Рішення № 70247001, 07.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2017Справа № 910/12339/17

За позовом Tenderson Trading Limited

до Приватного акціонерного товариства "Майстер Брок"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України"

про зобов'язання вчинити дії, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Гончар О.В. (адвокат за договором від 01.08.2017р.);

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

Обставини справи:

Tenderson Trading Limited (надалі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Майстер Брок" (надалі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії - внести зміни до анкети рахунку в цінних паперах №404335-СY20004004, власник рахунку Компанія Тендерсон Трейдінг Лімітед реєстраційний код НЕ 219844, що відкритий в депозитарній установі ПрАТ «Майстер Брок», код ЄДРПОУ 21608094, а саме зазначити розпорядником рахунку в цінних паперах №404335-СY20004004 представника Компанії Тендерсон Трейдінг Лімітед - громадянку України ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності № 2017/06-01 від 28.06.2017р., реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1, паспорт громадянки України НОМЕР_2, виданий Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві 22.10.2011р., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, термін дії повноважень до 27 червня 2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем грубо порушуються умови укладеного з позивачем Договору № 4004/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах від 18.03.2016р. та неправомірно, на думку позивача, відмовлено йому у здійсненні адміністративної операції по внесенню змін до анкети рахунку, а саме зміни розпорядника рахунком у цінних паперах № 404335-CY20004004 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23.06.2016р. у справі № 757/30303/16-к про заборону вчинення облікової операції, відтак позивач вказує на наявність обставин для зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме внести зміни до анкети рахунку в цінних паперах № 404335-CY20004004, власник рахунку Tenderson Trading Limited та зазначити розпорядником рахунку у цінних паперах № 404335-CY20004004 представника позивача - ОСОБА_3

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, реалізувавши своє процесуальне право на ознайомлення з матеріалами справи, про що в справі міститься відповідна відмітка, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Третя особа на виконання вимог ухвали суду надала письмові пояснення з приводу заявлених вимог, відповідно до змісту яких вказала, що виконання адміністративних депозитарних операцій, які є предметом спору має здійснювати депозитарна установа (відповідач) , при цьому такі операції виконуються депозитарною установою по рахунку депонента без жодної участі Центрального депозитарію (третьої особи), участь свого представника в судові засідання забезпечила частково, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 19.09.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2017р. задоволено заяву Tenderson Trading Limited про вжиття заходів до забезпечення позову та з метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили заборонено відповідачеві зарахування цінних паперів (прості іменні акції) Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти", які належать на праві власності позивачеві на рахунок у цінних паперах № 404335-CY20004004 Компанії "Тендерсон Трейдінг Лімітед" (Tenderson Trading Limited) у Приватному акціонерному товариству "Майстер Брок" та заборонено третій особі зараховувати цінні папери (прості іменні акції) Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" на рахунок відповідача в Публічному акціонерному товаристві "Національний депозитарій України", які призначені для наступного зарахування на рахунок в цінних паперах позивача в Приватному акціонерному товариству "Майстер Брок" № 404335-CY20004004 або на інші рахунки Компанії "Тендерсон Трейдінг Лімітед" (Tenderson Trading Limited) у Приватному акціонерному товариству "Майстер Брок".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2017р. розгляд справи відкладено до 03.10.2017р.

В судовому засіданні 03.10.2017р. у зв'язку з поданим позивачем клопотанням, його заяву про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду, а спір вирішується з урахуванням вимог, заявлених в позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи до 17.10.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017р. розгляд справи відкладено до 07.11.2017р.

В судове засідання 07.11.2017р. представники відповідача та третьої особи не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 07 листопада 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2016р. між позивачем (депонент) та відповідачем (депозитарна установа) укладено Договір № 4004/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах (надалі - Договір), за умовами якого депозитарна установа зобов'язувалась у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами Депозитарної установи та цим Договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах Депонента (далі - Рахунок), проводити депозитарні операції з Рахунком на підставі розпоряджень Депонента та в іншій спосіб, передбачений законодавством, вести на Рахунку облік цінних паперів, облік прав на цінні папери та обмеження таких прав, закривати Рахунок, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності, відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР №735 від 23.04.2013р. (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору цінні папери (фінансовий актив) Депонента, права на які обліковуються Депозитарною установою відповідно до умов цього договору, зберігаються Центральним депозитарієм цінних паперів відповідно до закону України «Про депозитарну систему України».

За змістом п. п. 1.3., 1.5. Договору надання депоненту послуг здійснюється в порядку та на умовах, викладених у внутрішньому Положенні про депозитарну діяльність депозитарної установи ПрАТ «Майстер Брок». Депозитарна установа приймає до опрацювання документи в паперовому або електронному вигляді, оформлені відповідно до Положення.

Права та обов'язки Депозитарної установи визначені розділом 2 Договору.

Зокрема, за умовами п. 2.1.4. Договору депозитарна установа зобов'язувалась здійснювати облік прав Депонента на цінні папери, що обліковуються на рахунку та обмеження таких прав.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи анкети рахунку в цінних паперах від 18.03.2016р. (Додаток № 4 до Договору) розпорядником рахунку вказано ОСОБА_6 з обсягом повноважень: відкриття Рахунку та проведення одноразової операції зарахування цінних паперів з рахунку в цінних паперах, відкритого в Депозитрній установі ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ і КРЕДИТ», строк дії повноважень до 15.02.2017 року.

Як видно з матеріалів справи, 24 лютого 2017 року Компанія Тендерсон Трейдінг Лімітед в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «Майстер Брок» з листом вих. № 21 про внесення змін до анкети рахунку у цінних паперах №404335-CY20004004, а саме зміни розпорядника рахунком та місцезнаходження з переліком необхідних документів, який був отриманий відповідачем 24.02.2017р. о 16:12 год., про що міститься відмітка у вказаному листі.

У відповідь на лист позивача вих. № 21 від 24.02.2017р. відповідач у листі № 170301/02 від 01.03.2017 року повідомив позивача про відмову у виконанні розпорядження ОСОБА_3 про зміну розпорядника рахунку у зв'язку з отриманням ухвали Печерського районного суду міста Києва по справі №757/30303/16-к від 23.06.2016р., якою накладено арешт та заборонено користування та розпорядження цінними паперами (прості іменні акції) ПАТ «Інститут транспорту нафти» (ЄДРПОУ 00148429), які перебувають у власності підприємства «Tenderson Trading Limited» НЕ 219844, в кількості 1155123, акцій, які перебувають на рахунку депозитарний код № 404335-CY20004004.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що відмова відповідача у виконанні розпорядження позивача про зміну розпорядника рахунку в цінних паперах є неправомірною, такою що суперечить нормам Господарського кодексу України та нормам спеціального законодавства про регулювання депозитарної діяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, відповідач є депозитарною установою, діяльність якого регулюється спеціальним законом, а саме законом України «Про депозитарну систему України».

Відповідно до п. 5 ст. 1 закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

Як передбачено в ст. 2 закону України «Про депозитарну систему України» законодавство про депозитарну систему України складається з Цивільного кодексу України, цього Закону, Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", інших законів України та нормативно-правових актів Комісії та Національного банку України. У разі якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються норми міжнародного договору.

В статті 5 названого закону передбачено, що рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства. Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

В п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено, що депозитарна діяльність депозитарної установи - діяльність з депозитарного обліку та обслуговування розміщення, обігу цінних паперів та операцій емітента щодо розміщених ним цінних паперів на рахунках у цінних паперах її депонентів.

Відповідно до Законів України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про депозитарну систему України", з метою врегулювання питання щодо визначення порядку провадження депозитарної діяльності Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами з дня набрання чинності Законом України "Про депозитарну систему України" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням № 735 від 23.04.2013р. затвердила Положення про провадження депозитарної діяльності (далі - Положення).

Згідно п. п. 3-5 розділу ІІІ Положення для виконання функцій щодо депозитарного обліку цінних паперів, обслуговування обігу цінних паперів та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах Центральний депозитарій та депозитарні установи здійснюють такі депозитарні операції: адміністративні операції; облікові операції; інформаційні операції.

Адміністративні операції - депозитарні операції з відкриття рахунків у цінних паперах, внесення змін до анкети рахунку, закриття рахунків у цінних паперах та інші операції, наслідком яких є зміни в системі депозитарного обліку, не пов'язані зі зміною залишків цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах.

Облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу.

