Ухвала суду № 70240403, 14.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотехнік А» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у справі №804/52/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотехнік А» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 28.12.2016 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0003072203 та №0003162203 від 28.09.2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено строк до 06 липня 2017 року для усунення недоліків, а саме надання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру.

04.07.2017 року на виконання вказаної вище ухвали позивачем до суду подано заяву разом із платіжним дорученням від 03.07.2017 року №108 на суму 1330,00 грн. (а.с.15-16).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 07 липня 2017 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану та направити справу на новий розгляд.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач надіслав до апеляційного суду клопотання, яким просив розгляд справи провести за відсутності його представника.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що позивачем заявлені позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 9822, 00 грн., тобто позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1600,00 грн., проте позивачем надано платіжне доручення на суму 1300,00 грн.. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки, зазначені в ухвалі від 02 червня 2017 року.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви долучається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Таким чином, нормами процесуального закону на позивача покладено обов'язок при зверненні до суду з позовом сплатити судовий збір та надати суду докази про його сплату.

Відповідно до частини першої ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до частини другої статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом засобами поштового зв'язку 28.12.2016 року, що підтверджується відповідним конвертом та відбитком поштового штемпеля на конверті із зазначенням дати поштового відправлення (а.с.8).

Таким чином, датою подання позовної заяви до суду слід вважати дату подання цієї заяви до установи поштового зв'язку, а не дату фактичного її надходження до суду 04.01.2017 року.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час подання позовної заяви (грудень 2016 року) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що у 2016 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена у розмірі 1378 гривень.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час подання позовної заяви (грудень 2016 року) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, в даному випадку, судовий збір повинен був обраховуватися у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня 2016 року - 1378,00 гривень.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VIII внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та, зокрема, було змінено ставки судового збору та порядок справляння судового збору. Цей Закон набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Проте, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції помилково здійснено посилання на Закон України «Про судовий збір» в редакції, чинній з 01.01.2017 року, та помилково зазначено, що позивач повинен був сплатити судовий збір з урахуванням прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року - 1600,00 гривень.

Таким чином, судом першої інстанції помилково визначено розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання до адміністративного суду адміністративного позову.

Крім того, суд першої інстанції помилково зазначив, що позивач надав суду платіжне доручення про сплату судового збору на суму 1300 грн., в той час як позивачем було надано платіжне доручення на суму 1330 грн. (а.с.16).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції безпідставно повернуто адміністративний позов, що відповідно до вимог статті 204 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотехнік А» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у справі №804/52/17 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у справі №804/52/17 скасувати.

Справу №804/52/17 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва