Постанова № 70239570, 17.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2017 року № 826/18727/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український харчовий альянс», про стягнення податкової заборгованості у розмірі 644648,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - Позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - Суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український харчовий альянс» (далі - Відповідач) та просить суд:

Стягнути податковий борг з податку на додану вартість сількогосподарського підприємства за операціями із зерновими і технічними культурами у розмірі 644648,00 грн на бюджетний рахунок № 37548100164601;

Допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідною ухвалою суду відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/18727/16 (далі - справа).

Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український харчовий альянс» зареєстровано Шевченківською РДА як суб'єкт підприємницької діяльності та взяте на облік в ДПІ Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві як платник податків за основним місцем обліку з 17 квітня 2012 року.

У відповідача на підставі самостійно поданої податкової декларації від 22 лютого 2016 року № 9022168877 та від 21 березня 2016 року № 9040020369 виник податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 644648,00 грн.

Вказаний податковий борг відповідачем не сплачується та існує більше 60-ти днів, що стало підставою для звернення податкового органу до суду.

Оцінивши наявні документи в матеріалах справи, з урахуванням пояснень позивача, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому та об'єктивному досліджені доказів дійшов до наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно з пунктом 46.1. статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України, передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень пункту 54.1 статті 54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку. Передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 18 березня 2016 року винесено податкову вимогу № 4672-16, якою визначено податкові зобов'язання відповідача з податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами на суму 178919,00 грн, яку відповідачем отримано 19 квітня 2016 року. В березні 2016 року податковий борг збільшився згідно з поданою 12 березня 2016 року платником податків податковою декларацією 9040020369 на суму 465729,00 грн.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Винесену позивачем податкову вимогу від 18 березня 2016 року відповідачем оскаржено в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та Державної фіскальної служби України. Однак подані відповідачем скарги не були задоволені.

Не погодившись із діями позивача, відповідач оскаржив їх до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Судом встановлено, що Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження у адміністративній справі № 826/11807/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український харчовий альянс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Рішення по суті позовних вимог судом на час розгляду даної справи не ухвалено.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З урахуванням зазначених обставин, суд прийшов до висновку, що податкові зобов'язання, визначені податковою вимогою неузгоджені, є предметом судового розгляду, що вказує на відсутність на даний час підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда