Ухвала суду № 70249775, 14.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Демченко Е.Л.

суддів – Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі – Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр», що діє в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_2, на ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 13 лютого 2017 року по справі за позовом громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр», що діє в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_2, до прокуратури Кіровського району м.Дніпро, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу прокуратури, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2017 року громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», діючи в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до прокуратури Кіровського району м.Дніпро, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу прокуратури.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 13 лютого 2017 року позовну заяву повернуто позивачеві.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана недієздатною особою та позивач не має цивільної процесуальної дієздатності.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Частиною 3 ст.121 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для повернення заяви, а саме коли: 1)позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову; 2)заяву подано недієздатною особою; 3)заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 4)справа не підсудна цьому суду; 5)подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України; 6)подана заява без дотримання порядку, визначеного частиною третьою статті 118 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про громадські об'єднання» (далі – Закон) громадське об'єднання – це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу (ч.5 ст.1 Закону).

Конституційний Суд України у своєму рішенні №12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року вказав, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до загальновживаної термінології, статутний документ — це основний локальний нормативний акт, що визначає порядок діяльності юридичної особи. В ньому зазначаються повноваження органів управління та порядок прийняття ними рішень, а також міститься інша інформація, встановлена законом.

Конкретний вид статутного документу залежить від організаційно-правової форми юридичної особи, ним може бути: статут, модельний статут, положення, наказ тощо.

Нормами Закону України «Про громадські об'єднання» не встановлено обов’язку громадського об'єднання без статусу юридичної особи мати саме статут, натомість для таких об’єднань передбачено Протокол установчих зборів, в якому, зокрема, має бути зазначена мета (ціль) діяльності громадського об'єднання (ч.2 ст.9 Закону).

В п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 роз'яснено, що відповідно до положень статей 55,124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах.

Як вбачається з матеріалів справи, з позовом звернулась громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», діючи в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2, позивачем до позовної заяви було надано витяг з протоколу установчих зборів ГО «ДНПГО» від 15 вересня 2014 року, в якому зазначено, що громадська організація буде здійснювати свою діяльність з основною метою захисту інтересів членів організації, які не суперечать законодавству України. Протоколом засідання Ради керівництва ГО «ДНПГО» від 01 грудня 2014 року ОСОБА_2 прийнято членом ГО «ДНПГО» (а.с.16-17).

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги, що позивачем при подачі позову було надано витяг з протоколу установчих зборів ГО «ДНПГО» від 15 вересня 2014 року, який є одним із статутних документів даного громадського об’єднання, ті обставини, що ОСОБА_2 прийнято членом ГО «ДНПГО» протоколом засідання Ради керівництва ГО «ДНПГО» від 01 грудня 2014 року, а також беручи до уваги, що положеннями Закону України «Про громадські об'єднання» обов’язок громадського об'єднання без статусу юридичної особи мати статут не встановлено, і ГО «ДНПГО» його не має, судова колегія приходить до висновку, що відповідно до ст.311 ЦПК України ухвала суду першої підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303,307,311,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, –

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр», що діє в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_2, задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 13 лютого 2017 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції щодо вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

ОСОБА_3