Ухвала суду № 70239410, 13.11.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

13 листопада 2017 року справа № 823/1269/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання – Цаплі І.Ю.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача 2 – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси клопотання представника відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Водбуд” до Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області, Звенигородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та зобов’язання вчинити дії,

встановив:

17 серпня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю “Водбуд” подало позов, в якому просить:

1) визнати протиправними дії державного реєстратора Лисянської районної державної адміністрації ОСОБА_3 по не виготовленню електронної копії заяви про обрання спрощеної системи оподаткування від 27.07.2016 поданої ТОВ “Водбуд” та не передання цієї заяви контролюючому органу;

2) зобов’язати державного реєстратора Лисянської районної державної адміністрації ОСОБА_3 виготовити електронну копію заяви про обрання спрощеної системи оподаткування від 27.07.2016 поданої ТОВ “Водбуд” та передати цю заяву контролючому органу для реєстрації ТОВ “Водбуд” як платника єдиного податку;

3) зобов’язати Звенигородську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області внести ТОВ “Водбуд” в реєстр платників єдиного податку з 27.07.2016 на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.07.2016.

01.11.2017 представником відповідача суду надано клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову, яке мотивоване тим, що позивачем пропущено строк на звернення до суду передбачений ст. 99 КАС України.

У судовому засіданні представник відповідача 2 вказане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечив.

Розглянувши клопотання представника відповідача 2, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з такого.

Згідно з ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача 2 зазначив, що предметом позовних вимог у даній справі є відмова Звенигородської ОДПІ внести ТОВ «Водбуд» в реєстр платників єдиного податку з 27.07.2016 на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.07.2016. В позовній заяві представник позивача зазначає, що 20.02.2017 дізнались, що ТОВ «Водбуд» перебуває на обліку в ДФС, як платник податку на загальній системі, а не як платник єдиного податку відповідно до поданої заяви від 27.07.2016. Таким чином, у позивача строк звернення до адміністративного суду закінчився 21.08.2017.

Вирішуючи клопотання по суті суд зазначає.

Згідно з ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично й не має абсолютного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Мушта проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби

У рішенні ЄСПЛ у справі «Плахтєєв та Плахтєєва Проти України» зазначено, що пункт 1 статті 6 Ковенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності. Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (рішення ЄСПЛ у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року).

Згідно ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Судом встановлено, що позивач дізнався про те, що перебуває на загальній системі оподаткування лише 20.02.2017, з листа Лисянського відділення Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС України в Черкаській області №150/23-12-08-011 від 14.02.2017, який надійшов з електронної адреси Босівської сільської ради Лисянського району на адресу колишнього працівника позивача ОСОБА_4.

Представником відповідача 2 в судовому засіданні не доведено, що позивачу надсилалися будь-які повідомлення рекомендованою кореспонденцією, якими позивача повідомлялось про те, що він перебуває на загальній системі оподаткування, а не на спрощеній.

Підсумовуючи вищезазначене, враховуючи роль адміністративного суду, виходячи з завдання адміністративного судочинства щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, суд клопотання представника відповідача 2 не обґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 100, 165 КАС України суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст ухвали виготовлено 14 листопада 2017 року