Рішення № 70241235, 15.11.2017, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1083/2017

Справа № 537/3664/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2017 р. м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Скічко Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії про визнання недійсним протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернулась до Крюківського районного суду м. Кременчука з позовом до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії про визнання недійсним протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення.

В обґрунтуваннях своїх позовних вимог вказувала, що 30 червня 2017 року до будинку, де вона проживає, прибули співробітники Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» та склали акт про порушення № 00005023, в якому зазначили про виявлення самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, прихованою електропроводкою поза електролічильником на окрему розетку.

19 липня 2017 року комісією з розгляду ОСОБА_5 про порушення Правил користування електричною енергією для населення Кременчуцької філії складено протокол № 10 від 19.07.2017 року, яким встановлено причетність позивача до порушення Правил користування електричною енергією для населення та проведено нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на суму 23219,54 грн.

Посилається на те, що засідання комісії було проведено передчасно, а саме до спливу 20 днів після складення акту про порушення та попередження позивача про дату засідання. Вказує, що вона не є єдиним власником будинку, а співвласником поряд з нею був її чоловік ОСОБА_6, який помер 22 січня 2017 року. Позивач зазначає, що договір на постачання електроенергії в будинок був укладений її чоловіком, який і був споживачем, а в акті про порушення позивач зауважила про те, що її чоловік помер, і вона не знала, що розетка не під’єднана до лічильника. Вказує, що струм споживання у виявленій розетці не вимірювався, через що розрахунок проведено неправильно. Позивач стверджує, що вона не вчиняла неправомірних дій і не повинна сплачувати нараховану відповідачем суму вартості необлікованої електроенергії. Також, звертає увагу, що акт про порушення складений із порушенням вимог щодо його складання. Вважає, що рішення відповідача у формі протоколу слід визнати недійсним.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, прохала суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення та пояснив, що позивач ОСОБА_4 була своєчасно, а саме за 20 днів до засідання комісії попереджена про те, що акт про порушення буде розглянутий на комісії 19.07.2017 року, як того вимагають Правила. Вказує, що відповідачем було правильно нарахована вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ОСОБА_4 правил користування електричною енергією на суму 23219,54 грн. Звертає увагу, що 12 липня 2017 року було проведено експертизу електричного лічильника, який було встановлено в будинку позивача та під час цієї експертизи було виявлено факти впливу на електричний лічильник. З наведених підстав просив суд в позові ОСОБА_4 відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та проаналізувавши надані суду докази, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України, суд оцінює належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_4 та ОСОБА_6 згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого 09 січня 1998 року, на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_1, що складає 9/20 частин будинку. В цій квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_4, її дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та онука ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 Чоловік ОСОБА_6 знятий з реєстрації 07.02.2017 р. після його смерті. На підтвердження цих обставин в матеріалах справи є довідка № 1823/36 від 29.08.2017 р. ТОВ «Місто для людей Кременчук».

ОСОБА_6 помер 22 січня 2017 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть І-КЕ № 334659 від 23 січня 2017 року, виданим Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

З листа Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» № 13-13-02/2706 від 08.09.2017 року вбачається, що станом на 07.09.2017 р. особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім’я ОСОБА_6, після смерті рахунок не переоформлено. Договір на користування електричною енергією за адресою АДРЕСА_2 було укладено з ОСОБА_6 21 лютого 2007 року, після його смерті звернень до енергопостачальної організації про переоформлення Договору про користування електричною енергією від споживачів не надходило.

30 червня 2017 року за адресою: АДРЕСА_3, представники Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» склали акт про порушення за № 00005023. Цей акт складено за участю трьох представників енергопостачальника та ОСОБА_4 В акті про порушення вказано, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_4, порушив п. 48 ПКЕЕН шляхом самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, прихованою електропроводкою поза електролічильником на окрему розетку. В примірнику акту, наданого суду позивачем, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, в графі «дата складання» не заповнений рік складання акту. В пункті 9 ОСОБА_5 про порушення зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду акту про порушення буде проводити засідання 19.07.2017 року за адресою: проспект Свободи, 8, вікно № 4 з 9.00 до 12.00, з 13.00 до 16.00.

19 липня 2017 року комісією з розгляду ОСОБА_5 про порушення Правил користування електричною енергією для населення Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» за участю позивача ОСОБА_4 було проведено засідання та складено протокол № 10 від 19.07.2017 року, в якому вказано: визначено, що «споживач ОСОБА_4 причетний до порушення ПКЕЕН та допустив його шляхом самовільного підключення ел. проводки до ел. мереж, що не є власн. енергопостач. прихован. електропровод. поза ел. лічильником на окрему розетку» (так в документі). Прийнято рішення провести нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно п. 3.3 ОСОБА_2 з дня останньої технічної перевірки, але не більше ніж за 3 роки на суму 23219,54 грн. Відповідачем складено та надано позивачу ОСОБА_9 обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення.

Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» (чинний з 11.06.2017 року) передбачено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є зокрема: 3) порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, 4) крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 62 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність, на підставі відповідного договору з учасником ринку, у тому числі за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 48 «Правил користування електричною енергією для населення» (далі - Правила) затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 2 Правил, побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником.

Згідно пунктом 53 Правил, У разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об’єкта або має право користуватися цим об’єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Електропостачальник повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення цих Правил, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники НКРЕКП, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, обласних державних адміністрацій, обласних відділень Антимонопольного комітету, спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність побутового споживача (у разі відсутності зазначити причини відсутності побутового споживача); перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії.

Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року №122 затверджено «Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії».

Відповідно до п. 1 цього Порядку визначається розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих енергопостачальнику збитків.

Відповідно до п.53 Правил, розмір збитків, завданих енергопостачальнику порушенням правил користування електроенергією, розраховується за добовою величиною розрахункового споживання електроенергії та кількістю днів з останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку, до моменту усунення порушення за тарифами, які діяли у розрахунковий період. Розмір відшкодування збитків згідно з Правилами, обчислюється за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами

правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562 (надалі – ОСОБА_2).

Відповідно до п. 4.5. Методики, Акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ ( z0417-96 ).

Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Згідно п. 4.7. Методики, в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Як вбачається із договору № 78061 від 21.02.2007 року про користування електричною енергією, споживачем за цим договором був ОСОБА_6, який був співвласником будинку. Згідно пункту 6.2 цього договору, Споживач несе відповідальність за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж, споживання електричної енергії без приладів обліку тощо. Отже, ОСОБА_6 був відповідальний за порушення Правил користування електричною енергією для населення та повинен був не допускати їх порушення, в т.ч. розкрадання електричної енергії.

Станом на дату складання акту про порушення та його розгляду, не закінчився шестимісячний строк для прийняття спадщини. З листа приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за вих. № 926/01-16 від 02 вересня 2017 р. вбачається, що спадкоємцем після ОСОБА_6 є спадкоємець за заповітом ОСОБА_10 та спадкоємець на обов’язкову частку у спадщині дружина спадкодавця ОСОБА_4. Відтак, обидва спадкоємця мають право укладати договір про користування електричною енергією.

В акті про порушення позивач висловила зауваження про те, що вона не знала про підключення розетки поза лічильником. З огляду на те, що за договором про користування електричною енергією та в розумінні приписів спеціального закону (а саме Закону України «Про ринок електричної енергії») побутовим споживачем, відповідальним за самовільне підключення до електричних мереж, був саме ОСОБА_6, який помер 22.01.2017 року, у комісії не було доказів на підтвердження причетності саме ОСОБА_4 до порушення Правил та фактично визнавати її винною у вчиненні розкрадання електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1231 Цивільного кодексу України, до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Відтак, у випадку встановлення факту завдання шкоди ОСОБА_6, який підключив поза лічильником розетку, питання відшкодування такої шкоди повинно досліджуватися з урахуванням кола спадкоємців, їх часток та вартості успадкованого майна, чого на засіданні комісії 19.07.2017 року зроблено не було. Також, в акті про порушення безпідставно було вказано, що будинок належить ОСОБА_4, в той час як права на частку у будинку станом на дату складання акту має інша особа – спадкоємець за заповітом.

Зі змісту акту про порушення та протоколу не вбачається, коли саме було здійснено підключення розетки поза лічильником – за життя ОСОБА_6 або після його смерті. Також, не наведено мотивів та доказів, що до правопорушення причетна саме позивач (за наявності особи, яка має право на частку у квартирі та іншого повнолітнього члена сім’ї, зареєстрованого в квартирі).

Висновок комісії про причетність ОСОБА_4 до порушення Правил суд вважає припущенням відповідача, не підтвердженим належними і допустимими доказами. Відтак, у комісії не було підстав для покладення на позивача обов’язку щодо відшкодування шкоди, завданої самовільним підключенням до електричних мереж.

Аналізуючи вимоги Правил щодо розгляду актів про порушення, суд також дійшов висновку про те, що акт про порушення від 30.06.2017 року був розглянутий із порушенням строку, який висувається законодавцем для повідомлення споживача про час та місце його розгляду.

