Ухвала суду № 70239750, 13.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

13 листопада 2017 року м. Київ № 826/23401/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Келеберди В.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про зміну способу та порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2015 року у справі

за позовом

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-груп"

про

застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернулось до суду з позовом до ТОВ "Манго-Груп" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації АЗС ТОВ "Манго-Груп" за адресою:

с. Іванівці, вул. Центральна, 80 та м. Коломия о вул. Шухевича, 59 Коломийського району Івано-Франківської області шляхом опечатування вхідних дверей та заборони використовувати будівлі, споруди, приміщення АЗС за цільовим призначенням, окрім робіт пов’язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 року адміністративний позов задоволено частково, застосовано до ТОВ “Манго-Груп” заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень АЗС ТОВ "Манго-Груп" за адресою: с. Іванівці, вул. Центральна, 80 та м. Коломия по вул. Шухевича, 59 Коломийського району Івано-Франківської області шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити в порядку передбаченому наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 21.10.2004 №130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів" зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 року №1416/10015. Відмовлено у задоволенні позову в решті позовних вимог, а саме в частині накладення печаток на вхідні двері приміщень згадуваних АЗС.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 року апеляційні скарги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-груп" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2015 без змін.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в своїй ухвалі від 17.03.2016 року погодилась з обраним заходом реагування в даній справі, методом забезпечення якого було обрано шлях - відключення від електромережі, оскільки відключення об'єктів від джерел енергоживлення унеможливить використання АЗС за прямим призначенням, залишивши можливість проводити роботи по усуненню порушень. Опечатування вхідних дверей може утруднити або унеможливити виконання припису позивача.

30.11.2016 року у справі №826/23401/15 позивачу видано виконавчий лист.

До суду надійшла заява Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про зміну способу та порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2015 року, яку призначено до судового розгляду на 21.09.2017 року.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що судовим рішенням було встановлено, що застосування заходів реагування повинно здійснюватися у порядку, який був визначений наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 21.10.2004 року №130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 року №1416/10015. В той же час, у відповідності до п. 2 Переліку наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що скасовують як такі, що втратили актуальність та встановлюють регуляторні бар’єри, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року №166-р, вищевказаний наказ МНС України від 21.10.2004 року №130 скасовано.

Також, позивач відмітив, що прийняти виконавчий лист у даній справі органом, уповноваженим на його примусове виконання, скоріше не вбачалося за можливе з незалежних від того причин.

07.09.2017 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд заяви за його відсутності.

У призначене судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином, а відтак, з огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України), суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження" державна виконавча служба є органом, на який покладено примусове виконання рішень в Україні.

Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є пред’явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини 1 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

При цьому статусу стягувача і боржника сторони набувають після відкриття виконавчого провадження (Рішення Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року у справі N4-рп/2011).

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення можлива лише у разі відкриття такого провадження.

Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до заяви про зміну способу та порядку виконання постанови суду від 26.11.2015 року, доказів відкриття виконавчого провадження, а саме постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа у справі №826/23401/15 від 30.11.2015 року, приєднано не було та в подальшому до суду не надіслано. Крім цього, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження також відсутня.

Таким чином, суд зазначає, що висновки позивача щодо неможливості прийняття органом, уповноваженим на його примусове виконання, ґрунтуються лише на припущеннях.

Відтак, підстави для зміни способу виконання судового рішення відповідно до положень Законів України "Про виконавче провадження", "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" могли би виникнути лише у випадку, коли після звернення стягувача за правилами цих Законів до відповідного відділу державної виконавчої служби із заявою про виконання рішення суду, йому було відмовлено з мотивів неможливості виконання судового рішення за нормами зазначених Законів у зв'язку з невідповідністю формулювань резолютивної частини судового рішення вимогам цих Законів.

Разом з тим, судом не приймаються до уваги посилання представника позивача щодо втрати чинності Наказу, яким визначено порядок, відповідно до якого повинно було здійснюватися застосування заходів реагування в прийнятій постанові Окружного адміністративного суду м. Києві від 26.11.2015 року. Водночас суд зазначає, що вказаним рішенням суд надавав оцінку законодавству, що діяло на час виникнення спірних відносин.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для зміни способу та порядку виконання постанови по даній адміністративній справі відсутні.

Керуючись статтями 128, 160, 165, 260, 261, 263, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про зміну способу та порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2015 року - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда