Постанова № 70238762, 14.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4743/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 78653,90грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 78653,90грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 узгодженої сими податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 78653,90грн.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у судове засідання 14.11.2017р. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, проте наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на адресу відповідача, повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

При цьому, як вбачається з наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.08.2017р., місцем проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є, зокрема, 65074, АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, з огляду на відсутність у судових засіданнях відповідача та відсутність будь-яких заперечень з його боку на адміністративний позов, справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів відповідно до приписів ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, з урахуванням того, що від позивача - Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до суду надійшло клопотання (від 25.10.2017р. вхід.№29168/17) про розгляд справи без участі представника Інспекції в порядку письмового провадження, а також з огляду на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 24.11.2003р. зареєстровано як фізичну особу-підприємця, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис №2556001000101816, що підтверджується наявним у матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.08.2017р.

Судом з'ясовано, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 20.10.2005р. на обліку як платник податків перебуває в ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Судом встановлено, та підтверджується наявними у справі документами, що згідно податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, наданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, зокрема, від 24.01.2017р. за 2016рік, суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, відповідачем самостійно визначено у загальному розмірі 39642,60грн.; від 24.04.2017р. за І квартал 2017року, суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, відповідачем самостійно визначено у загальному розмірі 47425,23грн.

Проте, вищевказана заборгованість у законодавчо визначеному порядку, та строки самостійно Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 сплачена не була, у зв'язку з чим, та з урахуванням наявної переплати у сумі 8413,93грн., за відповідачем виникла податкова заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 78653,90грн., що, у тому числі, підтверджується наявною у справі відповідною обліковою карткою платника єдиного податку.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктами 16.1.3 та 16.1.4 ст.16 означеного Кодексу платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 вказаного Кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Також, згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, ГУ ДФС в Одеській області на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надсилалась податкова вимога №1021-17 від 10.03.2017р. на суму 31228,67грн., про що свідчать наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія квитанції «Укрпошта» від 11.04.2017р.

Разом з тим, відповідних належних доказів на підтвердження сплати відповідачем, визначеної вказаною податковою вимогою суми податкового боргу, чи її оскарження, суду не надано.

Таким чином, з урахуванням наведеного, та як вбачається з наявної у матеріалах справи облікової картки платника єдиного податку, яка ведеться в податкових органах згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 78653,90грн.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 78653,90грн.

Керуючись ч.4 ст.122, ч.ч.4,6 ст.128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 78653,90грн., задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) в дохід Державного бюджету України на користь Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646, бюджетний рахунок №31414699700007, отримувач: ГУДКСУ в Одеській області/18050400, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 78653(сімдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят три)грн.90коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.