Постанова № 70242564, 06.11.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8045/17

Провадження №: 2-а/752/307/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Ладиченко С.В.

за участю секретаря - Лебедєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач у позовній заяві просив суд зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату йому пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату

призначення пенсії ( 27.01.2011р.) в розмірі 90 відсотків від сум заробітної плати державних службовців згідно з архівною довідкоюПечерської районної у м. Києві державної адміністрації від 28.03.2017 року № 11-13/1987 з урахуванням сум:матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань; допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки; індексації заробітної плати таіндексація пенсії починаючи з 27 січня 2011 року з урахуванням проведених виплат, всього - 7854,25 грн. щомісячно.

У мотивування позовних вимог позивач вказав що при обчисленні йому пенсії управлінням Пенсійного фонду України Голосіївського району м. Києва правонаступником якого єПравобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві за останні 24 календарні місяці його роботи підряд перед зверненням на пенсію не було враховано:

-за 2009 рік суму матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань -4689,08 грн.; сума матеріальної допомоги на оздоровлення-11598,39 грн.; індексація заробітної плати -1540,57 грн.; Всього за 2009 рік - 17828,04 грн.

-за 2010 ріксуму матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань 4182,18 грн.;сума матеріальної допомоги на оздоровлення - 7447,00 грн.;індексація заробітної плати -209,25 грн.;Всього за 2010 рік - 11838,43 грн.

Разом за 24 місяці (2009р. та 2010р.) 29666,47 грн.

Крім цього, статтею 33 Закону України «Про державну службу», передбачено, що державним службовцям можуть встановлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати.Згідно з ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.Відповідно до ст.33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

З приводу проведення перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та індексації плати, він звернувся 10.04. 2017 року до Правобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Проте, листом від 13.04.2017 року № 23094/05 Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, йому було повідомлено про відмову в проведені перерахунку моєї пенсії з урахуванням вищезазначених виплат.

Управління пенсійного фонду України Голосіївського району м. Києва при обчислення його пенсії врахувало лише посадовий оклад - 1595,00 грн.;надбавку за 5 ранг - 130,00 грн.;надбавку за вислугу років ( за стаж державної служби 27 років) 690,00грн.;надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 19751,97 грн.;надбавка за роботу з таємними документами в залежності від ступеня таємної інформації - 3727,47 грн.;премії - 97022,44 грн.;Усього: 120501,88 грн.

Його пенсія склала 6692,32 грн., а в разі, якщо б були враховані всі виплати про які він вказав то пенсія повинна складати - 7804, 81 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав вважаючи позовні вимоги безпідставними, та такими що суперечать діючому пенсійному законодавству.

Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено що позивач отримує пенсію за віком відповідно до закону України «Про державну службу» з 27.01.2011 року.

10 квітня 2017 року до відповідача Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві надійшла заява ОСОБА_1 про перерахунок його пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».(а.с.50).

Листом № 23094/05 від 13.04.2017 року Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу було повідомлено, що з проведенні перерахунку його пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про державну службу» відмовлено.

Такі дії відповідача є правомірними. З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу від 10 грудня 2015 року» № 889-УІІІ, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року. Порядок призначення таких пенсій затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 19.2016 року № 622 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка застосовується починаючи з 1 травня 2016 року.

Згідно зі ст. 90 Закону України «Про державну службу» Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, з 01.05.201 6р. Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Отже, враховуючи приписи ст.90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року з 01.05.2016р. відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-УІІІ від 10 грудня 2015 року втратив чинність Закон № 3723 крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах10 і 12 нього розділу.

Згідно з пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу» № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» тимчасово, по 31 грудня 2016 року:

-пенсії/щомісячне довічне грошове утримання особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють напосадах державної служби в державних органах, визначених Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-УІІІ "Про державну службу", а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", не виплачуються;

-у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ "Про державну службу" (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше ніж 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2017 р. пенсія, призначена відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ "Про державну службу" , у період роботи на посадах державної служби в державних органах, визначених Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-УІІІ "Про державну службу", а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".Після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-УІІІ "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу":

-мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

-займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-УІП "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:

чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;

жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливостіпроведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії щомісячне/довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу»(редакція від 14.10.2014 р.) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службовий обов'язків.Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю.

Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань.

Отже, обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону здійснюється з урахуванням вищезазначених складових заробітної плати державного службовця. Такі види виплат, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення, грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, індексація не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року за №5-1 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-4753/09/2670 затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону, а не які враховуються при обчислені пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». В зазначеній довідці в графі "Інші виплати" вказуються усі інші види виплат, що були нараховані та виплачені державному службовцю у відповідний період, з обов'язковим зазначенням найменування цих виплат (розшифруванням) в рядку під назвою "Інші виплати".

До Закону України "Про державну службу" та постанови Кабінету Міністрів України " Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії " від 31.05.2000 р. № 865 не вносилось змін щодо розширення переліку складових заробітної плати державного службовця, які враховуються для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Стаття 1 Закону України «Про оплату праці»визначає заробітну плату яквинагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Стаття 2 цього Закону, яка визначає структуру заробітної плати, не містить вказівки на те, що матеріальна допомога входить до структури заробітної плати.

У зазначеній нормі Закону відсутнє таке поняття як матеріальна допомога. Матеріальні виплати, зазначені в цій нормі, і матеріальна допомога це не ідентичні поняття, а тому законних підстав для віднесення матеріальної допомоги до складу (структури) заробітної плати державного службовця немає.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №212 «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків» визначено, що грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків (далі - грошова винагорода) видається особам, які пропрацювали безперервно на посадах державних службовців в одному або кількох органах державної влади не менше ніж 10 років, один раз на п'ять років за умови зразкового виконання посадових обов'язків та відсутності порушень трудової дисципліни; з урахуванням щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов'язків.

Вищезазначеною постановою також встановлено, що витрати, пов'язані з видачею зазначеної грошової винагороди, здійснюються у межах коштів, передбачених на утримання відповідних органів державної влади.

Таким чином, матеріальна допомога та грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади носить разовий характер, та не є складовою частиною заробітної плати у розумінні частини 2 ст. 33 ЗУ «Про державну службу», а сам факт утримання із суми допомоги збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати держаного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Таким чином для включення в розрахунок розміру пенсії таких виплат як надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, та іншого немає підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливостіпроведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723.

Відмова відповідача у перерахунку позивачу розміру пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав або позбавленням його права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР) , здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України ( 384/2011 ) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У спірних правовідносинах Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснювало свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.

Суд не може підміняти собою законодавчий орган, встановлюючи додаткові підстави для призначення пенсії своєю постановою там де вони не визначені законодавчим органом.

З огляду на викладені обставини, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 18, 19, 104, 105, 106, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутніми в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отриманні копії постанови.

Суддя: С.В. Ладиченко