Постанова № 70238750, 15.11.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 року Справа № 814/2194/17

м. Миколаїв

10:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОГРАНД МИКОЛАЇВ», пр-т. Богоявленський, 234/7, м. Миколаїв,54049 до відповідача:Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2017 № 0016301201/35722785, Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОГРАНД МИКОЛАЇВ» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу визнати протиправним та скасувати прийняте 19.07.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 0016301201/35722785 про застосування штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у сумі 29 611,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало, що відповідач отримав право на проведення камеральних перевірок щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄПРН лише 01.01.2017, тому камеральна перевірка попередніх податкових періодів свідчить про порушення відповідачем принципу правової визначеності. На думку позивача, обмеження основних прав суб'єкта господарювання (спрощення процедури проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН) і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Товариство у позові зазначило, що невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідач подав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких, з посиланням на норми Податкового кодексу України, відхилив доводи позивача щодо незаконності перевірки (ар. с. 29-30).

Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

29.06.2017 посадова особа Управління склала акт № 748/14-29-12-16/35722785 «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогранд Миколаїв», код ЄДРПОУ 35722785 за жовтень-грудень 2015 року, травень, липень 2016 року» (надалі - Акт, ар. с. 15-17).

Відповідно до висновків Акта, Товариство порушило строк реєстрації податкових накладних, що були виписані позивачем у жовтні-грудні 2015 року, у травні та липні 2016 року (податкові накладні на суму ПДВ 289 911,13 грн. були зареєстровані з порушенням строку до 15 календарних днів; податкові накладні на суму ПДВ 3 100,67 грн. були зареєстровані з порушенням строку від 16 до 30 календарних днів).

Відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків реєстрації податкової накладної в ЄРПН встановлена статтею 1201 Податкового кодексу України.

19.07.2017 Відповідач, з посиланням на підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, прийняв податкове повідомлення-рішення № 0016301201/35722785 (форма «Н») про накладення на Товариство штрафу у загальній сумі 29 611,27 грн. (надалі - Рішення, ар. с. 18-19).

Позивач не висловив заперечень щодо викладених в Акті фактичних обставин та щодо правильності визначення відповідачем суми штрафу. Доказів того, що своєчасність реєстрації податкових накладних, зазначених в Акті, була предметом іншої (документальної) перевірки, Товариство не подало.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» Податковий кодекс України з 01.01.2015 було доповнено статтею 1201 (первинна назва - Порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Таким чином, до 01.01.2017 контролюючі органи, в межах повноважень, що були надані їм нормами Податкового кодексу України, під час документальних перевірок встановлювали факт порушення платниками податку на додану вартість строків реєстрації податкових накладних та застосовували до таких порушників штрафні санкції.

Суд зазначає, що порядок обчислення штрафів (кількість відсотків від суми ПДВ залежно від тривалості прострочки) з 01.01.2017 не змінився.

Відповідно до Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України було доповнено новим абзацом, згідно з яким своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН може бути предметом камеральної перевірки (норма є чинною з 01.01.2017).

Як вказано у пункті 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань (в тому числі з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН) проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів).

Згідно з абзацом першим підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

В Акті зазначено, що перевірку було здійснено на підставі Бази даних ДФС України ІС «Єдиний реєстр податкових накладних».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач здійснив камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН у червні 2017 року, на підставі даних електронного адміністрування податку на додану вартість, період, за який було проведено перевірку, не перевищує 1095 днів, тобто діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, суд відхиляє доводи позивача про незаконність перевірки.

Твердження Товариства про те, що контролюючий орган був вправі проводити камеральну перевірку своєчасності реєстрації в ЄРПН лише тих податкових накладних, що були видані у 2017 році, є безпідставними. Позивач, в обґрунтування цих тверджень, послався на позицію Конституційного Суду України, що викладена у справі № 1-25/2010 (рішення від 29.06.2010 № 17-рп/2010), згідно з якою одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки. На думку суду, в даному випадку внесення відповідних змін до Податкового кодексу України жодним чином не може вважатися обмеженням права платника податків, оскільки ці зміни не пов'язані з визначенням правомірності його поведінки. Обов'язок платника податку на додану вартість своєчасно реєструвати в ЄРПН податкові накладні та відповідальність за невиконання/неналежне виконання цього обов'язку не були встановлені або змінені Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Керуючись статтями 11, 71, 122, 158 - 163, 167, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В. В. Птичкіна