Рішення № 70247007, 07.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2017Справа № 910/16545/17

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 16 203,08 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Кучабський М.І. (представник за довіреністю № 1/17/ПР від 20.01.2017р.);

від відповідача: Собуцька Я.Ю. (представник за довіреністю № 08-03/05/77-17 від 23.05.2017р.).

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я" (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі - відповідач) суми страхового відшкодування в розмірі 16 203,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав, в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат, право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідач надав для долучення до матеріалів справи письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачеві в задоволенні його вимог в частині стягнення 1 000,00 грн., посилаючись на те, що позивачем не зменшено розмір страхового відшкодування на передбачену полісом №АК/2843636 франшизу. В іншій частині проти вимог позивача не заперечує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 07.11.2017р. Крім того, в порядку ст. 65 ГПК України зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати інформацію щодо полісу №АК/2843636.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які сприяють всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07 листопада 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2017р. між позивачем (страховик) та ТОВ «Термінова ремонтно-будівельна служба» (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №03-09-08-17-203 (надалі - Договір страхування), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе обов'язок по страхуванню автомобіля "Мазда", реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі також - застрахований автомобіль).

01.06.2017р. по вул. Маргітича, буд. 9 в м. Мукачево ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Мерседес", реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом, не переконався в безпеці маневру та допустив зіткнення з автомобілем "Мазда", реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.07.2017р. у справі №303/3147/17 ОСОБА_3 за здійснення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно рахунку СТО (ТОВ «Форвард Автоцентр») № ФС62395 від 21.06.2017р. вартість ремонту застрахованого позивачем автомобіля становить 16 203,08 грн.

Зі складеного позивачем Страхового акту №182-17-03-08 від 10.07.2017р. вбачається, що розмір страхового відшкодування, який підлягає до виплати страхувальнику, становить 16 203,08 грн.

Враховуючи зазначене, з урахуванням рахунку СТО, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив страхове відшкодування в сумі 16 203,08 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 7895 від 28.07.2017р. на вказану суму.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність особи, яка керувала транспортним засобом "Мерседес", реєстраційний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про виплату страхового відшкодування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. (далі - Методика) відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу відповідно до п. 2.3 Методики - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісних транспортних засобів.

Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.

Позивачем з урахуванням рахунку СТО (ТОВ «Форвард Автоцентр») та на підставі складеного ним Страхового акту №182-17-03-08 від 10.07.2017р. виплачено своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 16 203,08 грн.

Відповідно до п. 7.38. Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 пошкодженого автомобіля, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля "Мазда", реєстраційний номер НОМЕР_1 - 2015, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля, пошкодженого в ДТП, що мала місце 01.06.2017р. становить 16 203,08 грн., а значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) на підставі п. 7.38. Методики приймається таким, що дорівнює нулю.

Враховуючи вищенаведені обставини, до позивача перейшло право вимоги, згідно зі ст. ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в межах суми виплаченого страхового відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

Так, частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина фізичної особи ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку, а відповідальність особи, яка керує транспортним засобом "Мерседес", реєстраційний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП, була застрахована відповідачем на підставі Полісу №АК/2843636.

Згідно ст. 12.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Полісу №АК/2843636 розмір франшизи становить 1 000,00 грн., а ліміт відповідальності по майну становить 100 000,00 грн., отже, з відповідача має бути стягнуто 15 203,08 грн. (виплачена позивачем сума страхового відшкодування за мінусом франшизи за полісом в розмірі 1 000,00 грн.).

Таким чином, судом при розгляді даної справи визнано обґрунтованими доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву щодо безпідставності вимог позивача в частині стягнення 1 000,00 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у нього обов'язку здійснити виплату позивачу суми страхового відшкодування в розмірі 15 203,08 грн.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/16545/17 позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума страхового відшкодування в розмірі 15 203,08 грн.

Судовий збір у розмірі 1 501,25 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (ідентифікаційний код 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я" (ідентифікаційний код 37317151, адреса: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 174) 15 203,08 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті три гривні 08 коп.) суми страхового відшкодування та 1 501,25 грн. (одну тисячу п'ятсот одну гривню 25 коп.) судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2017р.

Суддя С.М. Морозов