Постанова № 70238907, 14.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання недійсним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 листопада 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання недійсним та скасування рішення №000010/16-03-40/2459004553/1679 від 05 жовтня 2016 року про застосування фінансових санкцій в сумі 6800,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на неправомірність оскаржуваного рішення, оскільки протокол на підставі якого винесено дане рішення скасовано в судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на правомірність оскаржуваного рішення. Наполягав на тому, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не пов'язує відповідальність суб'єкта господарювання з тим, хто саме здійснив продаж тютюнових виробів неповнолітній особі, а визначає, що необхідною умовою для відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 17 вищевказаного Закону, є факт продажу забороненого товару неповнолітньому, особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом господарювання, яким є ФОП ОСОБА_3

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 23 вересня 1999 року (а.с. 41).

Позивач має ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними виробами (а.с. 44-45).

ФОП ОСОБА_3 орендує магазин, що знаходиться за адресою: село Кринки, вул. Жовтнева, 118 (а.с. 42-43).

Відповідно до трудового договору №31 від 09 вересня 2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та наказу №7-0000000048, громадянка ОСОБА_4 прийнята на роботу в селі Кринки, вул. Жовтнева, 118 (а.с. 46-48).

14 червня 2016 року працівниками Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області в ході проведення перевірки в приміщенні магазину "Оптовичок" в селі Кринки, вул. Жовтнева, 118, встановлено факт продажу громадянкою ОСОБА_4, продавцем магазину "Оптовичок", пачки цигарок "Bond" ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

За результатами перевірки 14 червня 2016 року складено протокол ПО №002376 (а.с. 54 зворотній бік).

На підставі протоколу ПО №002376 від 14 червня 2016 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області 05 жовтня 2016 року складено рішення про застосування фінансових санкцій №000010/16-03-40/2459004553/1679 (а.с. 12), відповідно якого, за порушення вимог статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до ФОП ОСОБА_3 застосовано штрафні санкції в розмірі 6800 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією контролюючого органу щодо правомірності застосування штрафних санкцій, звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.

Визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі по тексту - Закон України №481/95-ВР).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 153 Закону України №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до абзацу 9 частини другої статті 17 Закону України №481/95-ВР до суб'єктів господарювання у разі порушення вимог статті 153 цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень.

Згідно частини четвертої статті 17 Закону України №481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 (далі по тексту - Порядок) до суб'єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно пункту 5 Порядку, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що виключний перелік підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій викладений в пункті 5 Порядку.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що оскаржуване рішення винесене на підставі матеріалів правоохоронних органів, а саме протоколу від 14 червня 2016 року №002376, при цьому, в рішенні допущено описку щодо посилання на акт перевірки.

При цьому, судом встановлено, що постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 05 липня 2017 року по справі №527/1599/16-а, визнано неправомірним та незаконним протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 156 КУпАП, від 14 червня 2016 року серії ПО №002376 (а.с. 109-112).

Рішення по справі набрало законної сили 18 липня 2017 року (а.с. 112).

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що в ході розгляду справи встановлено, що рішення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 05 жовтня 2016 року про застосування фінансових санкцій №000010/16-03-40/2459004553/1679 прийнято виключно на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 14 червня 2016 року серії ПО №002376, який визнано судом неправомірним та незаконним, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні правові підстави (передумови) для існування такого рішення.

Щодо тверджень представника відповідача, що факт продажу підтверджується також фіскальним чеком, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті Закону України Про захист прав споживачів", договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ); реалізація - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг).

Дослідивши фіскальний чек №0000003745 від 14 червня 2016 року судом встановлено, що в останньому відсутні буд-які дані, що останній оформлений на вчинення усного правочину між ФОП ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_5, крім того інформація про даний фіскальний чек (номер, ціна товару, дату та інші умови, за яких реалізується продукція) відсутня як в протоколі від 14 червня 2016 року серії ПО №002376 так і в поясненнях ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а тому суд не приймає даний документ, як безумовний доказ реалізації тютюнового виробу особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на те, що оскаржуване рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, визнати протиправним і скасувати рішення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 05 жовтня 2016 року про застосування фінансових санкцій №000010/16-03-40/2459004553/1679.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області №000010/16-03-40/НОМЕР_1 від 05 жовтня 2016 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 6800 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області судові витрати, понесені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2017 року.

Суддя С.О. Удовіченко