Ухвала суду № 70245420, 08.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 року м. Київ К/800/12999/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника позивача: Компанця М.Б.,

представника відповідачів: Савенока О.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року

у справі № 810/442/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерформ"

до Державної фіскальної служби України,

Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфом»(далі - Товариство) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, правонаступником якої є Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Інспекція, відповідач), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції та вказуючи, що рішення винесене без дотримання норм матеріального і процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Письмові заперечення на касаційну не надходили, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, рішення суду першої інстанції було прийнято 06 грудня 2016 року та отримане представником відповідача 04 січня 2017 року, що підтверджується наявним в справі зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення, а також листом Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Апеляційна скарга відповідачем була подана до суду першої інстанції 28 січня 2017 року.

В апеляційній скарзі відповідач вказував, що поштове відправлення отримане 17 січня 2017 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на супровідному листі.

Суд апеляційної інстанції, вважаючи штамп вхідної кореспонденції на супровідному листі суду неналежним доказом отримання рішення суду першої інстанції, ухвалою від 08 лютого 2017 року залишив апеляційну скаргу без руху з підстав пропуску позивачем строку подання апеляційної скарги та надав тридцятиденний строк з моменту отримання рішення суду першої інстанції на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для подання заяви про поновлення строків.

Як свідчить зворотне повідомленням про вручення поштового відправлення, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху отримано уповноваженою особою відповідача 10 лютого 2017 року, водночас за спливом 30 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач не усунув недоліків апеляційної скарги.

Постановляючи ухвалу від 17 березня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків.

Колегія суддів погоджується із такою ухвалою суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Аналіз наведеної норми підтверджує висновок про те, що у разі якщо протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа не звернулася до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, суд апеляційної інстанції повинен відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки відповідачем не надіслано заяви про поновлення строків у визначені законодавством строки, суд апеляційної інстанції дійшов юридично правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційної скаргою.

В касаційній скарзі відповідач вказує, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху податковий орган отримав 20 лютого 2017 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на супровідному листі ухвали.

Разом з тим, такий штамп засвідчує обставину щодо дати внутрішньої реєстрації документа в установі відповідача і жодним чином не може засвідчити факт отримання рішення про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, цілком обґрунтовано встановив дату отримання відповідачем ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько