Ухвала суду № 70253197, 14.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 645/10143/14

Провадження № 22-ц-/790/5964/17 Головуючий І інстанції: Шарко О.П.

Категорія: договірні Доповідач: Сащенко І.С.

У Х В А Л А

14 листопада 2017 року м. Харків

Суддя судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області Сащенко І.С., перевіривши в порядку ст. 297 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 26 січня 2016 року по справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води, -

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26.01.2016 року позов КП «ХТМ» до ОСОБА_2 - задоволено.

Ухвалою Фрунзенського районного м.Харкова від 09.02.2017 року у задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення - відмовлено.

На зазначене заочне рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст.295 ЦПК України, а саме апелянтом не сплачено судовий збір.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25.09.2017 року апеляційну скаргу залишено без руху, а ОСОБА_2Є надано строк для усунення її недоліків -сплати судового збору протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

06.11.2017 року ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи, у тому числі їз вказаною вище ухвалою суду (а.с.223).

08.11.2017 року від ОСОБА_2 подав заяву про звільнення від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п'ятої Закону № 3674-VI, оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об'єктів справляння судового збору.

Разом з тим застосовувати частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язково слід у системному зв'язку з нормами статей 1 - 6 Закону № 3674-VI, тобто враховуючи характеристику об'єкта справляння судового збору та з урахуванням правил врегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше.

Статті 3 і 4 Закону № 3674-VI визначають, що об'єктом справляння судового збору є процесуальний документ - позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об'єкта справляння судового збору.

Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв'язку з положеннями статей 1 - 6 Закону № 3674-VI, зокрема статті п'ятої зазначеного закону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв'язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону № 3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов'язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об'єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то у таких випадках він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 року у справі № 6-185цс17.

У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Безпідставне звільнення чи відстрочення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Зважаючи на те, що строк для виконання ухвали сплинув 13.11.2017 року, протягом встановленого строку вимоги ухвали не виконані, недоліки скарги не усунуто, апеляційна скарга на заочне рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26.01.2016 року підлягає поверненню апелянту.

Відповідно до ч. 2 ст. 297, ст. 121 ЦПК України, якщо особи, які подали апеляційну скаргу, відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усунули її недоліки, апеляційна скарга вважається неподаною і їм повертається.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, не позбавлена можливості повторно подати апеляційну скаргу, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст. 121,295,297 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 26 січня 2016 року по справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води - визнати неподаною та повернути її апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя -