Рішення № 70246962, 06.11.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2017 р.Справа № 916/2161/15

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді В.С. Петрова

суддів Ю.М. Щавинської

Т.Г. Дяченко

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Степанович Д.Г.,

від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Військової частини 2138 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5, про стягнення матеріальної шкоди в сумі 573000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Військова частина 2138 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення завданої джерелом підвищеної небезпеки матеріальної шкоди в сумі 573000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з вини ОСОБА_5, який перебував у трудових відносинах з відповідачем, відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено майно позивача - система радіаційного контролю „Янтар-1А" № 782-08. З метою з'ясування розміру матеріальної шкоди, завданої вказаній системі „Янтар-1А" позивач звернувся до ТОВ „Аспект-Сервіс", яка здійснює технічне обслуговування та ремонт стаціонарних комплексів „Янтар". Згідно листа ТОВ „Аспект-Сервіс" від 22.01.2015 р. № 2201 вартість спричиненої шкоди власнику системи в результаті ДТП складає в сумі 622000,00 грн. Наразі позивач вказує, що Страховою компанією ПАТ „ХДІ Страхування" згідно умов полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/832493 була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 49000,00 грн. в межах страхового полісу, що підтверджується платіжним дорученням від 15.08.2014 р. № 2044. Таким чином, з урахуванням сплаченого страхового відшкодування позивачем заявлено до стягнення з відповідача згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України невідшкодовану матеріальну шкоду в сумі 573000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2015 р. позовну заяву Військової частини 2138 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2161/15, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду. Також вказаною ухвалою суду до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5.

Третя особа підтримала позовні вимоги позивача, про що зазначено у поясненнях (а.с. 65-66 т. 1). Зокрема, третя особа вказує, що ОСОБА_5 дійсно 07 лютого 2014 року о 21 год. 00 хв., керуючи автотранспортним засобом марки „Мерседес" д/н НОМЕР_1 у м. Іллічівськ Одеської області, на 2-ій прохідній ІМТП, рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на систему радіаційного контролю „Янтар-1А". Так, 07.02.201 р. на ім'я третьої особи та автотранспортному засобу Мерседес (д/н НОМЕР_1), на якому ОСОБА_5 здійснював перевезення вантажу, було оформлено перепустку на територію ТОВ „МТА сервіс ЛТД" на ввіз вантажу. При цьому третя особа підвереджує, що дорожньо-транспортна пригода сталась з його вини, про що свідчать матеріали перевірки, проведеної працівниками ДАІ, за результатами якої постановою Суворовського районного суду м. Одеси 07 березня 2014 року у справі № 523/2653/14-п ОСОБА_5 був визнаний винним у вчиненні правопорушення та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Разом з тим ОСОБА_5 підтверджує, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди виконував службове завдання фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на перевезення вантажу, тобто, знаходився в трудових відносинах з зазначеною особою, про що свідчить трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 24.10.2013 року за № 15301305566 та службова характеристика. Крім того, за ствердженнями третьої особи, раніше такого виду правопорушення він не вчиняв, це трапилося у зв'язку з тим, що на дворі о 21 год. 07 лютого вже темно і на прохідній за №2 не було освітлення, задній вид проїжджої частини був обмежений, але він змушений був виконувати службове доручення за погодженням і наказом свого керівництва - ФОП ОСОБА_3, що підтверджує пропуск на проїзд на територію, який надавався третій особі за дзвінком керівника через працівника, що видає пропуски. Також третя особа пояснив, що на його утриманні знаходиться дружина ОСОБА_7, а також двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) і ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.).

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечував (а.с. 42-44 т. 1), вказуючи про ненадання позивачем належних доказів, які підтверджують реальний розмір завданої позивачу матеріальної шкоди. Наразі відповідач зазначив, що для проведення оцінки матеріальної шкоди з урахуванням експлуатаційного зносу майна необхідні спеціальні знання, у зв'язку з чим є необхідність у призначенні товарознавчої судової експертизи для з'ясування вартості матеріальної шкоди, заподіяної позивачу. При цьому відповідач під час розгляду справи не заперечував проти здійснення відновлювального ремонту пошкодженої системи за власний рахунок.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2015 р. по справі № 916/2161/15 було призначено судову товарознавчу експертизу військового майна, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

а) В якому технічному стані був прилад - система радіаційного контролю „Янтар-1А" № 782-08 на момент ДТП та яка його ринкова вартість?

б) Який характер пошкоджень спірного майна - системи радіаційного контролю „Янтар-1А" № 782-08?

в) Яка вартість відновлювального ремонту системи радіаційного контролю „Янтар-1А" № 782-08?

Проведення експертизи було доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, також провадження у справі було зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

До господарського суду Одеської області надійшло від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомлення про неможливість проведення призначеної по справі № 916/2161/15 судової товарознавчої експертизи у зв'язку з відсутністю в Інституті фахівців для вирішення поставлених питань.

Відповідно до абз. 6 п. 11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи", у разі повернення експертною установою (експертом) матеріалів справи господарського суду з передбачених чинним законодавством підстав суд поновлює провадження у справі для вирішення питань, пов'язаних з усуненням причин, які потягли за собою таке повернення.

З огляду на вказане, ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2015 р. провадження у справі № 916/2161/15 було поновлено та розгляд справи призначено в засідання суду на 05.10.2015 р. При цьому вказаною ухвалою суду сторонам було запропоновано надати пропозиції щодо експертної установи, спеціалісти якої володіють відповідними знаннями для проведення товарознавчої експертизи.

В засіданні суду представник позивача заявив клопотання про доручення проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Вказане клопотання було підтримано відповідачем.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2015 р. у справі № 916/2161/15 проведення призначеної згідно ухвали суду від 04.08.2015 р. судової товарознавчої експертизи військового майна було доручено спеціалістам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, при цьому провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

29.02.2016 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання від судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової товарознавчої експертизи по справі № 916/2161/15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.03.2016 р. провадження у справі № 916/2161/15 було поновлено для розгляду вищевказаного клопотання експерта, при цьому з огляду на особливу складність спору вказану справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 01.03.2016 р. було здійснено автоматичний розподіл справи щодо визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 916/2161/15, внаслідок чого було визначено наступний склад колегії: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Щавинська Ю.М. та Д'яченко Т.Г.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2016 р. справу № 916/2161/15 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Щавинської Ю.М. та Д'яченко Т.Г. та розгляд справи призначено в засіданні суду на 17.03.2016 р. Наразі вказаною ухвалою суду сторін було зобов'язано надати витребувані експертом документи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2016 р. у справі № 916/2161/15 за результатами розгляду клопотання судових експертів зобов'язано сторін здійснити відповідні заходи з виконання вимог експертів.

25.04.2016 р. до господарського суду Одеської області надійшло повідомлення від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо залишення без виконання ухвали господарського суду Одеської області від 04.08.2015 р. по справі № 916/2161/15 щодо проведення товарознавчої експертизи у зв'язку з непроведенням оплати за проведення товарознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2016 р. провадження у справі № 916/2161/15 було поновлено та розгляд справи призначено в засідання суду на 25.05.2016 р.

У судовому засіданні 25.05.2016 р. відповідачем було заявлено клопотання про повторне призначення судової експертизи для вирішення питань, які були поставлені експерту.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2016 р. у справі № 916/2161/15 було призначено судову товарознавчу експертизу військового майна, проведення якої доручено спеціалістам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, також провадження у справі було зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

11.10.2017 р. до господарського суду Одеської області надійшов від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок судової товарознавчої експертизи № 9906/16-54 від 28.09.2017 р. за матеріалами справи № 916/2161/15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2017 р. провадження у справі № 916/2161/15 було поновлено та розгляд справи призначено в засіданні суду на 01.11.2017 р.

В засіданні суду 01.11.2017 р. оголошувалась перерва до 06.11.2017 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідач та представник відповідача проти задоволення позовних вимог повністю заперечували.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

07.02.2014 року о 21 годині 00 хв. водій ОСОБА_5, керуючи автотранспортним засобом марки „Мерседес" д/н НОМЕР_1 у м. Іллічівськ Одеської області, на 2-ій прохідній Іллічівського морського торгівельного порту, рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на систему радіаційного контролю „Янтар-1А".

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 07.03.2014 р. у справі № 523/2653/14-п ОСОБА_5 був визнаний винним у вчиненні правопорушення та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Так, в результаті дорожньо-транспортної пригоди системі радіаційного контролю „Янтар-1А" № 782-08 завдані наступні механічні пошкодження, а саме: система отримала пошкодження Шафи УВК - 10; блок детектування нейтронного каналу БДН-03 повністю вийшов з ладу.

Згідно Акту прийняття основних засобів № 9 від 16.05.2011 року система виявлення радіоактивних матеріалів та стаціонарна митна Янтар - 1А була прийнята в експлуатацію позивачем від Військової частини 1498.

Відповідно до інвентарної картки № 8316 обліку основних засобів в бюджетних установах система виявлення радіоактивних матеріалів та стаціонарна митна Янтар-1А перебуває на обліку у Військової частини 2138.

Як вказує позивач та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ОСОБА_5, який керував автотранспортним засобом, перебував у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та вчинив вказане правопорушення саме під час виконання своїх трудових обов'язків, про що свідчить трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 24.10.2013 р. за № 15301305566, службова характеристика від 06.03.2014 р., акт про скоєння правопорушення від 07.02.2014 р. №2 та пояснення ОСОБА_5 від 07.02.2014 р.

З огляду на вказане позивач вважає, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 виник обов'язок з відшкодування позивачу матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) під керуванням ОСОБА_5, який був його працівником.

