Ухвала суду № 70240108, 15.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в роз'ясненні судового рішення

15 листопада 2017 року м. Київ № 826/12825/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

та представників сторін:

від позивача - Скрипченко Ю.О.,

від відповідача - Драчук О.П.,

розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Золотий берег»до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Департамент культури Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Золотий берег» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування: наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.09.2017 №1454 про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва»; припису Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.09.2017 №б/н «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» щодо об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва».

Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просив зупинити дію припису Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.09.2017 № б/н до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволено, зупинено дію припису Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.09.2017 № б/н «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил», що винесений Товариству з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Золотий берег» щодо об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва» до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

07 листопада 2017 року представником позивача через канцелярію подано заяву про роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року в адміністративній справі №826/12825/17. Зокрема, позивач просить роз'яснити дане судове рішення в частині щодо порядку примусового виконання ухвали про забезпечення адміністративного позову та чи було враховано Окружним адміністративним судом міста Києва при постановлені ухвали про забезпечення адміністративного позову від 18 жовтня 2017 року у справі №826/12825/17 очевидні ознаки протиправності рішення та дій відповідача, а саме, ознаки незаконної перевірки на об'єкті «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та проспектом Броварським».

Представник позивача у судовому засіданні підтримала свою заяву і просила її задовольнити, вказуючи на те, що суд мав у судовому рішенні роз'яснити порядок примусового виконання ухвали про забезпечення адміністративного позову, а також вказати на врахування посилань позивача на очевидну протиправність дій і рішень відповідача, що є предметом оскарження у даній справі.

Представник відповідача заперечила проти задоволення заявленого клопотання про роз'яснення судового рішення.

Третя особа про день, час і місце проведення судового засідання повідомлялась у відповідності із вимогами ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, явку в судове засідання повноважного представника не забезпечила.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Положеннями статті 170 КАС України передбачено: якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Вказана норма процесуального права передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо будь-яка із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення та в разі наявності встановленого Кодексом адміністративного судочинства України права, особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення.

До того ж, роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.165 КАС України, у мотивувальній частині ухвали суду від 18 жовтня 2017 року наведено мотиви, з яких суд дійшов до певних висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Щодо роз'яснення порядку примусового виконання ухвали суду, останній визначається статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» і додаткового роз'яснення судом наведене положення законодавства не потребує.

З урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення та враховуючи вказані обставини, а також беручи до уваги, що подана позивачем заява «про роз'яснення ухвали» фактично не містить посилань на незрозумілість рішення, а містить лише доводи щодо визначення порядку виконання судового рішення і мотивів суду при його постановлені, суд дійшов висновку, що заява позивача про роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року не підлягає задоволенню. При цьому, суд вважає ухвалене рішення зрозумілим та таким, що не потребує додаткового тлумачення.

Керуючись ст.ст.160, 165, 170 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити позивачу у роз'ясненні ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року у адміністративній справі №826/12825/17.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Н.А. Добрівська