Постанова № 70239211, 13.11.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

В С Т АН О В И В:

Приватне підприємства "Рембудмонтажіндустрія" (надалі ПП "Рембудмонтажіндустрія") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2016 року №005301201 та № НОМЕР_1 та визнання відсутності заборгованості по сплаті податку на додану вартість станом на 01.01.2016 року, зобов'язання Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області привести у відповідність розрахунки по інтегрованій картці платника ПДВ з розрахунками в системі електронного адміністрування ПДВ по Приватному підприємству "Рембудмонтажіндустрія".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПП "Рембудмонтажіндустрія" є платником податку на додану вартість. В акті перевірки Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 10.05.2016 року вказані завідомо неправдиві відомості в частині дати фактичної сплати, суми яка була фактично сплачена та кількості днів прострочення сплати податкового зобов’язання. З цього приводу ПП "Рембудмонтажіндустрія" неодноразово надавало спростовуючи документи до вищестоящип контролюючих органів, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з їх сторони, однак такі документи не були взяті до уваги і на підставі акту перевірки були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області проти задоволення позову заперечила про що подала письмові заперечення у яких зазначено, що згідно акту перевірки ПП "Рембудмонтажіндустрія" порушило терміни сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по податковій декларації з ПДВ за ІІІ квартал 2015 року №9219975327 від 27.10.2015 року у зв’язку з чим і було нараховано штрафні санкції та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В ході судового розгляду, судом було прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва №24919141 ПП "Рембудмонтажіндустрія" з 03.07.2000 року є платником податку на додану вартість (а.с.16).

26.10.2015 року ПП "Рембудмонтажіндустрія" було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2015 року (а.с. 17-20), відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету становить 68269 грн. (рядки 25, 25.1).

Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області було проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання до бюджету на підставі якої було складено акт від 10.05.2016 року №209/17-16-12-01-07 (а.с. 6).

В акті перевірки зазначено про порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість ПП "Рембудмонтажіндустрія" п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України.

18.05.2016 року ПП "Рембудмонтажіндустрія" на адресу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області було подано заперечення на акт перевірки (а.с. 23).

24.05.2016 року Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області було надано відповідь на заперечення №6863/17-16-12-01-07 в якій зазначено про те, що висновки викладені в акті перевірки залишаються без змін (а.с. 24).

В зв’язку з вищевикладеним 25.05.2016 року податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0005301201 яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: 14060100 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 13253,80 грн.;

- НОМЕР_1 яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: 14060100 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 100 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 25.05.2016 року №0005301201 та №0005291201 ПП "Рембудмонтажіндустрія" 03.06.2016 року подало на них скаргу до ГУ ДФС у Рівненській області (а.с.25).

Рішенням ГУ ДФС у Рівненській області від 27.07.2016 року №392/10С/17-00-10-03/84 залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу директора ПП "Рембудмонтажіндустрія" – без задоволення (а.с. 26).

Надалі 25.08.2016 року ПП "Рембудмонтажіндустрія" подано скаргу про перегляд податкових повідомлень-рішень від 25.05.2016 року №0005301201 та №0005291201 та рішення ГУ ДФС у Рівненській області від 27.07.2016 року до ДФС України (а.с. 27-28).

Рішенням про результати розгляду скарги від 27.10.2016 року №23161/6/99-99-11-03-01-25 ДФС України залишило без змін податкові повідомлення-рішення від 25.05.2016 року №0005301201 та №0005291201 та рішення прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу від 25.08.2016 року ПП "Рембудмонтажіндустрія" – без задоволення (а.с. 29-31).

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, яким, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами норм пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У розумінні статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з ПДВ визначені п. 49.18 ст. 49 ПК України.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між тим, пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Питання, пов'язані з обчисленням, нарахуванням і сплатою ПДВ, врегульовані розділом V цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Дана норма п. 203.2 ст. 203 ПК України кореспондується з нормою абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, відповідно до якої, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ПК України).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.115 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За змістом пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника).

Відповідно до п. 31.1, п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).

Зокрема, згідно з абз. 2 п. 126.1 ст. 126 ПК України, У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із дослідженого акту перевірки від 10.05.2016 року №209/17-16-12-01-07 вбачається, що податковий орган відповідно до податкової декларації з ПДВ №9219975327 від 27.10.2015 року за ІІІ квартал 2015 року встановив порушення ПП «Рембудмонтажіндустрія» граничних термінів сплати податкового зобов’язання, а саме: сума зобов’язань 1000 грн. – граничний термін сплати 19.11.2015 року, фактично сплачено 20.11.2015 року, кількість днів прострочення – 1; сума зобов’язань 33554 грн. – граничний термін сплати 19.11.2015 року, фактично сплачено 29.12.2015 року, кількість днів прострочення – 40; сума зобов’язань 32715 грн. – граничний термін сплати 19.11.2015 року, фактично сплачено 12.02.2016 року, кількість днів прострочення – 85.

Однак погодитись із висновком податкового органу суд погодитись неможе оскільки оплата податкового зобов’язання самостійно визначена ПП «Рембудмонтажіндустрія» проводилась на електронний рахунок наступним чином: платіжне доручення №389 від 19.11.2015 року на суму 1000 грн., платіжне доручення №257 від 20.11.2015 року на суму 1000 грн. та платіжне доручення №407 від 29.12.2015 року на суму 66269 грн. (а.с.9-11).

Крім того, як встановлено із витягів з системи електронного адміністрування ПДВ станом на 19.11.2015 року у ПП «Рембудмонтажіндустрія» на електронному рахунку №37510000056029 існувала переплата в сумі 65973,06 грн. (а.с.12-15).

Відповідно п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених ст. 95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету. Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200-1.1 ст. 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді (п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України).

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених п. 200-1.5 ст. 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість (п. 200-1.7 ст. 200-1 ПК України).

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 (далі - Порядок). Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (п. 1 Порядку).

Згідно пп. 1 п. 2, у цьому Порядку термін «рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок)» вживається у такому значенні - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Відповідно до п. 4 та 5 Порядку, електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 01.02.2015 року, - 01.02.2015 року).

Згідно п. 20 Порядку, за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПК України, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціальний рахунок.

Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціальний рахунок з електронного рахунка платника податку.

З аналізу наведених норм вбачається обов'язок контролюючого органу та казначейської служби здійснити заходи, спрямовані на зарахування коштів з рахунку платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ до бюджету у строки встановлені ПК України, для самостійної сплати податкових зобов'язань.

Оскільки судом встановлено, що на момент подання звітності за ІІІ квартал 2015 року, а саме станом на 19.11.2015 року на рахунку позивача у системі електронного адміністрування ПДВ знаходилося достатньо грошових коштів для погашення узгодженого зобов'язання, зарахування таких коштів до бюджету із порушенням строків можливо виключно з вини контролюючого органу, у зв'язку із несвоєчасним поданням до казначейства відповідно реєстру для списання коштів до бюджету.

З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено допущення позивачем порушення строку сплати узгодженого зобов'язання з ПДВ за ІІІ квартал 2015 року, а тому оскаржувані податкові-повідомлення рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов ПП «Рембудмонтажіндустрія» до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 25.05.2016 року №0005301201 та №0005291201.

Визнати відсутність заборгованості по сплаті податку на додану вартість за ПП «Рембудмонтажіндустрія» станом на 01.01.2016 року.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області привести відповідність розрахунки по інтегрованій картці платника податку на додану вартість з розрахунками в електронній системі електронного адміністрування податку на додану вартість щодо ПП «Рембудмонтажіндустрія».

Присудити на користь ПП «Рембудмонтажіндустрія» (код ЄДРПОУ 30946784) сплачений ним судовий збір у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д.Є.