Наразі з метою з'ясування розміру матеріальної шкоди, завданої системі „Янтар-1 А", Військова частина 2138 у грудні 2014 року звернулась до ТОВ „Аспект - Сервіс". Таке звернення до зазначеної організації було обумовлене розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04.01.2013 р. № Т/74-53 „Про технічне обслуговування та ремонт стаціонарних комплексів „Янтар" у 1 півріччі 2013 року", в якому зазначено, що відповідно до спільного з Міністерством енергетики США проекту міжнародної технічної допомоги „Запобігання не законному розповсюдженню ядерних та інших радіоактивних матеріалів" за програмою „Друга лінія захисту" та з метою проведення технічного обслуговування і ремонту стаціонарних та мобільних комплексів контролю за переміщенням ядерних та радіоактивних матеріалів „Янтар" (комплексів „Янтар") у 1 півріччі 2013 року начальникам органів охорони забезпечити допуск для проведення ремонтів комплексів виявлення радіоактивних та подільних матеріалів „Янтар" лише спеціалістів компанії „Аспект-Сервіс".

Згідно листа ТОВ „Аспект-Сервіс" № 2201 від 22.01.2015 р., отриманого позивачем 25.02.2015 р., вартість спричиненої шкоди власнику системи радіаційного контролю "Янтар - 1 А" № 782-08 в результаті дорожньо-транспортної пригоди складає 622000,00 грн.

Наразі, як з'ясовано судом, цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки „Мерседес" д/н НОМЕР_1, була застрахована Страховою компанією ПАТ „ХДІ Страхування" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/832493.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Враховуючи той факт, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована ПАТ „ХДІ Страхування", останнє у відповідності до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" мав відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що страховою компанією ПАТ „ХДІ Страхування" за умовами полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/832493 була здійснена виплата позивачу страхового відшкодування у розмірі 49000,00 грн. в межах страхового полісу, що підтверджується платіжним дорученням від 15.08.2014 р. № 2044.

Відтак, позивач зазначає, що з урахуванням сплаченого страхового відшкодування, невідшкодована матеріальна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 573000,00 грн. (622000,00 грн. - 49000,00 грн.), що заявлено до стягнення. При цьому позивач вважає, що обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела, а саме ФОП ОСОБА_3, якому належить автотранспортний засіб марки „Мерседес" д/н НОМЕР_1.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є: 1) наявність збитків, 2) наявність порушення з боку цієї особи, 3) причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та 4) вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як вбачається з матеріалів справи, вина особи, яка керувала автомобілем марки „Мерседес" д/н НОМЕР_1 встановлена у судовому порядку. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 07.03.2014 року у справі № 523/2653/14-п.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, утриманням службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела, а саме ФОП ОСОБА_3, якому належить автотранспортний засіб марки „Мерседес" д/н НОМЕР_1.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, з огляду на заперечення відповідача щодо заявленого до стягнення розміру збитків, при дослідженні матеріалів даної справи суд дійшов до висновку про необхідність проведення судової товарознавчої експертизи для визначення розміру дійсної матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок спірної ДТП.

Відповідно до Висновку судової товарознавчої експертизи № 9906/16-54 від 28.09.2017 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що ринкова вартість системи радіаційного контролю "Янтар-1А" № 782-08 станом на дату оцінки 07.02.2014 р. могла складати 331681 грн. При цьому вартість відновлювального ремонту, тобто приведення у технічно справний стан стійки УВК-10 вказаної системи радіаційного контролю "Янтар - 1 А" № 782-08 станом на дату оцінки складала 370226 грн.

Дослідивши вказаний висновок судової товарознавчої експертизи № 9906/16-54 від 28.09.2017 р., суд дійшов висновку, що судову експертизу проведено кваліфікованими експертами, попередженими про кримінальну відповідальність, в результаті проведеної судової експертизи за наявними матеріалами справи надано відповіді на поставлені судом питання, а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Наразі посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи належних доказів розміру завданої шкоди спростовуються вказаним висновком судової товарознавчої експертизи № 9906/16-54 від 28.09.2017 р., проведеної належною судово-експертною установою, яким встановлено вартість відновлювального ремонту системи радіаційного контролю "Янтар-1А" № 782-08, що фактично є розміром матеріальної шкоди, заподіяної власнику системи радіаційного контролю "Янтар-1А" № 782-08 внаслідок пошкодження цього майна.

Як вбачається з Висновку судової товарознавчої експертизи № 1248 від 22.06.2015 року експертизу проведено судовими експертами ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які мають вищу освіту по спеціальності, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судових експертиз за спеціальністю 12.1 "Визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання", свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, а також стаж експертної роботи в цьому напрямку.

Згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума матеріальної шкоди, встановленої проведеною судовою експертизою, за вирахуванням виплаченого позивачу страхового відшкодування, що складатиме 321226,00 грн. (370226 грн. - 49000,00 грн.).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Військової частини 2138 обґрунтовані частково, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Військової частини 2138 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5, про стягнення матеріальної шкоди в сумі 573000,00 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (65114, АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_2) на користь Військової частини 2138 (065121, м. Одеса, вул. Левітана, 113; код ЄДРПОУ 14321386) суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 321226/триста двадцять одна тисяча двісті двадцять шість/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 6424/шість тисяч чотириста двадцять чотири/грн. 52 коп.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог Військової частини 2138 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13 листопада 2017 р.

Головуючий суддя В.С. Петров

Суддя Ю.М. Щавинська

Суддя Т.Г. Д'яченко