Ухвала суду № 70244602, 14.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року про забезпечення позову у справі № 813/2162/17 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування наказу,-

В C Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" звернулося з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування Офісу великих платників податків ДФС №1258 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» від 07.06.2017 року.

В ході розгляду справи позивач подав до суду першої інстанції клопотання, в якому просить забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу від 07.06.2017 року №1258 «Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено. Вжито заходи забезпечення адміністративного позову у справі №813/2162/17 до набрання законної сили рішення суду, а саме зупинити дію наказу від 07.06.2017 року №1258 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржило Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яке покликаючись на те, що вказана ухвала є незаконною та прийнятою з порушенням норм процесуального права з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що задовольнивши клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції фактично ухвалив рішення про задоволення позовних вимог адміністративного позову, без розгляду справи по суті, при цьому не враховуючи інтереси держави.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання суд першої інстанції виходив з того, що реалізація наказу Офісу великих платників податків ДФС №1258 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ» від 07.06.2017 року може заподіяти значної шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки у випадку задоволення позову та проведенні невиїзної документальної перевірки виникне правова колізія щодо правового статусу її результатів, а також ускладниться процедура захисту прав та законних інтересів платника податків при оскарженні останніх.

Апеляційний суд вважає передчасними вказані висновки суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частинами 3 та 4 цієї статті забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборони вчиняти певні дії.

При цьому подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Згідно з вимогами частини першої зазначеної статті підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також колегія суддів вважає, що позивач не довів належними та достатніми доказами існування підстав для забезпечення адміністративного позову, зокрема, такі не вбачаються з поданого ним клопотання про забезпечення позову.

Зокрема, позивач не надав жодних доказів існування саме очевидних ознак протиправності оскарженого ним рішення, а наведені ним обґрунтування клопотання є аналогічними обґрунтуванням вимог позовної заяви, оцінку яким суд може надати лише під час розгляду справи по суті.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими твердження позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що невжиття заходів забезпечення позову може завдати шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а тому заява підлягає до задоволення, колегія суддів зазначає, що основним мотивом, яким позивач обґрунтовує своє клопотання про забезпечення позову, є те, що у випадку задоволення позову та проведенні невиїзної документальної перевірки виникне правова колізія щодо правового статусу її результатів, а також ускладниться процедура захисту прав та законних інтересів платника податків.

Видання керівником податкового органу наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки не створює небезпеки інтересам платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Таким чином, на думку апеляційного суду, підстави для забезпечення позову відсутні, а тому в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року по справі № 813/2162/17 скасувати, та прийняти нову ухвалу, відповідно до якої в задоволенні клопотання про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.