Постанова № 70239199, 09.11.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 р. Справа № 818/1399/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сусіденко Я.С., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промуніверсалгруп" до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що Головним управлінням ДФС у Сумській області з 31.07.2017 по 04.08.2017 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промуніверсалгруп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Імекс-Берінг» за березень, червень, липень, вересень, листопад 2015 року та з ТОВ «Геліор ВК V» за період березень 2016 року.

За результатами перевірки складений акт від 10.08.2017 № 1562/18-28-14-07/35742246/145, а 22 серпня 2017 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0003021407 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Промуніверсалгруп" розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 25771 грн., та № НОМЕР_1 про зменшення суми податкового зобов"язання в розмірі 357589 грн. для цілей розділу V Податкового кодексу та зменшення суми податкового кредиту в розмірі 325078 грн. за платежем податок на додану вартість.

Позивач вважає рішення податкового органу протиправними та просить скасувати, зазначаючи, що податковим органом поставлено під сумнів реальність господарських операцій з придбання товару у ТОВ «Імекс-Берінг» і ТОВ «Геліор ВК V», та відповідно наступні господарські операції з продажу цих товарів іншим контрагентам-покупцям. Як на єдину підставу для такого висновку відповідач посилається на не встановлення факту придбання продукції контрагентами позивача у ланцюгу постачання. Проте, такий висновок не ґрунтується на вимогам чинного законодавства, на позивача не покладений обов»язок досліджувати походження товару по ланцюгу постачання. При цьому в ході перевірки контролюючому органу надані всі необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку, які відображають суть і хід господарських операцій між позивачем та ТОВ «Імекс-Берінг» і ТОВ «Геліор ВК V», а також з подальшої реалізації придбаного товару, достовірність і правильність офрмлення яких відповідачем не заперечується.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що підставою для висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ «Імекс-Берінг» став аналіз фінансово-господарської діяльності цього товариства щодо придбання товару (з/д запчастин), який свідчить про відсутність факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва контрагентами-постачальниками, а саме: за період господарської діяльності з 01.01.2015 до моменту реалізації ТМЦ позивачеві не встановлено придбання вищезазначених ТМЦ ТОВ «Імекс-Берінг» по ланцюгу постачання у контрагентів постачальників з ознаками фіктивності ведення господарської діяльності.

Крім того, аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Геліор - ЛК V» щодо придбання товару (з/д запчастин) також свідчить про відсутність факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва контрагентами-постачальниками з ознаками фіктивності ведення господарської діяльності.

Зазначені висновки ґрунтуються на податковій інформації, зібраній у відповідності до п.74.1, п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Сумській області з 31.07.2017 по 04.08.2017 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промуніверсалгруп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Імекс-Берінг» за березень, червень, липень, вересень, листопад 2015 року та з ТОВ «Геліор ВК V» за період березень 2016 року.

За результатами перевірки складений акт від 10.08.2017 № 1562/18-28-14-07/35742246/145 ( том 1 а.с. 37-64), а 22 серпня 2017 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0003021407 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Промуніверсалгруп" розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 25771 грн., та № НОМЕР_1 про зменшення суми податкового зобов"язання в розмірі 357589 грн. для цілей розділу V Податкового кодексу та зменшення суми податкового кредиту в розмірі 325078 грн. за платежем податок на додану вартість ( том 1 а.с. 25, 26).

Зі змісту акта перевірки вбачається, що податковим органом поставлено під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Імекс-Берінг» і ТОВ «Геліор ВК V» з придбання товарно-матеріальних цінностей, та подальшої їх реалізацією підприємствам-покупцям, через не встановлення факту придбання продукції контрагентами позивача у ланцюгу постачання, що призвело до порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст.198, пунктів 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.п. «а» п.198.1, абзацу першого п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Суд не може погодитися з такими висновками податкового органу та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням з огляду на таке.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Імекс-Берінг» 28.10.2014 року укладений договір поставки № 2801, відповідно до якого постачальник зобов»язувався передавати товарно-матеріальні цінності відповідно до специфікацій ( том 1 а.с.79-113). На виконання умов договору між контрагентами відбувалися господарські операції, в тому числі і в періоді , що охоплений податковою перевіркою, березень, червень, липень, вересень, листопад 2015 року.

Факт придбання товарно-матеріальних цінностей по зазначених господарських операціях підтверджується копіями первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а саме видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними, документами, що підтверджують перевезення товару. Зазначені документи були досліджені контролюючим органом в ході перевірки, зауваження до їх оформлення відсутні.

