Ухвала суду № 70240052, 09.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

09 листопада 2017 року м. Київ № 826/2505/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., при секретарі судового засідання Клименко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді у адміністративній справі №826/2505/15

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) знаходиться адміністративна справа №826/2505/15 (далі - справа) за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) до Генеральної прокуратури України та прокуратури міста Києва (далі - відповідачі) про скасування наказу, поновлення на роботі.

В судовому засіданні 09.11.2017 року мною подано заяву про самовідвід по справі №826/2505/15.

За правилами частини 1 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 27 - 29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Частиною 3 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заяви про відвід (самовідвід), подані після початку розгляду, судом не розглядаються.

Згідно з вимогами частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, суд заслухав заяви суддів про самовідвід, які мотивовані тим, що позивачем вчинено дії щодо впливу на суддів при здійсненні ними правосуддя.

Так, зі змісту заяви про самовідвід судді вбачається, що остання заявлена з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості судді у розгляді справи, якому заявлено відвід у письмовій формі та з метою забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства, визначених статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, ст. 129 Конституції України закріплює принцип незалежності суддів та підкорення їх виключно закону.

Частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачає, що суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Частина 3 вищезгаданої статті передбачає, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь - який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен має право на незалежний і справедливий суд, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, зазначаю, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Як встановлено Кодексом суддівської етики, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду (стаття 1). Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (стаття 3). Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід'ємною складовою справедливого суду (стаття 5).

Відповідно до статті 6 Кодексу суддівської етики, суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Як встановлено рекомендацією CM/Rec (2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, яку ухвалено 17 листопада 2010 року, судді під час проведення судового розгляду повинні захищати права та свободи всіх осіб однаково, поважаючи їхню гідність.

Судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд. Вони можуть відмовитися від справи або її розгляду лише якщо для цього є поважні причини.

Згідно Бангалорськіх принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Вважаю за необхідне повідомити, що у період з липня 2000 року по січень 2002 року позивач ОСОБА_1 та я одночасно працювали на посадах помічників прокурора в одному органі прокуратури, що може бути підставою для конфлікту інтересів під час розгляду даної справи та прийняття відповідного рішення.

За таких обставин, враховуючи наявність передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для подання заяви про самовідвід, для забезпечення усунення сумнівів щодо неупередженості чи об'єктивності в розгляді даної адміністративної справи мною було подано вмотивовану заяву про самовідвід.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: 1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 27 - 29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

З огляду на встановлене та з метою уникнення можливої недовіри з боку сторін при розгляді справи по суті та прийнятті неупередженого рішення, у разі ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява про самовідвід судді Келеберди В.І. від 09.11.2017 року підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи вимоги чинного законодавства України і матеріали справи, керуючись статтями 27, 30, 31 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву судді Келеберди В.І. про самовідвід у справі №826/2505/15.

2. Відвести суддю Келеберду В.І. від розгляду даної справи.

3. Передати адміністративну справу №826/2505/15 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури міста Києва про скасування наказу, поновлення на роботі для розгляду іншим складом Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку, встановленому ч. 3 ст. 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Келеберда