Ухвала суду № 70244576, 09.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 Панфіла Івановича до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення (постанови) №54021385 від 29.05.2017 про повернення виконавчого листа №807/2168/15 від 04.08.2016 стягувачу без прийняття до виконання та зобов’язання виконати виконавчий лист,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 13.07.2017 звернувся в суд із адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення (постанову) № 54021385 від 29.05.2017 Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого листа № 807/2168/15 від 04.08.2016 стягувачу без прийняття до виконання та зобов’язати відповідача прийняти до примусового виконання виконавчий лист № 807/2168/15 від 04.08.2016 від стягувача – ОСОБА_2 Панфіла Івановича.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним повідомлення-рішення (постанову) № 54021385 від 29.05.2017 року Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого листа № 807/2168/15 від 04.08.2016 року стягувачу без прийняття до виконання. Скасовано повідомлення-рішення (постанову) № 54021385 від 29.05.2017 року Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого листа № 807/2168/15 від 04.08.2016 року стягувачу без прийняття до виконання. Зобов’язано Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до примусового виконання виконавчий лист № 807/2168/15 від 04.08.2016 року від стягувача – ОСОБА_2 Панфіла Івановича.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати на прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що в поданому на виконання виконавчому документі було зазначено посаду посадової особи, яка його видала та прізвище й ініціали, а не повністю ім’я та по батькові як цього вимагає закон.

При апеляційному розгляді представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю – доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що Закарпатським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист № 807/2168/15/ (а.с. 38), згідно з яким зобов’язано Центральну військово-лікарську комісію повторно розглянути заяву ОСОБА_2 Панфіла Івановича щодо зміни причинного зв’язку захворювання ОСОБА_2 Панфіла Івановича, пов’язаного із проходженням військової служби та отримання травми в період проходження військової служби з виконанням обов’язків військової служби.

Даний виконавчий лист було видано судом за наслідками ухвалення судового рішення від 11.04.2016 в адміністративній справі № 807/2168/15 за позовом ОСОБА_2 Панфіла Івановича до Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії.

Вказаний вище виконавчий лист було пред’явлено позивачем до виконання до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, оскільки виконання рішень щодо центральних органів виконавчої влади, яким є Міністерство оборони України входить до компетенції відповідача.

Повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 29.05.2017 (а.с.20), виконавчий лист було повернуто позивачу.

Підставою для повернення виконавчого документа без виконання, головний державний виконавець Медведєв О.В. визначив п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, що у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я та по батькові та посада посадової особи, яка його видала. ОСОБА_3, в поданому виконавчому документі не дотримано вимоги пункту 1 частини першої статті 4 Закону, а саме не зазначено прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, що видала виконавчий лист.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника та певних даних про особу, яка його видала, не є підставою для прийняття рішення про повернення без виконання стягувачу виконавчого листа та по суті відмови у відкритті виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

На підставі ч. 1 ст. 258 КАС України за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 259 КАС України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.

На підставі ч. 4 ст. 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (п. 6).

Як видно з матеріалів справи, то підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є те, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому листі не зазначено прізвище, ім'я та по-батькові посадової особи, яка його видала.

Із змісту виконавчого листа № 807/2168/15, виданого судом 04.08.2016, видно, що в ньому вказано прізвище та ініціали судді С.І. Рейті та прізвище та ініціали особи, яка видала виконавчий лист, а саме ОСОБА_3 та зазначено її посаду – помічник судді.

Колегія суддів вважає, що не зазначення у виконавчому листі повністю прізвища, ім’я та по батькові посадової особи, яка видала виконавчий лист суд вважає необґрунтованими, оскільки це по суті є формальною підставою щодо відмови позивачу у виконанні судового рішення.

Суд першої інстанції вірно врахував правову позицію, висловлену Верховним судом України у постанові від 21.05.2014 по справі № 6-45цс14, де вказано, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Аналогічні положення передбачені в положеннях нового закону, а саме в п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, де також зазначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Таким чином, відсутність у виконавчому листі певних даних про особу, яка його видала, не є підставою для прийняття рішення про повернення без виконання стягувачу виконавчого листа та по суті відмови у відкритті виконавчого провадження, тим більше, що у виконавчому листі зазначено прізвище особи з ініціалами, яка його видала.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що в повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 29.05.2017 №54021385/16 вказано стягувачем – «Тудошвілі» Панфіла Івановича замість «Тудовші» Панфіла Івановича (а.с. 19-20).

Отже, по суті відмовляючи у відкритті виконавчого провадження із-за формальних підстав, відповідач сам замінив прізвище стягувача у виконавчому документі, чим порушив букву закону в своєму повідомленні про повернення виконавчого документу, що також враховується судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року у справі №807/753/17 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлено 14.11.2017