Вподальшому придбаний у ТОВ «Імекс-Берінг» товар позивачем реалізований ряду підприємств, що в свою чергу також підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зауваження щодо їх наявності та оформлення у податкового органу відсутні.

Також судом встановлено, що 01.02.2016 року між позивачем та ТОВ «Геліор ЛК V» укладений договір поставки №0102, відповідно до якого постачальник зобов»язувався передавати позивачеві товарно-матеріальні цінності відповідно до специфікацій ( том 2 а.с.59-98). На виконання умов договору між контрагентами відбувалися господарські операції, в тому числі і в періоді , що охоплений податковою перевіркою за березень 2016 року.

Факт придбання товарно-матеріальних цінностей по зазначених господарських операціях підтверджується копіями первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а саме видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними, документами, що підтверджують перевезення товару. Зазначені документи були досліджені контролюючим органом в ході перевірки, зауваження до їх оформлення відсутні.

Вподальшому придбаний від ТОВ «Імекс-Берінг» і ТОВ «Геліор ЛК V» позивачем реалізований наступним покупцям: приватне акціонерне товариство "Запорізький електровозоремонтний завод", Державне підприємство Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень "Укррефтранс", Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод", Відокремлений підрозділ "Ремонтне вагонне депо "Дрогобич" Державне територіально галузеве об'єднання "Львівська залізниця", Державне підприємство "Стрийський вагоноремонтний завод", Приватне акціонерне товариство "Макіївкокс", Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат", Приватне акціонерне товариство "Верхньодніпровський машинобудівний завод", Комунальне підприємство "Київський метрополітен", Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Укртехпромпостач", Філія "Стрийський вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". На підтвердження здійснення цих господарських операцій позивачем надано як в ході перевірки, так і під час розгляду справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема договори, видаткові накладні, доручення на отримання товару, документи на транспортування, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Правова підстава для податкового обліку відповідної операції передбачена ст. 44 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1, статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, непідтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних

Платник податку несе відповідальність відповідно до ПК України у разі коли на момент перевірки платника податку суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними. Інших підстав для не включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту податковим законодавством не передбачено.

Таким чином, оскільки позивачем були придбані товарно-матеріальні цінності, що підтверджується зазначеними вище документами бухгалтерського та податкового обліку, зауваження до оформлення яких у податкового органу відсутні, використані в своїй господарській діяльності шляхом подальшої реалізації, що також підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, зауваження до оформлення яких у податкового органу відсутні, у Товариства були всі підстави на формування податкового кредиту по господарських операціях з придбання товару та податкових зобов»язань при його подальшій реалізації.

При цьому, посилання відповідача на негативну податкову інформацію щодо постачальників у ланцюгу до ТОВ «Імекс-Берінг» і ТОВ «Геліор ЛК V», яка стала єдиною підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства суд вважає необґрунтованим. Так, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобовязань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, тим більше не безпосередніх а по ланцюгу постачання, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобовязань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обовязку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, ведення бухгалтерського обліку, дослідження господарської діяльності а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобовязань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Зазначене узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в Рішенні від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії», в якому Суд зазначив, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов»язків щодо своєчасного декларування ПДВ, і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем цілком правомірно сформовано податковий кредит по господарських відносинах із зазначеними вище контрагентами, тому висновки податкового органу про завищення від»ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) та завищення податкових зобов»язань з податку на додану вартість у березні, червні, липні, вересні, листпаді 2015 року та січні, березні, червні 2016 року не ґрунтуються на законі та відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області 3200,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат ( том 2 а.с.152).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариствоа з обмеженою відповідальністю "Промуніверсалгруп" до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 22 серпня 2017 року №0003021407 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Промуніверсалгруп" розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 25771 ( двадцять п"ять тисяч сімсот сімдесят одна) грн., та № НОМЕР_1 про зменшення суми податкового зобов"язання в розмірі 357589 ( триста п"ятдесят сім тисяч п"ятсот вісімдесят дев"ять) грн. для цілей розділу V Податкового кодексу та зменшення суми податковго кредиту в розмірі 325078 ( триста двадцять п"ять тисяч сімдесят вісім) грн. за платежем податок на додану варітсть.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промуніверсалгруп" 3200грн. в рахунок повернення судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 14 листопада 2017 року.