Ухвала суду № 70244744, 09.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 р.Справа № 820/2392/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017р. по справі № 820/2392/17

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"

до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконними та протиправними дії Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки не у порядок визначений п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України; скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 №0023501200 про накладення штрафних санкцій в розмірі 50% на загальну суму 19591739,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведена перевірка є протиправною, оскільки у контролюючого органу не було підстав для винесення наказу та відповідно і підстав для проведення перевірки. Щодо спірного податкового повідомлення-рішення позивач зазначив, що воно ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, у підприємства відсутня вина в не реєстрації податкових накладних, а тому рішення підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017р. адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.03.2017 №0023501200. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС подано апеляційну скаргу в якій зазначають, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вважає, що при розгляді справи № 820/2392/17 Харківський окружний адміністративний суд неправильно та неповністю з'ясував фактичні обставини, що мають істотне значення для повного вирішення справи; неправильно та неповністю дослідив наявні у справі докази; зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи; порушив та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до не правильного вирішення справи № 805/527/17 та прийняття Харківським окружним адміністративним судом рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права України. Вказують, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України. Відповідно до п.120-1 .2. ст. ст. 120-1 ПКУ ( в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) - Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування. Таким чином, виходячи з положення вказаної статті, суд першої інстанції прийшов до висновку, що п.120.2. ст. ст. 120 ПКУ передбачає обов'язкову умову для застосування штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунків коригування, наявність вини платника щодо умисної не реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН. Вказують, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017р. не містить аналізу викладених в акті перевірки №8/28-10-50-12-07/03361715 від 09.03.2017р. доказів вини позивача щодо умисної не реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН. А саме, в акті перевірки зазначено, що на поточні рахунки КП "Харківводоканал" згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 31 "Рахунки в банках" за період з 01.08.2015 року по 31.07.2016 року надійшло коштів у розмірі 817 718 085,43 грн., що доводить провину КП "Харківводоканал" в нереєстрації податкових накладних в ЄРПН, бо підприємство мало змогу вчасно поповнювати електронний рахунок з ПДВ та Реєструвати податкові накладні. Вказують, що КП "Харківводоканал" свідомо в порушення абз. 2 п. 87.9 ст. 87 ПКУ спрямовувало кошти за відповідними напрямками своєї діяльності, замість першочергового податкового боргу з податку на додану вартість та КП "Харківводоканал" мало можливість та достатню кількість коштів для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до таких податкових накладних, що підлягають наданню покупцю-платнику на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних. Але, в порушення ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України Харківським окружним адміністративним судом при розгляді справи не досліджено та взагалі не надано правової оцінки вищезазначеним доказам по справі, що викладені в акті перевірки та зазначені відповідачем в своїх письмових поясненнях. Замість цього, суд першої інстанції в постанові від 04.07.2017р. лише зазначає про те, що причиною відсутності у позивача можливості реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування відбулось не з вини платника, в зв'язку з тим, що з матеріалів справи вбачається відсутність зарахування на електронний рахунок КП "Харківводоканал" в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість коштів у розмірі 66000000,00 грн. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що не реєстрація КП "Харківводоканал" податкових накладних та розрахунків коригування є наслідком виникнення у підприємства, в періоді з 01.08.2015р. по 31.07.2016р., від'ємного показника електронного рахунку в ЄЕА з ПДВ в тому числі з причин бездіяльності державних органів, що встановлено рішенням суду по справі №820/1237/16 за позовом КП "Харківводоканал" до Державної фіскальної служби та Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність щодо не зарахування на електронний рахунок КП "Харківводоканал" в ЄЕА з ПДВ сум погашення заборгованості з ПДВ у вигляді субвенції. З такими висновками Харківського окружного адміністративного суду не можливо погодитись . Вказують, що значення від'ємного показника електронного рахунку в СЕА з ПДВ КП "Харківводоканал" виникло не зв'язку із відсутністю зарахування на електронний рахунок КП "Харківводоканал" в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість коштів у вигляді субвенцій в розмірі 66000000,00 грн., а в зв'язку з тим, що платником систематично протягом перевіряємого періоду і в подальшому на теперішній час не сплачується сума поточних задекларованих податкових зобов'язань в деклараціях з податку на додану вартість. В зв'язку з систематичною несплатою сум податку, які були задекларовані платником до сплати до бюджету в СЕА з ПДВ КП "Харківводоканал" виникла сума від'ємного значення, (порушення п.200.3. ст. 200 ПКУ). Також посилаються на те, що висновок суду про те, що не реєстрація КП "Харківводоканал" податкових накладних та розрахунків коригування є наслідком виникнення у підприємства, в періоді з 01.08.2015р. по 31.07.2016р. від'ємного показника електронного рахунку в СЕА з ПДВ з причин бездіяльності державних органів, що встановлено рішенням суду по справі №820/1237/16 є таким, що не відповідає фактичним обставинам у справі в зв'язку з тим, що рішення суду фактично було виконано 04.11.2017р. шляхом зарахування зазначених сум коштів на електронний рахунок підприємства, що підтверджується матеріалами справи. Але, зазначеної суми коштів все одно було не достатньо для можливості реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН з причини систематичної несплати сум податку, які були задекларовані платником до сплати до бюджету в СЕА з ПДВ КП "Харківводоканал". Але, при розгляді справи Харківським окружним адміністративним судом взагалі не надано правової оцінки вищевикладеним доводам відповідача в порушення до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, зазначають, що постанова Харківського окружного адміністративного суду не містить аналізу правових норм відповідно до яких на час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, норми Податкового кодексу України, як і жоден нормативно - правовий акт, не містили положень, які б звільняли платника податку від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних чи ви відповідальності за не вчинення таких дій. Так, на підставі інформації, отриманої від Державної казначейської служби України, про проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах Державна фіскальна служба України направляє до Казначейства коригуючі реєстри на зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань, не сплачених до бюджету, що обліковуються у Казначействі до виконання. Після отримання Державною фіскальною службою України інформації від Державної казначейської служби України про суму, на яку зменшено такі залишки, ця сума враховується в реєстраційній сумі платника податку. Пунктом 12 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість визначено, якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки). Також, посилаються на те, що судом першої інстанції при прийняті рішення не враховано, що така позиція відповідача кореспондується з висновками, що викладені в рішеннях Харківського апеляційного адміністративного суду по справах: № 820/3375/16, № 820/3879/16, № 820/2141/16. Враховуючи вищевказане, висновок суду 1-ї інстанції ґрунтується на помилковому застосуванні вищезазначених норм матеріального права до обставин справи, оскаржувана постанова є незаконною за підстав невідповідності її вимогам ст. 159 КАСУ. На підставі вищевикладеного просять скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 року, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог КП "Харківводоканал" відмовити у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову не оскаржене.

Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Комунальним підприємством "Харківводоканал" до суду подано письмове заперечення по справі в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС до суду подано додаткові пояснення по справі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, частково доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 03361715.

Судом встановлено, що на адресу позивача контролюючим органом направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження, у зв'язку із порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 12.12.2016 №11432/10/28-10-50-12-24 (а.с. 22).

Листом від 27.12.2016 №7599 позивач надав відповідь на запит контролюючого органу від 12.12.2016 №11432/10/28-10-50-12-24, в якій зазначив, що у Комунального підприємства "Харківводоканал" не має можливості надати копії завірених документів, а також інформацією протягом 10-ти днів через великий обсяг документів і відсутність вільних обігових коштів на такі витрати (а.с.70).

Керуючись п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, контролюючим органом винесено наказ від 03.02.2017 №186 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального підприємства "Харківводоканал" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахункових коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.08.2015 по 31.07.2016".

Так, на підставі наказу від 03.02.2017 №186 та направлення від 16.02.2017 №24 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ 03361715) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.08.2015 по 31.07.2016, про що вчинено запис у журналі реєстрації перевірок Комунального підприємства "Харківводоканал" від 16.02.2017 №1.

Результати перевірки оформлені актом №8/28-10-50-12-07/03361715 від 09.03.2017 (а.с. 9-17).

Перевіркою встановлено порушення Комунальним підприємством "Харківводоканал" вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент складання податкових накладних та розрахунків коригувань) не зареєстровано податкові накладні з ПДВ, що підлягають наданню покупцям - платниками податку на додану вартість на загальну суму 38861287,26 грн за період з серпня 2015 року по липень 2016 року та не зареєстровано розрахунки коригувань з ПДВ, що підлягають наданню покупцям - платниками податку на додану вартість на загальну суму 322191,62 грн за період з вересня по 2015 року по липень 2016 року (а.с. 16-17).

На підставі висновків акту перевірки Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 №0023501200, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 19591739,44 грн (а.с. 18).

Не погоджуючись із діями щодо проведення перевірки та вказаним податковим повідомленням-рішенням Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргою, проте, рішенням №11155/0/99-99-11-03-01-25 від 30.05.2017 залишила скаргу підприємства без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 №0023501200 - без змін, у зв'язку із чим, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконними та протиправними дії Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки не у порядок визначений п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічні положення містить в п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245. Так у відповідності до вказаного пункту запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. При цьому, у запиті мають бути обов'язково зазначені: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Судом встановлено, що у зв'язку із виявленням у поданих Комунальним підприємством "Харківводоканал" податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2015 року - жовтень 2016 року розбіжностей, які свідчать про порушення абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, контролюючий орган направив позивачу запит від 12.12.2016, у якому просив надати завірені копії реєстрів видаткових накладних/розрахунків коригувань з датою виписки за період з серпня 2015 року по жовтень 2016 року помісячно; завірені копії реєстрів отриманих розрахунків коригувань на зменшення суми податкового кредиту з датою виписки за період з серпня 2015 року по жовтень 2016 року помісячно; завірені копії виписок по банківських рахунках Комунального підприємства "Харківводоканал" в розрізі рахунків (оборотно-сальдові відомості по рахунку 31 "Рахунки у банках") за період з серпня 2015 року по жовтень 2016 року; письмові пояснення та документальне підтвердження стосовно реєстрації/не реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань за серпень 2015 року по жовтень 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вищевказаного запиту, позивач направив контролюючому органу лист від 27.12.2016 №7599, відповідно до якого зазначив, що у Комунального підприємства "Харківводоканал" не має можливості надати копії завірених документів, а також інформацією протягом 10-ти днів через великий обсяг документів і відсутність вільних обігових коштів на такі витрати.

Таким чином, фактично відповіді на запит та витребуваних контролюючим органом документів підприємством не надано, у зв'язку із чим відповідачем на підставі вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було призначено документальну позапланову перевірку позивача.

Наказ від 03.02.2017 №186 та направлення від 16.02.2017 №24 на проведення перевірки були вручені позивачу 16.02.2017.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2017 №0023501200 про накладення штрафних санкцій в розмірі 50% на загальну суму 19591739,44 грн. колегія судів зазначає наступне.

Як вбачається із акту перевірки, перевіркою своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.08.2015 по 31.07.2015 встановлена нереєтрація Комунальним підприємством "Харківводоканал" податкових накладних.

Вказаний факт встановлено контролюючим органом під час проведення перевірки та не заперечувався позивачем, що підтверджено представниками сторін в ході судового розгляду справи.

У зв'язку із встановленими порушеннями Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до позивача застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 19591739,44 грн., за відсутність реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування суми ПДВ згідно зі ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Згідно з п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, положення вказаної статті передбачає обов'язковою умовою для застосування штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування наявність вини платника щодо умисної не реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН.

На думку контролюючого органу, наявність вини Комунального підприємства "Харківводоканал" підтверджується фактом отримання значної суми обігових коштів, які могли бути використані підприємством для поповнення електронного рахунку підприємства в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість.

Поряд із тим, із матеріалів справи вбачається, що відсутність зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість коштів у розмірі 66000000,00 грн., що стало причиною відсутності у позивача можливості реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань за період серпень 2015 - липень 2016 років, відбулось не з вини платника.