З огляду на те, що акт про порушення був складений 30 червня 2017 року, а розглянутий 19 липня 2017 року, судом встановлено, що до призначеного засідання комісії минуло лише 18 днів з дати складання акту про порушення та попередження ОСОБА_4 про час та місце розгляду акту. Законодавча норма, яка вимагає повідомити побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату сформульована таким чином, що між датою повідомлення та датою засіданні повинно минути не менше 20 днів, не рахуючи дня повідомлення та дня засідання. Натомість судом встановлено, що між цими подіями минуло менше 20-ти днів, що свідчить про розгляд акту з порушенням встановленого законодавством порядку.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що позивача було повідомлено рівно за 20 календарних днів про розгляд акту на комісії, оскільки відповідачем враховані день повідомлення 30.06.2017 р. та день самого засідання комісії 19.07.2017 р.

В подальшому, протягом 50 днів з дати складання акту, він не розглядався із дотриманням порядку та строку, визначеного пунктом 53 Правил. Пунктом 53 Правил встановлені вимоги, що, акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню. Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що акт про порушення Правил не був розглянутий у встановленому законом порядку, а отже з цих підстав вважається недійсним.

Також, з акту про порушення не вбачається, що необлікована електрична енергія споживалась позивачем, суду не надано доказів такого споживання. З пункту 48 Правил вбачається, що умовою відповідальності за порушення Правил є встановлення факту споживання електричної енергії, тобто виявлення електричної проводки, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку і операцій комутації в місцях контактних з'єднань електропроводки та подачу напруги на електроустановки.

В акті про порушення вказано, що струм споживання у місці самовільного підключення не вимірювався, в той же час, на момент складання цього акту у представників енергопостачальника були наявні струмовимірювальні кліщі, в акті зазначено їх інвентаризаційний номер та дату повірки.

Вимірювання струму має також значення і для визначення показників формули розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії.

Так, пунктом 3.4 ОСОБА_2 передбачено, що за відсутності проекту розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії розраховується енергопостачальником виходячи з величини потужності споживання (P, кВт), що визначається за формулами:

у разі, коли споживач підключений до однофазної мережі: P = I · U · cos(фі); де I - допустимий тривалий струм, який згідно з пер.вих. главою 1.3 ПУЕ може протікати по одному із проводів, підключених до вихідних клем лічильника, поперечна площа перерізу якого найменша; U - номінальна фазна напруга, кВ; cos(фі) - косинус кута між фазною напругою U та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

У разі відсутності в представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9.

Судом встановлено, що у пункті 2.7 ОСОБА_9 обсягу та вартості електроенергії від 19.07.2017 року визначена пропускна здатність електромережі Р = I · U · cos(фі) = 14,00 х 220 х 0,9 = 2,772. Цей показник в подальшому використано у формулі добової величини розрахункового споживання електроенергії (п. 2.8 ОСОБА_9).

Відповідно до вимог п. 3.4 ОСОБА_2 показник cos (фі) в розмірі 0,9 відповідач вправі використовувати за відсутності у представників постачальника електричної енергії засобу вимірювальної техніки. Суд погоджується з доводами позивача, що через непроведення вимірювань та застосування неналежного показника у формулі весь розрахунок є таким, що не відповідає вимогам законодавства, а тому не може вважатися достовірним.

Суд звертає увагу, що згідно пункту 4.6 ОСОБА_2, в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї ОСОБА_2 параметри, що характеризують електроустановку споживача.

Суд вважає безпідставними твердження представника відповідача про те, що 12 липня 2017 року було проведено експертизу електричного лічильника, який було встановлено за адресою: АДРЕСА_5, і під час експертизи були виявлено факти впливу на електричний лічильник, оскільки, як вбачається зі змісту оспорюваного протоколу, обставини втручання в електролічильник не були предметом розгляду комісії 19.07.2017 року. Крім того, з акту № 2532 від 12.07.2017 р. вбачається, що експертиза проводилась без участі та без повідомлення позивача ОСОБА_4

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_4 до ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії про визнання недійсним протоколу від 19.07.2017 р. № 10 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 30.06.2017 р. № 00005023, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 640,00 грн.

Керуючись, ст.ст. 10,11,60,79,88,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 1, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» затвердженоюПостановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 року, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії про визнання недійсним протоколу № 10 від 19.07.2017 року засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення - задовольнити.

Визнати недійсним Протокол засідання комісії з розгляду ОСОБА_5 про порушення Правил електричною енергією для населення Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» № 10 від 19.07.2017 року, згідно якого було розглянуто акт про порушення від 30.06.2017 року № 00005023 стосовно нарахування ОСОБА_4 не облікованої електричної енергії за період з 30.06.2014 року по 30.06.2017 року на суму 23219,54 грн.

Стягнути з Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 640,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня складання рішення в повному обсязі. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: О.В. Маханьков

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 листопада 2017року