Рішення № 70241508, 08.11.2017, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1271/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2017 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника органу опіки та піклування ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа служба у справах дітей Здолбунівської районної державної адміністрації, служба у справах дітей Київського району управління служби у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -

встановив:

В поданому до суду позові позивач зазначає, що у них із відповідачем 15.07.2009 року народився син ОСОБА_5. В період з моменту народження дитини і до осені 2011 року відповідач постійно проживала в м.Харків. З жовтня 2011 року відповідач переїхала на постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після переїзду відповідач продовжувала підтримувати більш-менш нормальні стосунки з ним і особливих перешкод у спілкуванні з дитиною не чинила. З січня 2017 року, після її одруження і створення нової сім’ї відповідач взагалі припинила будь-яке спілкування з позивачем та перешкоджає спілкуванню з дитиною. Абсолютно всі прохання позивача взяти на короткий час до себе дитину, побачитися з сином, поспілкуватися з ним мають своїм наслідком відмову відповідача.

Просить суд ухвалити рішення, яким усунути зі сторони відповідача перешкоди у спілкуванні та вихованні їхнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши наступні способи участі у спілкуванні та вихованні: систематичне побачення з сином не рідше чотирьох вихідних днів на місяць із можливістю ночівлі дитини за місцем проживання батька; можливість забирати дитину у п’ятницю ввечері, повертаючи його матері в неділю ввечері, а також напередодні святкових днів (Новий Рік, Різдво (7 січня), Хрещення (19 січня), Великдень, травневі свята (1-10 травня), День захисту дітей (01 червня), 13 червня (день народження діда по батьку), 18 липня (день народження двоюрідного брата ОСОБА_7Д.), 15 серпня (день народження батька), 11 грудня (день народження баби по батьку), 19 грудня (День святого ОСОБА_1) з поверненням на наступні після святкових дні; право на участь у святкуванні дня народження сина 15 липня та в урочистостях з приводу Дня знань 1 вересня кожного року; необмежена можливість спілкуватися з дитиною засобами телефонного зв’язку через Інтернет за допомогою Skype, Viber, тощо; безперешкодний спільний відпочинок з сином за кордоном у будь-якій країні світу (яка не має будь-яких визнаних міжнародною спільнотою політичних, поліцейських чи військових конфліктів і не становить будь-якої загрози для дитини); можливість брати дитину гостювати до батька за місцем його постійного проживання протягом не менш як половини всієї тривалості літніх, осінніх, зимових та весняних шкільних канікул.

В судове засідання позивач не з’явився в заяві поданій суду справу просить розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю. Додатково в поданих письмових запереченнях на висновок органу опіки та піклування вказав на те, що висновок органу опіки та піклування є немотивованим, оскільки встановивши, що в сім’ях батька та матері неблагополучної обстановки не виявлено, в обох батьків для малолітнього сина створені всі належні умови для нормального розвитку, то жодних перепон для виконання ним своїх батьківських обов’язків разом з матір’ю дитини взагалі не існує та існувати не може. Крім того, обмеживши час спілкування з сином лише у світлу пору доби орган опіки та піклування фактично унеможливив побачення йому з дитиною. Оскільки він проживає на відстані 800 км. І об’єктивно не матиме можливості прибути до місця фактичного проживання дитини у світлу пору доби.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив суду, що відповідач не заперечує проти спілкування позивача з сином, але вважає, що в інтересах дитини такий тривалий час спілкування дитини з позивачем може нашкодити дитині. Дитина знаходиться у віці, в якому потребує постійного догляду матері. Крім того, дитина хворіє і з врахуванням стану здоров’я потребує постійного материнського догляду. Крім того, попередня поведінка позивача не дозволяє відповідачці як матері дитини залишити свого сина надовго на одинці з позивачем.. Просить суд позов задовільнити частковго та встановити побачення позивача з сином у м.Здолбунові або м.Рівне не частіше двох разів на місяць, за домовленістю батьків у буденні дні після обіду з 15:00 год. по 19:00 год., у вихідні дні (субота або неділя, святкові дні – за домовленістю батьків дитини) з 10:00 год. до 18:00 год. у присутності матері, а також надати необмежену можливість спілкуватися з дитиною засобами телефонного зв’язку через Інтернет за допомогою Skype, Viber.

Представник органу опіки та піклування Здолбунівської районної державної адміністрації пояснила суду, що в ході розгляду питання про надання відповідного висновку комісія служби у справах дітей мала бесіди із обома батьками, також провела обстеження умов життя матері та дитини. За результаттами розгляду даного питання органом опіки та піклування було надано висновок щодо визначення способу участі позивача у спілкуванні та вихованні його малолітнього сина.

Вислухавши пояснення представника відповідача, представника органу опіки та піклування, дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Свідоцтвом про народження серії 1-ВЛ № 171553 від 29.07.2009 року підтверджується, що батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 є позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4.

В судовому засіданні встановлено, що сторони в шлюбі не перебували.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Частиною 1 ст.151 СК України визначено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

У відповідності до ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 чинить перешкоди позивачу ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

Органом опіки та піклування Здолбунівської районної державної адміністрації надано висновок згідно якого встановлено дні та години побачень позивачу ОСОБА_3 з малолітнім сином ОСОБА_6.

Суд вважає, що висновок органу опіки та піклування є обґрунтованим та прийнятим у відповідності до ч.5 ст.19 СК України та таким що відповідає інтересам дитини.

Згідно ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що малолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 потребує спілкування з батьком і це спілкування відповідає інтересам дитини, приймаючи до уваги вік дитини, стан її здоров’я, ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, суд вважає за необхідне визначити наступний порядок участі позивача ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні дитини, встановивши дні та години побачень, а саме: два рази на місяць, в світлу пору доби, в межах Рівненської області, в присутності матері або за взаємною згодою обох сторін без присутності матері, враховуючи інтереси та стан здоров’я дитини, а також надати необмежену можливість спілкуватися з дитиною засобами телефонного зв’язку, через Інтернет за допомогою Skype, Viber.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_3 задовільнити частково.

Визначити спосіб участі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановивши дні та години побачень, а саме: два рази на місяць, в світлу пору доби, в межах Рівненської області, в присутності матері або за взаємною згодою обох сторін без присутності матері, враховуючи інтереси та стан здоров’я дитини, а також надати необмежену можливість спілкуватися з дитиною засобами телефонного зв’язку, через Інтернет за допомогою Skype, Viber.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскарженим в апеляційний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Здолбунівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя