Ухвала суду № 70244667, 14.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2017 р. Справа № 815/2812/14

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

ОСОБА_1

при секретарі Татарин Б.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційними скаргами Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - начальника УБОЗ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування наказу в частині звільнення та зарахування в розпорядження ГУ МВС України в Одеській області, зобовязання поновити на попередній посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа - начальник УБОЗ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування наказу ГУ МВС України в Одеській області №268о/с від 04 травня 2014 року в частині звільнення та зарахування в розпорядження ГУ МВС України в Одеській області, зобовязання поновити на попередній посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним наказ ГУ МВС України в Одеській області №268о/с від 04 травня 2014 року в частині звільнення та зарахування в розпорядження ГУ МВС України в Одеській області полковника міліції ОСОБА_2 В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення, в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання щодо зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції та її доповнення, винесення окремих ухвал щодо грубих порушень чинного законодавства України з боку службових осіб МВС України та ГУМВС України в Одеській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ починаючи з 30 грудня 1996 року та, зокрема, відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 07 липня 2011 року №318о/с, полковника міліції ОСОБА_2 (А-011518) призначено на посаду начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Одеській області.

04 травня 2014 року Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, на підставі листа МВС України від 04 травня 2014 року №8002/Чб, винесено наказ №268о/с, яким відповідно до п.21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено полковника міліції ОСОБА_2 (А-011518) з посади начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області, зарахувавши в розпорядження Головного управління МВС України в Одеській області за посадою начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області з 04 травня 2014 року.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №268о/с від 04 травня 2014 року, винесено на підставі листа МВС України від 04 травня 2014 року №8002/Чб, який п.8 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, жодним чином не визначено як підставу для дострокового звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, котрі не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ. Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, що видання спірного наказу №248о/с від 04 травня 2014 року начальником ГУ МВС України в Одеській області є грубим порушенням його повноважень та втручанням у виключну компетенцію МВС України з кадрових питань поза залежністю від наявності чи відсутності будь-яких підстав для цього. Поряд з цим, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні вимог про зобовязання поновити на посаді, оскільки позивач фактично не звільнявся із займаної посади та не переводився до розпорядження ГУ МВС України в Одеській області в період з 04 травня 2014 року по 30 травня 2014 року за наслідками реалізації протиправного наказу №248о/с від 04 травня 2014 року. Разом з цим, згідно довідки Головного управління МВС України в Одеській області від 11 серпня 2017 року №14/1-191 позивачу повністю нарахована виплачена заборгованість по грошовому забезпеченню за період з 04 травня 2014 року по 03 липня 2014 року, тобто заборгованості перед позивачем за вказаний період часу у ГУ МВС України в Одеській області не має, а тому судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості з грошового забезпечення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2, ст. 3 Закону України «Про міліцію» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків. Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Згідно ч.1 ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України.

Відповідно до п.2, п.10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29 липня 1991 року - особи які перебувають на службі в органах внутрішніх справ і мають спеціальне звання полковник міліції, відносяться до старшого начальницького складу. Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Пунктом 8 вказаного Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ передбачено, що дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться: за станом здоров'я - відповідно до висновків військово-лікарської комісії; у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі; за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків; у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства, відомства (організації, установи); за службовою невідповідністю; у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов'язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», або кримінального правопорушення; через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України; у зв'язку з не проходженням випробування в період іспитового строку; у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №268о/с від 04 травня 2014 року, яким ОСОБА_2 звільнено та зараховано в розпорядження ГУ МВС України в Одеській області за посадою начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Одеській області прийнято на підставі листа МВС України від 04 травня 2014 року №8002/Чб, згідно якого керівництвом МВС України погоджено звільнення полковника міліції ОСОБА_2 з посади начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Одеській області.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказаним Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ не передбачено як підставу лист МВС України для дострокового звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, котрі не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ.

Поряд з цим, оскаржуваний наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 04 травня 2014 року №268 о/с винесено відповідно до п.21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яким передбачено, що для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.

Внутрішній розпорядок в органах внутрішніх справ, а також у навчальних закладах (навчальних підрозділах), що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації начальницького складу Міністерства внутрішніх справ, встановлюється з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів. При змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни. Особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

Проте, матеріалами справи жодним чином не підтверджено, що перебування ОСОБА_2 в розпорядженні Головного управління МВС України в Одеській області за посадою начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області з 04 травня 2014 року, викликано інтересами служби чи обумовлено відповідними наказами прямого керівництва, що в свою чергу було вірно встановлено судом першої інстанції.

Також, колегія суддів зауважує на тому, що відповідно до п.6 ст. 9 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) начальники управлінь по боротьбі з організованою злочинністю області призначаються на посаду і звільняються з посад Міністром внутрішніх справ України за поданням начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

З наведеної норми слідує, що саме Міністр внутрішніх справ України має право звільняти працівника міліції з посади, яку обіймав позивач, а саме з посади начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області, але в порушення п.6 ст. 9 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» спірний наказ був прийнятий начальником ГУ МВС Українив Одеській області не маючи на це відповідних повноважень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наказ №268о/с від 04 травня 2014 року прийнято за відсутності підстав для його видання, які передбачені п.8 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та особою, яка не мала повноважень його приймати, а відтак доводи апелянта - Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо його правомірності є безпідставними.

Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта - ОСОБА_2 на невиплату ГУ МВС України в Одеській області грошового забезпечення, оскільки, як було вірно зазначено судом першої інстанції, згідно довідки ГУ МВС України в Одеській області від 11 серпня 2017 року №14/1-191 позивачу повністю нарахована та виплачена заборгованість по грошовому забезпеченню за період з 04 травня 2014 року по 03 липня 2014 року (дати фактичного звільнення позивача за наказом МВС України №978о/с від 30 травня 2014 року), що також підтверджується даними роздруківки надходжень на банківський рахунок позивача №5168757259421594 АТ «Приватбанк» за 01 серпня 2017 року (отримано 201 555 грн.), що в свою чергу свідчить про відсутність заборгованості ГУ МВС України в Одеській області зі сплати грошового забезпечення перед позивачем.

Також, колегія суддів вважає необгрунтованими вимоги апелянта ОСОБА_2 щодо винесення окремих ухвал відносно службових осіб МВС України та ГУ МВС України в Одеській області, оскільки встановлені при розгляді справи неправомірні дії відповідача при винесенні спірного наказу слугували підставою для визнання протиправним наказу ГУ МВС України в Одеській області №268о/с від 04 травня 2014 року в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_2 з посади начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Одеській області.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, у звязку з чим апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Разом з цим, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року було відстрочено Ліквідаційній комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року по справі №815/2812/14 до моменту ухвалення судового рішення.

Таким чином, судовий збір у розмірі 36, 54 грн. (110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір») підлягає стягненню з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області за результатами розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) гривень, 54 копійок.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 листопада 2017 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

ОСОБА_1