Ухвала суду № 70245228, 13.11.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/5802/15

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

13 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Драчук Т. О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача -Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, публічне акціонерне товариство «Златобанк», про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Златобанк» ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, публічне акціонерне товариство «Златобанк», про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" ОСОБА_3 про віднесення до нікчемних транзакцій та правочинів Угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076470 (договір банківського вкладу), укладену 05 грудня 2014 року на користь ОСОБА_2, яке втілене в наказах №164/1 від 08 квітня 2015 року "Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів" і №165/1 від 09 квітня 2015 року "Про внесення змін до наказу №164/1 від 08 квітня 2015 року шляхом викладення його у новій редакції".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2017 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

За результатами розгляду Хмельницький окружний адміністративний суд 04 серпня 2017 року прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю –доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Правління НБУ №777/БТ від 04 грудня 2014 року встановлено обмеження в діяльності ПАТ "Златобанк", зокрема: не допускати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом.

На підставі вказаної постанови для стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового становища запроваджено певну низку обмежень, у тому числі, заборонено проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Так, 05 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ПАТ "Златобанк" укладена угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договір банківського вкладу) №076470.

Згідно з умовами вказаного договору ОСОБА_4 відкриває депозитний рахунок на користь ОСОБА_2 (особа на користь якої відкритий вкладний (депозитний) рахунок). ОСОБА_2 за умовами договору набуває статусу вкладника.

У свою чергу, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок, початкова сума якого складає 10 000 доларів США.

13 лютого 2015 року виконавчою дирекцією Фонду на підставі постанови Правління Національного банку України від 03 лютого 2015 року №105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" прийняте рішення №30 про запровадження тимчасової адміністрації строком на три місяці з 14 лютого 2015 року по 13 травня 2015 року та призначення уповноваженої особи Фонду для тимчасової адміністрації.

Так, 24 квітня 2015 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду з заявою, у якій просив включити його до реєстру вкладників.

13 травня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийняте рішення №99 про початок процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду з питань ліквідації.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Златобанк" ОСОБА_3 прийняті накази №164/1 від 08 квітня 2015 року "Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів" та №165/1 від 09 квітня 2015 року "Про внесення змін до наказу №164/1 від 08 квітня 2015 року, шляхом викладення його у новій редакції".

При цьому, зазначеними наказами угоду про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування (договору банківського вкладу) №076470, укладену на користь позивача 05 грудня 2014 року, віднесено до категорії нікчемних транзакцій та правочинів.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в даному випадку діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (Закон №4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Згідно із ст. 27 Закону №4452 Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Аналогічні положення містяться у розділі ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (Положення).

Так, відповідно до п. 2, 3 розділу IV Положення Фонд складає на підставі переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Частиною 5 ст. 34 Закону №4452 визначено, що під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно із ст. 36 Закону №4452 з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

При цьому, до повноважень уповноваженою особи Фонду у разі делегування їй повноважень надано право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій (пп.3 ч.2 ст.37 Закону №4452).

Відповідно до ст. 38 Закону №4452 Фонд зобов’язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

Так, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов’язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними зокрема з підстав здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації уповноважена особа Фонду повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Крім того, вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно із ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом’якшують або скасовують відповідальність.

Так, в матеріалах справи міститься постанова Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року №777/БТ встановлено обмеження діяльності ПАТ "Златобанк", зокрема зобов'язано ПАТ "Златобанк" не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності зазначеною Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Таким чином, в порушення вимог Постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року №777/БТ, проведено операції, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, такі операції згідно ст.38 Закону №4452 є нікчемними.

Так, відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України (ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як встановлено судом першої інстанції, 05 грудня 2014 року в період дії обмежень в діяльності ПАТ "Златобанк" з рахунку №26309512077411 ОСОБА_4, відкритому в ПАТ "Златобанк", 05 грудня 2014 року були перераховані кошти в сумі 10 000 доларів США на рахунок №26309545077411, відкритий ОСОБА_2 для зарахування коштів за договором банківського вкладу №076470 від 05 грудня 2014 року з призначенням платежу "Часткове повернення депозиту, угода №070558 від 03 жовтня 2014 року згідно заяви клієнта та залучення коштів на депозит, угода №076470 від 05 грудня 2014 року, тобто вказаною угодою №076470 від 05 грудня 2014 року відбулась операція з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_4 за договором між нею та банком.

Тобто, на момент проведення операції 05 грудня 2014 року за договором банківського вкладу діяла постанова Правління НБУ №777/БТ від 04 грудня 2014 року ПАТ "Златобанк", якою заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно не включив позивача до переліку вкладників, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.