Відповідно до положень п.200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування з податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, насамперед, суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 200.2 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Положеннями п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України та п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 "Про деякі питання електронного адміністрування з податку на додану вартість" визначено, що у разі проведення розрахунків з платником податку по відшкодуванню йому різниці в тарифах з централізованого водопостачання та водовідведення за рахунок субвенції з державного бюджету в рахунок погашення заборгованості з податку, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів зобов'язаний врахувати в поповнення рахунку в СЕА з ПДВ суму субвенційних перерахувань та сформувати коригуючі реєстрі, які надаються до Державної фіскальної служби, яка, на підставі отриманих коригуючих реєстрів Казначейства, збільшує показник електронного рахунку платника на відповідну суму субвенційних перерахувань.

Судом встановлено, що у 2015 році Комунальне підприємство "Харківводоканал", як підприємство житлово-комунального господарства, отримало з державного бюджету субвенцію на погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємствам, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 45616155,03 грн (транзакція на суму 14351049,78 грн, за договором № 39/21 від 05.08.2015, з відповідними платіжними дорученнями від 20.08.2015 № 1, №2, №3; транзакція на суму 31265105,25 грн, за договором № 64з/21 від 08.12.2015, з відповідними платіжними дорученнями від 25.12.2015 №31, №32, №33.

Проте, як свідчать показники електронного рахунку Комунального підприємства "Харківводоканал" в СЕА з ПДВ за період, що перевірявся, ані Казначейством, ані ДФС не було вчинено дій, передбачених законодавством, у зв'язку з чим у позивача виник значний від'ємний показник електронного рахунку в СЕА з ПДВ.

Відповідно до положень пп.200-1.1.34 п.200-1.1 ст.200-1 Податкового кодексу України сума податку, зазначена в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року, повинні брати участь у обрахунку розміру реєстраційної суми електронного рахунку платника в СЕА з ГІДВ.

Поряд із тим, суми відображенні Комунальним підприємством "Харківводоканал" у таблиці №3 додатку №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" у сумі 29428852 грн не були відображенні податковим органом на електронному рахунку позивача в СЕА з ПДВ.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Державної казначейської служби України та Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України та Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" в СЕА з ПДВ сум погашення заборгованості з податку на додану вартість у вигляді субвенції та зобов'язати зазначені органи вчинити передбачені законодавством дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 по справі № 820/1237/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016, позовні вимоги Комунального підприємства "Харківводоканал" задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України щодо не зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" в СЕА з ПДВ сум погашення заборгованості з податку на додану вартість у вигляді субвенції. Зобов'язано Державну фіскальну службу України та Державну казначейську службу України вчинити дії щодо зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" коштів, які проведені по взаєморозрахункам з погашення заборгованості з різниці в тарифах в рахунок заборгованості з податку на додану вартість у сумі 37 163307,48 грн. Зобов'язано Державну фіскальну службу України та Державну казначейську службу України вчинити дії щодо зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" коштів, які відображені у табл. № 3 додатка № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" Декларації за січень 2016 року, в сумі 29428852 грн.

Рішення суду було виконано 04.11.2016 шляхом зарахування зазначених сум коштів на електронний рахунок підприємства, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача по справі та витягом з реєстру електронного адміністрування ПДВ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не реєстрація Комунальним підприємством "Харківводоканал" податкових накладних та розрахунків коригувань є наслідком виникнення у підприємства, в період з 01.08.2015 по 31.07.2016, від'ємного показника електронного рахунку в СЕА з ПДВ в тому числі з причин бездіяльності державних органів, що встановлено рішенням суду по справі № 820/1237/16. При цьому відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення не надано жодної правової оцінки вказаним обставинам, для встановлення факту доведеності вини платника податку.

Колегія суддів зазначає, що визначальною умовою притягнення платника до відповідальності за п .120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, є доведення його вини за не реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригувань.

Між тим, відповідач наполягає на тому, що винність підприємства, нібито, доводиться фактом надходження значного обсягу коштів у період серпень 2015 р. по липень 2016 p., проте такі доводи контролюючого органу є не виправданими.

Під час проведення перевірки було встановлено лише юридичний факт надходження 817 718 085, 43 грн на рахунки КП "Харківводоканал", однак податковий орган залишив поза увагою напрями та обсяги використання зазначеної суми

Судом першої та апеляційної інстанції, досліджено, що в період, який охоплюється перевіркою, КП "Харківводоканал" повністю використало зазначену суму коштів за напрямами своєї господарської діяльності, а також на здійснення обов'язкових платежів, що підтверджується інформаційною довідкою (т.5 а.с. 33).

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи, зокрема і акт перевірки, не містять будь-яких коментарів контролюючого органу стосовно використання грошових надходжень у сумі 817 718 085,43 грн., що свідчить на користь висновку про те, що фіскальним органом не надано жодної оцінки таким обставинам та, як наслідок, не враховано останні під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. а відтак доводи ХУ ОВП щодо фінансової спроможності КП "Харківводоканал" здійснити поповнення електронного рахунку в СЕА з ПДВ є необґрунтованими та не знаходять свого підтвердження.

Колегія суддів зазначає, що не можливе застосування до Комунальним підприємством "Харківводоканал" у зв'язку з не виконанням державою своїх обов'язків.

Крім того на підприємство не покладено обов'язку усувати порушення які вчинені державним органом за цей орган.

Оскільки, як встановлено судовим розглядом по справі № 820/1237/16 своєчасного розподілу коштів на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" в СЕА з ПДВ сум погашення заборгованості з податку на додану вартість у вигляді субвенції не було.

Бездіяльністю державного органу були створені умови які ускладнили позивачу ведення господарської діяльності та виникнення податкового боргу, оскільки штучно не поповнювався електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" від якого залежала робота підприємства та в тому числі реєстрація податкових накладних.

Теоретична можливість підприємства провести поповнення цього рахунку за рахунок власних коштів, кредитів чи інших грошових надходжень не звіює наведеного вище, оскільки навіть вчинення таких дій є необґрунтованим тягарем покладеним державним органом на підприємство.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що кошти які стягнуто судовим рішенням на електронні рахунки підприємства не повністю відповідають сумам визначеним в податковій накладній, колегія суддів зазначає наступне.

Під час складання податкового повідомлення - рішення податковий орган не врахував обставин безпідставності не поповнення електронного рахунку платника податків.

Суд нараховуючи та визначаючи підстави нарахування штрафних санкцій не може підміняти компетентний податковий орган та проводити нарахування штрафних санкцій.

Крім того в додаткових поясненнях по справі Комунальним підприємством "Харківводоканал" зазначено, що з серпня 2015 р. по серпень 2016 р. підприємство намагалося зареєструвати розрахунок коригування від 30.04.2016 р. № 26173/20( копію додають), проте в квитанції № 1 фіскальний орган відмовив у прийнятті документа вказавши причину такої відмови - відємний показник Комунального підприємства "Харківводоканал" в СЕА з ПДВ.

Поряд з тим, в період з серпня по вересень 2015р. підприємство реєструвало податкові накладні та розрахунки корегування, оскільки мало позитивний показник реєстраційного ліміту, що свідчить про сумлінне виконання Комунальним підприємством "Харківводоканал" обов'язку реєстрації податкової документації за наявності такої можливості.

Також колегія суддів зазначає, що в суді апеляційної інстанції відповідач зазначав, що редакція статті 120-1 Податкового кодексу України була змінена та з неї були вилучені положення щодо пені і після цього податкові накладні позивачем також не були зареєстровані, колегія суддів зазначає наступне.

Перевірка була проведена за період по 31.07.2016 р. коли ще була чинна редакція ст. 120-1 Податкового кодексу України, яка передбачала наявність пені.

Крім того, колегія суддів зазначає, що неможливе застосування санкцій які виникли не через дії платника податків, а через вчинення порушень контролюючим органом, оскільки в такому випадку нарахування них не буде відповідати п. 2, 8 ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що обов'язковою умовою до застосування штрафу у розмірі 50% за відсутність реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування суми ПДВ на підставі п. 120-.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є наявність вини платника щодо умисної не реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, суд приходить до висновку, що контролюючим органом неправомірно застосовано до Комунального підприємства "Харківводоканал" штраф у розмірі 50%, у зв'язку із відсутністю вини підприємства. Інших штрафів та підстав для їх застосування оскаржуване рішення не містить.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.03.2017 №0023501200 підлягає скасуванню.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017р. по справі № 820/2392/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 14.11.2017 р.