Ухвала суду № 70251040, 13.11.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/520/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 358 (194) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Д. Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Іванова Д.Л.,

суддів Ремеза П.М., Бондарчука Р.А.,

при секретарі Верещагіній В.В.,

за участі прокурора Суворова О.Л.,

представника - ОСОБА_3,

захисника-адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

підозрюваного ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 жовтня 2017 року, в кримінальному провадженні, внесеного 25 вересня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120000000155, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.5 ст.191 КК України, якою стосовно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, на утримані має 3 малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого генеральним директором ТОВ « Вентура» , що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання,

ВСТАНОВИЛА:

З представлених матеріалів судового провадження вбачається, що за клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 від 25 жовтня 2017 року, погодженого із прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_7, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 жовтня 2017 року, підозрюваному ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді у вигляді особистого зобовязання в межах строку досудового слідства, з покладенням обовязків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Рішення слідчого судді місцевого суду, з посилання на рішення ЄСПЛ по даній категорії справ (Нечипорук і Йонкало проти України, Феррарі - Браво проти Італії) мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні ряду інкримінованих йому кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких (ч.5 ст.191 КК України ) та ризиків, того, що ОСОБА_6, перебуваючи на свободі може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, які ще не були допитані в судовому засіданні.

Крім того, слідчий суддя зазначив про те, що враховує, що ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягується вперше, має утриманців та стійкі соціальні звязки, за місцем проживання характеризується позитивно, займає активну громадську позицію.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну, постановити нову ухвалу, згідно якій застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В якості обгрунтування зазначає про те, що при вирішенні питання про застосування ОСОБА_6 такого виду запобіжного заходу, як особисте зобовязання, слідчим суддею, в порушення вимог ст. 177 КПК України, не враховано, що ОСОБА_6, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення дійсних обставин цієї справи, незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, а також шляхом підроблення документів вчинити інше кримінальне правопорушення.

Заслухавши доповідача, в дебатах думку прокурора, який повністю підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6, за версією слідства разом з невстановленими особами, починаючи з 2005 року, працюючи генеральним директоромТОВ «ВЕНТУРА» з метою заволодіння коштами очолюваного ним підприємства в особливо великих розмірах, умисно, з корисливих мотивів, шляхом підробки протоколів зборів учасників товариства за червень 2011 року та внесення через державного реєстратора відповідних змін до установчих документів у квітні 2016 року, у такий незаконний спосіб розширив свої повноваження щодо розпорядження коштами підприємства.

Після чого ОСОБА_6, протягом 2012 - 2016 років, шляхом укладання з різними контрагентами - субєктами господарювання, нібито фіктивних угод, а саме договорів позик, здійснив безпідставне перерахування на карткові рахунки різних осіб 14398, 791, 00 грн. і в такий спосіб заволодів коштами вказаного підприємства, крім того, допустив недостачу основних засобів, які обліковувались на спеціальних рахунках балансу ТОВ «ВЕНТУРА»

При таких встановлених досудовим розслідуванням обставин цієї справи, 25 жовтня 2017 року ОСОБА_6 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 358та ч.5 ст. 191 КК України (а.с. 59-63).

Згідно п.п. 1, 3 та 4 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За змістом ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті.

Як пояснив прокурор Суворов О.Л., в даний час досудове розслідування триває, за місцем проживання та роботи ОСОБА_6 проведені обшуки, вилучена бухгалтерська та інша документація, призначена економічна експертиза, результати якої планується отримати у найближчий час, підтримає апеляційну скаргу, однак на цілодобовому арешті ОСОБА_6 не наполягає, вважає можливим обмежити його пресування у нічний час.

Вважає, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі під тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його винуватості може переховуватись від правосуддя, незаконно впливати на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З цього приводу, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5, з посиланням на рішення ЄСПЛ зазначив, що обвинувачення його підзахисного ґрунтується на припущеннях за відсутністю прямих та достовірних доказів, є резонансною справою з метою відсторонити ОСОБА_6 від керування прибутковим підприємством та захоплення його майна.

Крім того, вказав, що ні прокурор, ні суд не вправі застосовувати ОСОБА_6 цілодобовий домашній арешт, оскільки ні слідчий, ні прокурор, з таким клопотанням до слідчого судді районного суду не звертались.

В даному випадку, колегія суддів відмічає, що на цій початковій стадії досудового розслідування, роль ОСОБА_6 та його причетність до фінансових махінацій перевіряється, стверджувати про наявність обгрунтованої підозри, з урахуванням того, що матеріали кримінального провадження прокурором не представлені, а слідчий Спориш А.Ю. в судове засідання не зявився, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено наявність обгрунтованих ризиків, того що підозрюваний ОСОБА_6, перебуваючи на свободі буде переховуватись від кримінального переслідування або якимось чином перешкоджати кримінальному провадженню.

В контексті застосування на практиці вимог ст. 62 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції, рішень ЄСПЛ (Бойченко проти Молдови, Мамедова проти Росії, Малик проти України, Пелісьє та Сассі проти Франції, Феррарі-Браво проти Італії) правових позицій та рекомендацій Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України по даній категорії справ, ряду обєктивних обставин, які потребують ретельної та обєктивної перевірки, незалежним та компетентним органом, а також з урахуванням серйозності висунутої проти ОСОБА_6 підозри та його особи, колегія суддів вважає, що для забезпечення виконання ОСОБА_6 процесуальних обовязків та запобігання ризикам, встановлених слідчим суддею районного суду, достатньо буде застосувати такий вид запобіжного заходу як особисте зобовязання.

Доводи прокурора про необхідність утримання ОСОБА_6 під цілодобовим домашнім арештом, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце проживання, замається підприємницькою та активною громадською діяльністю, утримує 3 малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується виключно позитивно.

Конкретних даних та достовірних доказів, які б свідчили про те, що підозрюваний ОСОБА_6 ухиляється від явки до слідчого, продовжує злочинну діяльність, іншим способом перешкоджає кримінальному провадженню, матеріали клопотання не містять.

Крім того, слід відмітити, що слідчий та прокурор з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_6 такого виду запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, до слідчого судді районного суду не звертались, а тому прокурор на стадії апеляційного розгляду, не вправі ставити питання і наполягати на погіршенні процесуального становища ОСОБА_6

Керуючись ст.ст. 181, 194, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 жовтня 2017 року в кримінальному провадженні № 12017120000000155 від 25 вересня 2017 року стосовно підозрюваного ОСОБА_6 - без змін.

Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_9 ОСОБА_10