Постанова № 70239902, 10.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2017 року № 826/262/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві до ТОВ «ДНК «Сан-Стандарт» про стягнення податкового боргу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовом до ТОВ «ДНК «Сан-Стандарт» про стягнення податкового боргу на загальну суму 174 169,43 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у відповідач має податковий борг на загальну суму 174 169,43грн., який на день звернення до суду відповідачем не сплачений і існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що є підставою для звернення до суду про стягнення боргу в судовому порядку.

Відповідач - ТОВ «ДНК «Сан-Стандарт» - заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що податкове зобов’язання визначене податковими повідомленнями рішеннями є неузгодженим, оскільки такі рішення оскаржено в судовому порядку. Крім того, відповідач вказує, що на податковий борг, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.11.2013 №0002062203, вже стягнуто з відповідача на підставі судового рішення.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

В судовому засіданні відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ДНК «Сан-Стандарт» має заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкових декларацій за квітень-жовтень 2016 року та з податку на прибуток, який виник на підставі податкових декларацій за 2014 рік і за 2015 рік.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України), податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов’язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже заборгованість, яка виникла у зв’язку з несплатою відповідачем задекларованої у вказаних вище уточнюючих розрахунках суми є узгодженою.

Крім того, відповідач має податковий борг, який виник на підставі податкових повідомлень рішень: від 23.06.2016 №0012491201, №0012491201, якими відповідачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість та податкового повідомлення-рішення від 28.11.2013 №0002062203, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що в провадженні окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №826/11014/16 за позовом ТОВ «ДНК «Сан-Стандарт» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2016 №0012491201, №0012491201.

З огляду на викладене, податкове зобов’язання визначене податковими повідомленнями-рішеннями від 23.06.2016 №0012491201, №0012491201, станом на час вирішення даної справи, вважається неузгодженим.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2014 по справі №826/15709/14 задоволено позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві до ТОВ «ДНК «Сан-Стандарт» про стягнення податкового боргу, який виник, зокрема, на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.11.2013 №0002062203. Судове рішення набрало законної сили.

З огляду на викладене, оскільки податкове зобов’язання визначене податковими повідомленнями-рішеннями від 23.06.2016 №0012491201, №0012491201, станом на час вирішення даної справи, вважається неузгодженим та наявне судове рішення про стягнення з відповідача податкового зобов’язання визначеного податковим повідомлення-рішення від 28.11.2013 №0002062203, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача податкового зобов’язання визначеного вказаними податковими повідомленнями-рішеннями на загальну суму 105 264,87 грн.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було скеровано податковим органом вимогу від 30.07.2014 №1713-25.

У зв’язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), наявність у відповідача заборгованості в сумі 68 904,56 грн підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем; суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 128, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити частково позов.

2. Стягнути з ТОВ «ДНК «Сан-Стандарт» (код ЄДРПОУ 37226722) податковий борг в сумі 68 904,56 грн. (шістдесят вісім тисяч дев’ятсот чотири грн. 56 коп.) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда