Постанова № 70242048, 07.11.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10843/17

Провадження №: 2-а/752/368/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Ладиченко С.В.

за участю секретаря - Лебедєві В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити перерахунок пенсії.

Позивач просить суд: 1)Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.02.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-832 зп від 01.06.2016 та його заяви від 16.01.2017 року; 2) Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок з 01 січня 2016 року та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11. №1991 року № 1789-ХІІ зі змінами внесеними в редакції від 05.10.1995 року 358/95ВР та від 12.07.2001 року №2663 -III, в розмірі 90 відсотків від сумі місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-832зп від 01.06.2016 року, без обмеження її розміру; 3)Стягнути з Державного бюджету України на його користь у відшкодування витрат по сплаті судового збору 640 грн.

У мотивування позовних вимог позивач вказує, що він перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України (Солом'янське відділення) м. Києва та отримує пенсію за вислугою років, яка була призначена мені на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11. №1991 року № 1789-ХІІ зі змінами внесеними в редакції від 05.10.1995 року 358/95ВР та від 12.07.2001 року №2663 -Ш (далі Закон), у розмірі 90 відсотків заробітної плати з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» працівникам прокуратури збільшено посадові оклади, що згідно зі ст.50-1 Закону (в редакції на момент призначення пенсії) є підставою для перерахунку пенсії за вислугою років.

16.01.2017 року звернутися до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Києва із заявою щодо перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських, працівників, згідно довідки Генеральної прокуратури України № 18-832 зп від 01.06.2016 року.

Рішенням Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 06.02.2017. за № 7951/07 було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, яким визначено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповіднодо законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Позивач вважає що таке рішення відповідача неправомірним, таким, що не відповідає чинному законодавству з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-УІІ від 14.10.2014 передбачено призначення пенсій працівникам прокуратури в розмірі 60% від суми їхньої місячної заробітної плати.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника" консультанта народного депутата України.

Вказані норми Закону суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності цими законами. Крім того, вони не регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Положеннями ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно до ст.ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.Тому звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Пенсія йому була призначена відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» до набрання чинності цими законами. Крім того, зміни, внесені до законів, стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 грудня 2013 року (справа № 21-420а13).

Також, відповідно до ч.13 ст. 50-1 Закону № 1789-ХИ держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.За таких обставин, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для позбавлення особи права на перерахунок пенсії, що гарантоване законом.

Отже, новий порядок призначення та виплати пенсії, встановлений вищевказаними законами, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності.

Таким чином, при перерахунку мені пенсії підлягають застосуванню положення ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, та я набув право на пенсію за вислугою років з часу її призначення у розмірі 90% відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отриманих працівником виплат і умов оплат праці, що існувала на день його звільнення з роботи.

Постановами Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури» та від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливостіпроведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» працівникам прокуратури збільшено посадові оклади.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Неявка представника відповідача належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи по суті позовних вимог.

Направлене до суду письмове клопотання відповідача про залишення заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду суд вважає таким що не підлягає задоволенню, оскільки наявне тривале порушення права позивача.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові заперечення відповідача (а.с.22), дослідивши всі письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено що позивач перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України (Солом'янське відділення) м. Києва та отримує пенсію за вислугою років, яка була призначена мені на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11. №1991 року зі змінами внесеними в редакції від 05.10.1995 року та від 12.07.2001 рок (далі Закон), у розмірі 90 відсотків заробітної плати з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» працівникам прокуратури збільшено посадові оклади, що згідно зі ст.50-1 Закону (в редакції на момент призначення пенсії) є підставою для перерахунку пенсії за вислугою років.

16.01.2017 року позивач звернутися до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Києва із заявою щодо перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських, працівників, згідно довідки Генеральної прокуратури України № 18-832 зп від 01.06.2016 року.

Рішенням Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 06.02.2017. за № 7951/07 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII

Згідно з п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового таМитного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Проте, вказані зміни законодавства не містять вимогу щодо заборони перерахунку раніше призначеної пенсії.

Аналогічна правова позиція викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року (справа № К/800/15163/16).

На час призначення позивачу пенсії та її нарахування умови і порядок пенсійного забезпечення прокурорів регулювались положеннями статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII.

Відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

З урахуванням цієї норми, позивачу було призначено пенсію.

Законом № 3668-VІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали.

Відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій ;провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи це при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законом №3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.

З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1697-VII та втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2015 року №1697-VII.

Пенсія позивачу була призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111, що діяла до набрання чинності вищезгаданими законами. Крім цього, зміни, внесені до цієї статті, стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Згідно із ст. ст. 22, 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії прав і свобод визначаються законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Оскільки призначення органами Пенсійного фонду України пенсії та проведення її перерахунку є різними формами реалізації права громадянина на пенсійне забезпечення, тому при проведенні перерахунку пенсії застосуванню підлягає редакція Закону, яким визначався порядок та розмір відповідного пенсійного забезпечення саме на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13, де зазначено, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії, а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч.13 ст.86 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Частиною 20 ст.86 Закону №1697-VII передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проте, неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Відповідно до ч.4 ст.45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35,частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Частиною 1 ст.44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

У відповідності до норми ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Згідно з положеннями п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до п.1.7 Порядку № 22-1, днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно з абз.2 п.4.1 Порядку № 22-1, заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Необхідною умовою для перерахунку пенсії є заява про перерахунок пенсії та документи, подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії позивачу, тобто в розмірі 90% від заробітної плати.

Відповідна довідка про розмір заробітної плати на аналогічній посаді позивачем була надана.

Положення п. 5 Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII, яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не можуть бути підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії, оскільки вказані зміни законодавства не містять вимогу щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, а стосуються лише призначення пенсій особам, які підпадають під його дію.

Право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст.22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Враховуючи наявність підстав для перерахунку пенсії та зважаючи на те, що виникнення права на перерахунок пенсії нерозривно пов'язане із фактом звернення особи за таким перерахунком, суд приходить до висновку щодо зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивачу у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції, що діяла станом на період призначення пенсії) в розмірі 90% від місячного заробітку, зазначеного у довідці Генеральної прокуратури наданої позивачем.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» з 01 січня 2017 р. максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

У частині вимог позивача щодо перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру, суд вважає позовні вимоги у цій частині такими що не можуть бути бути задоволені.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР) , здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України ( 384/2011 ) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд не може підміняти собою законодавчий орган, встановлюючи додаткові підстави для збільшення максимального розміру пенсії своєю постановою, там де вони визначені законодавчим органом.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалюється на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити перерахунок пенсії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.02.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-832 зп від 01.06.2016 та його заяви від 16.01.2017 року.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок з 01 січня 2016 року та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11. №1991 року № 1789-ХІІ зі змінами внесеними в редакції від 05.10.1995 року 358/95ВР та від 12.07.2001 року №2663 -III, в розмірі 90 відсотків від сумі місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-832зп від 01.06.2016 року, в розмірі що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат по сплаті судового збору 640 грн. (шістсот сорок гривень).

Постанова суду може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутніми в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отриманні копії постанови.

Суддя: С.В. Ладиченко