За змістом ч. ч. 2, 6 ст. 6 закону України «Про депозитарну систему України» внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника здійснюється виключно депозитарними установами (у визначених законодавством випадках - Національним банком України або депозитаріями-кореспондентами), в установленому Комісією порядку на підставі, зокрема, розпорядження та інших документів (у випадках, встановлених Комісією), що подаються депонентом, - у разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами відносно прав цього депонента. У разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно цінних паперів певного власника власник таких цінних паперів зобов'язаний подати відповідну інформацію та документи, які її підтверджують, до депозитарної установи, в якій йому відкрито рахунок у цінних паперах.

У відповідності до п. 2 Розділу І Положення розпорядження - документ, що містить вимогу до Центрального депозитарію, депозитарію-кореспондента, депозитарної установи виконати одну чи декілька взаємопов'язаних депозитарних операцій.

Згідно п. 12 Глави 1 Розділу V Положення розпорядження про внесення змін до системи депозитарного обліку щодо призначення керуючого рахунком може бути підписано особою, яка має відповідні повноваження та цим розпорядженням призначається керуючим рахунком депонента.

Матеріалами справи, а саме копією довіреності № 2017/06-01 від 28.06.2017р., термін дії до 27 червня 2018 року, підтверджується наявність повноважень у представника Компанії Тендерсон Трейдінг Лімітед - громадянки України ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1, паспорт громадянки України НОМЕР_2, виданий Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві 22.10.2011р., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2), а саме давати від імені довірителя (позивача) розпорядження щодо здійснення депозитарних операцій.

При цьому, при розгляді даної справи, суд виходить з того, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва по справі №757/30303/16-к від 23.06.2016р., якою накладено арешт та заборонено користування та розпорядження цінними паперами (прості іменні акції) ПАТ «Інститут транспорту нафти» (ЄДРПОУ 00148429), які перебувають у власності підприємства «Tenderson Trading Limited» НЕ 219844, в кількості 1155123, акцій, які перебувають на рахунку депозитарний код № 404335-CY20004004, на яку посилається відповідач як на підставу для відмови у виконанні розпорядження представника позивача - ОСОБА_3, депозитарній установі заборонено вчиняти дії, які за своєю суттю, за приписами вище наведеного законодавства, відносяться до облікових операцій.

Натомість, позивач, звертаючись до відповідача з листом вих. № 21 від 24.02.2017р. (розпорядженням) просив останнього внести змін до анкети рахунку у цінних паперах №404335-CY20004004, а саме зміни розпорядника рахунком та місцезнаходження, що є адміністративною операцією, наслідком якої є зміни в системі депозитарного обліку, не пов'язані зі зміною залишків цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів виконання розпорядження позивача, викладеного в листі вих. № 21 від 24.02.2017р. про внесення змін до анкети рахунку у цінних паперах №404335-CY20004004, а саме зміни розпорядника рахунком та місцезнаходження, в тому числі й станом на час розгляду справи в суді відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 р. № 18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 ЦК України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа, передбачених ст. 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 10 жовтня 2012 року № 6-110цс12.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

При розгляді даної справи, судом встановлено, наявність порушеного права позивача, яке полягає у відмові відповідача здійснити адміністративну операцію по внесенню змін до анкети рахунку, а саме зміни розпорядника рахунком у цінних паперах №404335-СY20004004 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва по справі №757/30303/16-к від 23.06.2016р., а обраний позивачем спосіб захисту реально відновить його порушені інтереси.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/12339/17 позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Майстер Брок" (ідентифікаційний код 21608094, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 12 А) внести зміни до анкети рахунку в цінних паперах №404335-СY20004004, власник рахунку Компанія Тендерсон Трейдінг Лімітед реєстраційний код НЕ 219844, що відкритий в депозитарній установі ПрАТ «Майстер Брок», код ЄДРПОУ 21608094, а саме зазначити розпорядником рахунку в цінних паперах №404335-СY20004004 представника Компанії Тендерсон Трейдінг Лімітед - громадянку України ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності №2017/06-01 від 28.06.2017р., реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1, паспорт громадянки України НОМЕР_2, виданий Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві 22.10.2011р., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, термін дії повноважень до 27 червня 2018 року.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Майстер Брок" (ідентифікаційний код 21608094, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 12 А) на користь Tenderson Trading Limited (реєстраційний код НЕ 219844, адреса: Кіпр, 1077, Нікосія, просп. Кеннеді, № 89, 2-й поверх, оф. 201, повідомлена суду адреса: 01054, АДРЕСА_1) 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2017р.

Суддя С.М. Морозов