Вирок № 70251197, 14.11.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/6047/17

провадження № 1-кп/415/754/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.17 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Дьомушкіної І.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017130240001905 від 13.09.2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, інвалідом не являється, раніше судимого: 1) 02 вересня 2009 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 297 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; 2) 02 грудня 2010 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст. 297 ч. 2, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 3) 17 лютого 2011 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. ст. 277 ч. 1, 185 ч. 1,185 ч. 3, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 03.06.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 05 місяців 18 днів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В середині серпня 2017 року, більш точну дату та час в ході досудового слідства встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, знаходячись на березі річки Сіверський Донець, розташованої в районі вул. Фермівська м. Привілля, Луганської області, в траві знайшов корпус ручної бойової гранати РГД - 5, конструктивно оформлений зарядом вибухової речовини тротилу масою 100 - 115 грам (згідно висновку експерта № 19/113/10/298-е від 27 вересня 2017 року), та маючи умисел на придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, залишив його собі та приніс за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де зберігав до 12 вересня 2017 року.

12 вересня 2017 року, в нічний час, ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, взявши за місцем свого мешкання раніше знайдений ним корпус ручної бойової гранати, пішки направився в район шахти ім. Капустина м. Привілля, з метою позбавитись від нього, але під час перебування в магазині «Білі вітрила», який розташований в районі центрального ринка м. Привілля Луганської області, був зупинений співробітниками Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, якими в період часу з 00.15 годин по 00.40 годин в ході огляду місця події у ОСОБА_2 вказану вибухову речовину було виявлено та вилучено.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, описаного у обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що дійсно в середині серпня 2017 року, більш точної дати та часу не пам'ятає, він знаходячись на березі річки Сіверський Донець в м. Привілля, в траві знайшов корпус ручної бойової гранати РГД - 5, який переніс до себе додому за адресою: АДРЕСА_1, де зберігав до 12 вересня 2017 року. В той же день він в нічний час, взявши раніше знайдений ним корпус ручної бойової гранати, пішки направився в район шахти ім. Капустина м. Привілля, з метою позбавитись від нього, але під час перебування в магазині був зупинений співробітниками поліції, якими в присутності двох понятих в ході огляду місця події було виявлено та вилучено у нього вказану вибухову речовину. В скоєному щиро розкаявся, просив суд суворого його не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у придбанні, носінні та зберіганні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, інвалідом не являється, не одружений, раніше судимий, судимості якого в силу ст. 90 ч. 5 КК України не погашені (а.с.15-16), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 25, 27), у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно (а.с. 23);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає рецидив злочину, оскільки обвинувачений маючи незняті та непогашені судимості за вчинення умисних злочинів ( ч. 1, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 277, ч. 2 ст. 297 КК України) знову вчинив новий умисний злочин.

На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги, передбачені ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а також наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який не працює, єдиного джерела доходів не має, маючи не зняті та непогашені в силу ст. 90 ч. 5 КК України судимості, в тому числі за вчинення умисних злочинів, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив умисний злочин проти громадської безпеки, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який в судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчинених ним кримінального правопорушення, які повністю викривають його у вчиненому злочину, беручи до уваги те, що обвинувачений має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання з застосуванням ст. 69 КК України, суд не вбачає.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 судової вибухотехнічної експертизи від 27.09.2017 року № 19/113/10/298-е, витрати на залучення експертів у сумі 790 (сімсот дев'яносто) гривень 96 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) (а.с.46-51).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-металеві осколки, які залишилися після підриву корпусу ручної бойової гранати РГД-5 та первинну упаковку вилучених предметів, що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 27.09.2017 року (а.с.52) та квитанції № 453 (а.с.543) від 28.09.2017 року, знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області, - підлягають знищенню.

Керуючись ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/298-е від 27.09.2017 року в сумі 790 (сімсот дев'яносто) грн. 96 коп.,(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

-металеві осколки, які залишилися після підриву корпусу ручної бойової гранати РГД-5 та первинну упаковку вилучених предметів, що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 27.09.2017 року та квитанції № 453 від 28.09.2017 року, знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області, - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова