (так званими «смотрящими») - ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_19 та іншими, на даний час невстановленими особами, залучив останніх до участі у своїй злочинній діяльності, запропонувавши кожному з них винагороду за беззаперечне виконання наказів і вказівок свого лідера, а вказані особи прийняли цю пропозицію, погодившись підкоритися твердій ієрархії і дисципліні в цій злочинній діяльності.

Також встановлено, що засновниками ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» в рівних частках являлись ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_12 (код ЄДРПОУ 24056560). Вказане товариство займалось будівництвом та експлуатацією ринку, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156-А. За існуючою домовленістю ОСОБА_20 виконував функції директора, а ОСОБА_21 його заступника.

ОСОБА_11 вирішив організувати силове захоплення зазначеного підприємства під приводом зміни директора та учасників даного субєкта господарської діяльності. З цією метою ОСОБА_11, використовуючи свій авторитет у кримінальному середовищі, вирішив залучити до захоплення ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» раніше знайомого ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_13, який є лідером ГО «Лівий Берег-Одеса» та контролює стійку злочинну озброєну групу, яка під прикриттям громадської організації фактично вчиняє кримінальні дії. Так, у невстановлений час та невстановленому місці ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_22 із залученням підконтрольних йому осіб за грошову винагороду у невстановленому досудовим розслідуванням розмірі здійснити силовий захват обєктів нерухомого майна ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» та безперешкодному розпорядженні ОСОБА_23 та ОСОБА_24 активами та майном ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» на що ОСОБА_22 відповів згодою.

Після досягнення злочинної домовленості з ОСОБА_22, ОСОБА_11 надав вказівку ОСОБА_17 та ОСОБА_8, які є активними членами у створеній ним злочинній організації та відповідають за забезпечення її фінансування, проконтролювати виконання ОСОБА_22 та підконтрольними йому особами домовленостей з ОСОБА_11 щодо незаконного заволодіння майном ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» та профінансувати витрати, які можуть виникнути як під час їх виконання так і під час розрахунку, а ОСОБА_22 в свою чергу надав вказівку членам своєї злочинної групи, здійснити захоплення території приміщень та адміністративної будівлі ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс».

Так, 05.05.2016 члени злочинної групи ОСОБА_22 захопили територію, приміщення та адміністративну будівлю, де знаходиться кабінет директора ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» та забезпечили безперешкодне розпорядження майном, документацією та грошовими активами фіктивними власниками зазначеного підприємства, а саме ОСОБА_23, ОСОБА_24 та ОСОБА_21 Після ОСОБА_22 10.05.2016 прибув до будівлі ТОВ «ТЕХНОКОНТРАКТ», що розташована за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, 101, де за вказівкою ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_17 та ОСОБА_8 неправомірну винагороду у невстановленому на даний час досудовим розслідуванні розмірі.

29 серпня 2017 року о 07 год. 00хв. в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_8

29 серпня 2017 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.206-1, ч.1 ст.255 КК України та поміщено до ІТТ №1 ГУ НП в Донецькій області.

31 серпня 2017 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області відносно підозрюваного ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк дії якої складає 60 днів та закінчився 28 жовтня 2017 року.

23.10.2017 року постановою заступника прокурора Донецької області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013160260001485 від 12 листопада 2013 року, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.206-2, ч.1 ст.255 КК України ,було продовжено до 6 місяців, тобто до 28 лютого 2018 року.

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшло клопотання старшогослідчого слідчої групи прокуратури Донецької області - старшого слідчого відділу управління з розслідувань кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Миколаївської області ОСОБА_25, погоджене старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області заступником прокурора Миколаївської області старшим радником юстиції ОСОБА_26, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 до 4 місяців, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2017 року продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_8 до 10 грудня 2017року.

На зазначене судове рішення захисниками ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, діючими в інтересах підозрюваного ОСОБА_8, та прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_10, подані апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах захисників, які узгоджуються між собою, звернено увагу на відсутність даних у підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованихйому кримінальних правопорушень.

Крім того, захисники зауважують, що слідчий суддя в порушення вимог ст.178 КПК не врахував такі обставини, як наявність у ОСОБА_8 міцних соціальних звязків, наявність місця постійного проживання на території України, а також характеризуючи матеріали, підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце роботи, що на думку захисника свідчить про відсутність ризиків у його поведінці, передбачених ст.177 КПК України, які б обумовлювали обрання щодо нього найбільш суворого запобіжного заходу в виді тримання під вартою.

Також, захисники наполягають на значному погіршенні стану здоровя підозрюваного ОСОБА_8, що підтверджується, зокрема, висновком комісійної судово-медичної експертизи №125-К від 02.10.2017 року, в якому зазначено, що медична допомога ОСОБА_8 не може бути надана в умовах медичної частини слідчого ізолятора або інших установах з виконання покарань.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено його клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8. Однак, строк тримання під вартою визначено до 10.12.2017 року, тобто на 46 діб, а не 60 діб, як просив в клопотанні прокурор.

Посилається на те, що завершити досудове розслідування до закінчення 2-х місячного строку тримання під вартою ОСОБА_8 не є можливим, оскільки необхідно виконати велику кількість слідчих дій, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. Для виконання зазначеного обсягу слідчих дій потрібен строк, не менше 60 діб, тобто до 24.12.2017 року.

Заслухавши судді - доповідача, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_8, підозрюваного ОСОБА_8, які підтримали доводи апеляційних скарг захисників, просили ухвалу слідчого суді скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити слідчому у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8, апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення; думку прокурорів Ясько В.І.,Тірон С.О., які просили задовольнити апеляцію прокурора, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 строком на 60 діб, тобто до 24.12.2017 року, та заперечували проти апеляційних вимог захисників, просили їх апеляції залишити без задоволення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_8, підлягають задоволенню, у задоволенні апеляційної скарги прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_10, необхідно відмовити за таких підстав.

Виходячи зі змісту ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, вказаних в ст.184 КПК України, повинно містити виклад обставин які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або зявився новий ризик, який виправдовує утримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового слідства до закінчення дій попередньої ухвали про утримання під вартою.

Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою розглядалося слідчим суддею за правилами, встановленими для розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобовязаний відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що ці обставини виправдовують подальше утримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що дійсно на даний час не можливості вчасно закінчити розслідування, необхідності закінчення слідчих дій, які вже розпочаті і не завершені, проведення або завершення яких потребує додаткового часу. Обставини, стосовно обґрунтованості підозри, обєктивних причин, з яких неможна закінчити досудове слідство, були предметом аналізу слідчого судді при вирішенні клопотання слідчого

Але колегія суддів не може погодитися із висновками слідчого судді про те, що на час розгляду клопотання слідчого про продовження строків тримання ОСОБА_8 під вартою не припинилися ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, стосовно вірогідності порушення ним процесуальної поведінки під час слідства та суду з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється та даних про його особу.

Відповідно до пункту 88 рішення Європейського суду з прав людини від 05.02.2013р. у справі «Мхітарян проти Російської Федерації» на національній владі лежить обовязок встановити існування конкретних фактів, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою. Перекладання на затриману особу тягаря доведення цих аргументів рівносильне скасуванню правила статті 5 Конвенції, яка оголошує взяття під варту винятком з права на свободу, яке допустимо тільки в суворо визначених обставинах. Національні судові органи повинні розглядати всі факти, які свідчать за і проти наявності суспільного інтересу, що виправдовує, з належним урахуванням принципу презумпції невинуватості, відступ від принципу поваги свободи особистості, і викладати їх в своїх рішенням про відмову в задоволенні клопотань про звільнення осіб з під варти.

В даній справі «розумність» строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 порушена, оскільки жодних нових доказів, які б підтверджували вину за цей час не встановлено, а можливості їх отримання прокурором не надано.

Підозрюваний ОСОБА_8 позбавлений можливості знищити , сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені. Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Яжинський проти Польщі), прокурором не надано даних про наявність незаконного впливу на свідків з боку підозрюваного ОСОБА_8, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не був підтверджений будь-якими доказами.

У судовому засіданні слідчий та прокурор не обґрунтували та не довели наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а зробили лише посилання на ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 Крім того, прокурорами необґрунтовано неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 більш мяких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, щодо даних про його особу їх сукупності.

Колегія суддів приймає до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_8, який має родину, постійне місце проживання, раніше не судимій, до кримінальній відповідальності притягується вперше, до арешту працював та займався громадською діяльністю, має позитивну репутацію, його стан здоровя, який значно погіршився за період перебування під вартою, що підтверджується наданими стороною захисту медичними документами, а саме висновком комісійної судово-медичної експертизи від 02.10.2017р., згідно з яким підозрюваний ОСОБА_8 страждає тяжкими хронічними хворобами.

Вказані обставини свідчать про міцність соціальних звязків підозрюваного, що навпаки свідчить про зниження наявності ризиків незаконного впливу на свідків та ризику переховування від слідства та суду.

Слідчий суддя врахував тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_8 злочину, передбачений ч.2 ст.206-2 КК України (протиправне заволодіння майном підприємства), який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості. Однак відповідно до рішення Європейського суду з- прав людини по справі «Свершов проти України» тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Під час розгляду справи у суді стороною обвинувачення не було надано детального обґрунтування ризиків та не проведено належним чином їх аналіз.

Таким чином, зважаючи на правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини «Харченко проти України» , відповідно до якої при розгляді клопотання про обрання або ж продовження строку тримання під вартою обовязково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, слідчий суддя був зобовязаний розглянути питання можливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 альтернативних запобіжних заходів, не повязаних з триманням під вартою.

З урахуванням наведеного стороною обвинувачення не доведено наявність нових ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 більш мякого зарубіжного заходу.

З урахуванням відсутністю раніше встановлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, відсутності інших підстав для продовження тримання під вартою, а також численної практики Європейського суду з прав людини, подальше тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою є недоцільним та таким, що порушує норми національного та міжнародного законодавства.

При таких обставинах ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до вимог ч.3 ст.407 КПК України.

З моменту обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була досягнута рівновага між загальними інтересами суспільства та правами підозрюваного, передбаченими ст.5 ч.1 Конвенції та ст.2 Протоколу №4 Конвенції, що втручання в його особисту свободу на той період часу було обґрунтованим, але, зі спливом часу, зміна запобіжного заходу на домашній арешт із застосуванням до нього електронного засобу контролю буде адекватним і ефективним, а також пропорційним законній переслідуваній меті та забезпечить запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст.177,178,199,407 КПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а:

апеляційні скарги захисників ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_8, задовольнити.

У задоволенні апеляційної скарги прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_10, відмовити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2017 рокупро продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.206-2 КК України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчої групи прокуратури Донецької області - старшого слідчого відділу управління з розслідувань кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Миколаївської області ОСОБА_25, погоджене старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області заступником прокурора Миколаївської області старшим радником юстиції ОСОБА_26, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 до 4 місяців, без визначення розміру застави, - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю (браслету), за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на строк двох місяців, тобто до 09 січня 2018р.,заборонити підозрюваному ОСОБА_8 залишати житло цілодобово.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, зобовязати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду, службових осіб органів досудового слідства, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, носити електронний засіб контролю.

У звязку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_8 негайно доставити до місця проживання і звільнити зпід варти.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 з метою контролю за його поведінкою.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

__ ______ ______

І.М.ОСОБА_27ОСОБА_28ОСОБА_1