Ухвала суду № 70238757, 10.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/5023/17

УХВАЛА

10 листопада 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

секретаря - Левчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду клопотання позивача про відвід головуючому судді по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеської області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій, бездіяльності протиправними, визнання вимоги № ф-47 від 05.05.2011 року, складену УПФУ, такою що не є виконавчим документом (листом), не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеської області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про:

- визнання дій та бездіяльності протиправними;

- визнання вимоги № ф-47 від 05.05.2011 року, а також інших вимог, які виявляться під час розгляду справи, складеної Управлінням Пенсійного фонду України, такою що не є виконавчим документом (листом), не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України "Про виконавче провадження", визнання її нікчемним документом (анулювати);

- визнання, що у ОСОБА_1 на законному рівні не виникали, була відсутня та наразі відсутня будь-яка заборгованість, у т.ч. по єдиному соціальному внеску за час здійснення підприємницької діяльності;

- визнання відсутності підстав і повноважень у Управління Пенсійного фонду України відносно нарахування та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з єдиного соціального внеску та інших внесків за період ведення нею підприємницької діяльності;

- визнання відсутності підстав і повноважень у Управління Пенсійного фонду України звертатись до суду і виконавчої служби з заявою, як стягувач, про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості;

- визнання відсутності підстав для відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 боргу за період здійснення нею підприємницької діяльності;

- визнання незаконними та протиправними всі постанови Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_1 боргу за період здійснення підприємницької діяльності за заявою неуповноваженого заявника - Управління Пенсійного фонду України.

29.09.2017 року, відповідно до приписів ст. 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснено автоматичний розподіл справи, адміністративний позов передано до розгляду судді Стеценко О.О.

Ухвалою суду від 02.10.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви в п'ятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснено, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 4 ст. 107 КАС України, позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

20.10.2017 року позивачем отримано копію ували суду від 02.10.2017 року.

30.10.2017 року на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі, до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Стеценко О.О. з підстав наявності сумнівів в об'єктивності судді.

Ухвалою суду від 02.11.2017 року призначено судове засідання з розгляду заяви позивача про відвід судді на 10.11.2017 року.

В судове засідання, призначене на 10.11.2017 року, позивач не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином та своєчасно.

Представники відповідачів в судове засідання, призначене на 10.11.2017 року, не з'явились, про день, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином та своєчасно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що причина неявки позивача та представників відповідачів, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання в судове засідання, не є поважною та ухвалив про розгляд клопотання у їх відсутність.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України, не здійснювалося.

Вивчивши матеріали адміністративного позову, що стосується клопотання ОСОБА_1 про відвід судді, суд вважає що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Підстави для відводу судді встановлені ст.27, 28 КАС України.

В обґрунтування клопотання про відвід судді, позивач зазначає, що суддя Стеценко О.О. не може приймати участь в розгляді справи за поданим позивачем адміністративним позовом по справі № 815/5023/17 та підлягає відводу оскільки є обставини які викликають у позивача сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, викликає побоювання, що може негативно вплинути на результат правильного, справедливого, законного, об'єктивного, обґрунтованого, повного рішення суду першої інстанції. Зазначені побоювання позивача щодо об'єктивності судді пов'язані з прийняттям суддею по іншим двом справам процесуальних рішень, до відкриття провадження, які були скасовані судом апеляційної інстанції.

Викладені обставини обґрунтування відводу не свідчать про те, що суддя, який розглядає дану справу, прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи, або на підтвердження інших обставин, які б викликали сумнів в його неупередженості відповідно до ст.27 КАС України, що виключає підстави для відводу судді.

Не згода сторони по справі з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу в розумінні п.4 ч.1 ст.27 КАС України, оскільки в даному випадку законодавцем передбачено право апеляційного та касаційного оскарження рішення суду першої інстанції.

У відповідності до статті 86 КАС України, суд за своїм внутрішнім переконанням, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача про відвід судді, у зв'язку з чим відмовляє в його задоволенні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 27, 28, 30, 31, 41, 86, 158, 160, 165 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заявленого позивачем клопотання про відвід судді Стеценко О.О. - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду по даній справі не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Стеценко О.О.