Рішення № 70252617, 07.11.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/6416/17

Провадження № 2/643/3935/17

07.11.2017

07 листопада 2017 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сугачовій О.О.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з уточненим позовом до відповідача, яким просить стягнути з останнього на свою користь щомісячно аліменти в розмірі 1500грн. на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з дати подачі позову і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 500грн. на додаткові витрати для дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтуванні своїх доводів позивач зазначає, що з відповідачем з 26.04.1996 по 12.12.2013 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу проживає разом із позивачем. Відповідач здоровий, працездатний, працюючий завідуючим складом готової продукції в ТОВ «ЕКО-Флекс»,отримує заробітну плату, а решту коштів отримує в «конверті». Після розлучення відповідач самостійно визначив аліменти на доньку в сумі 800грн., при цьому, самовільно змінюючи їх розмір. Донька навчається у школі та закінчує 10-й клас з переходом до 11-го класу випускного, для чого необхідно витрачати значні кошти для відвідування підготовчих курсів, занять з репетиторами тощо. Крім того, донька має низку хронічних захворювань, її стан здоровя погіршується, що потребує також значних котів на профілактику і лікування. Разом з цим, батько дитини належним чином матеріально не підтримує, позивач вимушена самостійно утримувати та лікувати доньку, на що її грошових коштів недостатньо. Мінлива та незначна матеріальна допомога відповідача, змушує прибігати до принизливих прохань про допомогу.

Позивач в судовому засіданні підтримала вищевикладені обставини і вимоги позову, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач з вимогами позову погодився частково, надавши письмові заперечення, вважаючи за можливе матеріально допомагати в утриманні доньки в сумі 889грн., т.я. має нову родину, його заробітку недостатньо для утримання доньки в розмірі, який просить позивач, на його утриманні також перебуває матір-пенсіонер тощо.

Суд вислухавши сторони, вивчивши доводи позивача, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Так, встановлено що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26.04.1996 по 12.12.2013.

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Такі обставини підтверджено копіями свідоцтва про шлюб, рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2013, свідоцтва про народження дитини від 05.04.2001 (а.с.4-6).

Дитина проживає разом із матірю та перебуває на утриманні і вихованні останньої, батько дитини намагається матеріально допомагати, однак така допомога є нерегулярною та здійснюється на розсуд ОСОБА_2

Такі обставини встановлено в судовому засіданні та не спростовуються сторонами, роздруківкою спілкування сторін (а.с.22,23).

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу (далі СК) України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у Ії утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Отже, суд надійшов до висновку, що відповідач повинен утримувати дитину, оскільки обовязок утримувати дитину є рівною мірою обовязком як матері, так і батька.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує матеріальне становище матері дитини, платника аліментів; відсутність у платника аліментів інших дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Далі, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобовязані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викладені особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення, що визначено у положеннях ст. 185 ЦК України.

Так, судом встановлено, що дитина навчається у випускному 11-му класі, що потребує відвідування підготовчих курсів, репетиторів тощо.

Крім того, дитина має хронічне захворювання комбінований сколіоз ІІ-го ступеню, спостерігається в інституті патології хребта та суглобів ім. проф. ОСОБА_4, у невролога, психоневролога тощо, потребує постійного лікування, занять ЛФК, відвідування басейну, масажиста тощо, на що з боку позивача витрачалось та витрачається значно коштів, що підтверджено консультативними висновками , витягами із історії хвороби, медичними рекомендаціями, абонементом для відвідування басейну, квитанціями про оплату послуг (а.с.24-86).

Далі, суд при визначені розміру аліментів приймає до уваги те, що відповідач працює, отримує заробітну плату, іншого аліментного обовязку не має, одружений.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо неможливості матеріально допомагати дитині у визначеному позивачем його розміру разом із додатковими витратами, оскільки в судовому засіданні шляхом допиту в якості свідків ОСОБА_1, ОСОБА_5, встановлено, що відповідач отримує додатковий заробіток у «конверті», його матір-пенсіонер здійснює підприємницьку діяльність, що також вбачається із наданих фотознімків (а.с. 165-167).

Доводи відповідача, що на його утриманні перебувають непрацездатна матір та пасинок з боку останнього є голослівними, оскільки суду не надано доказів у підтвердження таких стверджень та спростовуються вищевикладеним.

Отже, на підставі вищевикладеного, з урахуванням майнового стану сторін, належно підтверджених доводів, суд вважає за обґрунтоване та справедливе стягнення із відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1000грн. та додаткових витрат в сумі 500грн. щомісячно, тому вимоги позову підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до правил ч.2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України та ст.ст.79,80,84,180-185 Сімейного Кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІК: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 (одна тисяча)грн. щомісячно, починаючи з 18.05.2017 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІК: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 (пятсот)грн., щомісячно, починаючи з 18.05.2017 і до досягнення дитиною повноліття.

В іншої частині вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІК: НОМЕР_1) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок)грн.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі протягом десяти днів з дня оголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя