Рішення № 70241737, 06.11.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13134/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2017 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Смолій Л.Д.

при секретарі Хлуд І.П.

з участю прокурора Барілова Д.В.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за позовом заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі військової частини А1671 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі військової частини А 1671 звернувся позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на користь військової частини А 1671 грошові кошти в рахунок відшкодування заподіяної державі, втратою та псуванням військового майна, шкоди в розмірі 31970,18 грн. та судові витрати по справі.

Прокурор Барілов Д.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник військової частини ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, з підстав викладених в запереченнях проти позову, просив зменшити суму стягнення та не застосовувати кратність, призначену йому в порядку виконанняпостанови Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 №880.

Заслухавши пояснення прокурора Барілова Д.В., представника позивача ОСОБА_1, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши обставини, якими прокурор та представник позивача обґрунтовують вимоги та заперечення відповідача, суд приходить донаступного висновку.

Згідно ст.1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього завдань звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів, здійснює в установленому порядку у межах своїх повноважень функції з управління об"єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства, здійснює управління військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, забезпечує в установленому порядку здійснення господарської діяльності, керує економічною і фінансовою роботою у Збройних Силах, виконує інші функції, пов'язані з реалізацією покладених на Міноборони України завдань.

Відповідно доЗакону України "Про Збройні Сили України", організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, об'єднань, з"єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Військова частина А1671 є органом військового управління в системі Збройних Сил України, має самостійний баланс та печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та є юридичною особою.

Командир військової частини А1671, являючись військовослужбовцями ЗС України, несе повну відповідальність за діяльність підпорядкованої військової частини А1671, за стан і ефективне використання закріпленого за нею державного майна, за витрачання грошових коштів, а також за вжиття вичерпних заходів з метою погашення дебіторської заборгованості перед військовою частиною А1671.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини А1671 від 29 травня 2017 № 245 "Про призначення службового розслідування за фактом відсутності майна" у військовій частині А1671 призначено службове розслідування за фактом нестачі військового майна закріпленого за старшим лейтенантом ОСОБА_2

Відповідно до акту службового розслідування встановлено, що 27 травня 2017 року під час здачі посади старшим лейтенантом ОСОБА_2 виявлено нестачу майна та технічної документації з комплексу радіорелейних станцій Р-409М1 заводський номер № 270207 Р-409МА заводські номера № 961716, № 973212, № 192018 та апаратної П-257-24К заводський номер № 126211, закріпленої за відповідачем.

Так згідно довідки-розрахунку залишкової вартості втрачених матеріальних засобів служби зв'язку від 03 липня 2017 року, сума збитків з урахуванням кратності «3» визначеної Постановою КМ України від 02.11.1995 № 880 «Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості» становить 39285,99 гри., з них прямої дійсної шкоди 13095,33грн. (а.с.17-19).

Наказом командира військової частини А1671 від 05 липня 2017 № 323 ОСОБА_2 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності з урахуванням кратності 3 на загальну суму 39285,99 грн.

31 липня 2017 року ОСОБА_2 звернувся з рапортом до командира військової частини А1671, з проханням зменшити суму нарахувань на 9746,16 грн. у зв'язку з відновленням втраченого майна в натуральному вигляді (а.с.22).

Пунктом 4 наказу командира військової частини А1671 від 31 липня 2017 № 375 «Про внесення змін до наказу» внесено зміни до п. 6 наказу командира військової частини А1671 від 05 липня 2017 № 323, старшого лейтенанта ОСОБА_2 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності на суму 33529,92 грн.

В добровільному порядку ОСОБА_2 сплатив військовій частині А1671 в рахунок відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 1559,74 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.1,4,7 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", п.п. 13-15 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1225, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України; військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо; особи винні у порушенні вимог цьогоЗакону, притягаються до відповідальності згідно із законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 58, 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та п. 3.1.9. "Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", затвердженогонаказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року № 300, на кожного військовослужбовця покладені обов"язки щодо знання та утримання в готовності до застосування закріпленого озброєння, бойової та іншої техніки, збереження державного майна; командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, за забезпечення охорони державної таємниці, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; вживати заходів щодо забезпечення надійного збереження матеріальних засобів, слідкувати за справним станом обладнання постів, огороджень, технічних засобів охорони, зв'язку та сигналізації; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі); здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням.

Відповідно до вимог ст.ст. 26, 27 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та п.п. 31, 32 "Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах", затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 року № 748, якими передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність; відповідальність за нестачу військового майна несуть матеріально відповідальні особи; рішення про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок нестачі військового майна, і про ступінь відповідальності винних осіб приймається на підставі матеріалів інвентаризації, під час проведення якої встановлено причини, розмір шкоди та винних осіб, або результатів розслідування.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов"язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов"язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженимПостановою Верховної Ради України 23.06.1995 року № 243/95-ВР.

У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов"язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.

Як встановлено судом відповідач в добровільному порядку існуючу заборгованість на суму 31970,18 грн. відшкодовувати військовій частині А 1671 в повному обсязі не має можливості через скрутне матеріальне становище. Суд приймає до уваги, що відповідач приймав активну участь в ході проведення службового розслідування, частково відшкодував завдані збитки, є учасником бойових дій.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 16 Положення передбачено, що розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України. Обчислення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, провадиться з урахуванням зносу військового майна за встановленими нормами.

Сума стягнень за втрачене майно може бути зменшена командиром (начальником) військової частини за письмовим дозволом вищого за підлеглістю командира (начальника), а у випадках, передбачених законодавством України, - судом, залежно від обставин, за яких заподіяно шкоду, ступеня вини та матеріального стану винної особи, за винятком випадків заподіяння шкоди злочинними діями, вчиненими в особистих корисливих цілях.

Європейський суд з прав людини у п.п.23 та 25 Рішення "Проніна проти України" від 18 липня 2006 року вказав, що суди зобов"язані давати обґрунтування своїх рішень за аргументами, які сторона може представити в суд, та проаналізувати позов з точки зору цих аргументів.

Наказ командира військової частини А1671 від 05 липня 2017 №323 "Про результати службового розслідування за фактом відсутності майна», яким відповідача притягнуто до матеріальної відповідальності та визначено порядок дисциплінарної відповідальності, відповідає вимогам чинного законодавства. Командир військової частини А1671, як суб"єкт владних повноважень, вирішуючи вказане питання, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені законом, з дотриманням встановленої процедури, з урахуванням ступеню вини військовослужбовця і тієї конкретної обстановки, за якої шкоду було заподіяно.

При вирішенні спору, суд враховує ступінь вини та матеріальний стан відповідача, а також те, що відповідач приймав участь в ході розслідування.

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, шляхом стягненнязвідповідача накористьвійськової частини А 1671 грошові коштиврахуноквідшкодуваннязаподіяноїдержаві,втратоюта псуваннямвійськового майна, шкоди врозмірі10656,73 грн. без застосування кратності з урахуванням виплачених ОСОБА_2 сум.

Відповідно до вимогст.88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 16,58,119,120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.8,15 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225, ст. ст. 88,212-215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі військової частини А1671 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 12.03.1990р.н. (РНОКПП НОМЕР_1) на користь військової частини А 1671 (код ЄДРПОУ 07726579) грошові кошти, в рахунок відшкодування заподіяної державі втратою та псуванням військового майна, шкоди в розмірі 10 656 (десять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 73 коп. з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з ОСОБА_2, 12.03.1990р.н. (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Військової прокурори Західного регіону України в розмірі 1600 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -