Постанова № 70238304, 08.11.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1047/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участі секретаря судового засідання - Олійник О.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Селіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, в якому Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог (Том 1 а.с.127-128), просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Луганській області про проведення 12.07.2016 фактичної перевірки суб'єкта господарювання, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо дотримання порядку виробництва та обігу підакцизних товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС України у Луганській області від 28.07.2016 № 000020/12-09-40/НОМЕР_1 про застосування до неї як фізичної особи-підприємця фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії на підставі абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481-95-ВР;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС України у Луганській області від 28.07.2016 № 000021/12-09-40/НОМЕР_1 про застосування до неї як фізичної особи-підприємця фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на підставі абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481-95-ВР.

В обгрунтування позову зазначила, що 12.07.2016 посадові особи Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, на підставі наказу від 11.07.2016 № 215 провели перевірку кіоску у АДРЕСА_1, що належить суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_3

За результатами перевірки складено Акт № 59/12-32-4001/1826443644/77 на підставі якого ухвалено Рішення про застосування фінансових санкцій від 28.07.2016 № 000020/12-09-40/НОМЕР_1 та 000021/12-09-40/НОМЕР_1, якими застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, в загальній сумі 34000 грн.

Зазначила, що відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.1014 № 76-VIII дія мораторію на проведення перевірок, встановленого цим Законом, закінчилася 30 червня 2015 року.

Разом з тим, Державною регуляторною службою України 22 червня 2015 року на офіційному веб-сайті було розміщено Роз'яснення щодо застосування мораторію на перевірки суб'єктів господарської діяльності відповідно до іншого Закону України, а саме - "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 N 71-УІІІ.

Відповідно до офіційного роз'яснення Державної регуляторної служби мораторій на проведення перевірок стосується всіх органів державного нагляду (з окремими винятками для державних фіскальних органів) та продовжує діяти після 1 липня 2015 року.

При цьому Державна регуляторна служба України наголошує, що проведення перевірок від 1 липня 2015 року не можна вважати забороненим. Лише встановлено особливий порядок їх проведення - з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. Суб'єкти господарювання з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік можуть оскаржувати перевірки, проведені без дозволу Кабінету Міністрів України, реквізити якого мають бути обов'язково зазначені в направленні на перевірку.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про тимчасові заходи на час проведення антитерористичної операції» (в редакції, чинній на час перевірки), органам і посадовим особам, уповноваженим законам здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику. Перелік населених пунктів, де проводилася АТО затверджено розпорядженням КМУ № 1275-р від 02.12.2015 року, м. Лисичанськ входить до цього переліку.

До того ж, на дату перевірки у позивача не працювала ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, такої особи немає взагалі. Є інша особа, що раніше працювала у ФОП ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на дату, зазначену у Акті перевірки, знаходилась за межами України. Розрахункову книжку № 1209001468Р/1 позивач давно вже не використовує. Тобто, виникають сумніви щодо проведення перевірки взагалі (у першу чергу її фактичне проведення, тобто проводилася чи ні за вказаною адресою).

Обидва Рішення про застосування фінансових санкцій не відповідають формі, яка визначена у Додатку 1 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме не вказано повно перелік та зміст порушень, за які застосовуються фінансові санкції.

Позивач вважає дії відповідача протиправними та зазначені Рішення про застосування фінансових санкцій від 28.07.2016 року такими, що підлягають скасуванню з огляду на їх безпідставність, невмотивованість, відсутність подій та фактів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні. Позивач, явка якого до суду визнавалася обов'язковою, жодного разу до засідання не прибув, через свого представника повідомив суду, що не може примати участь в судовому засіданні через стан здоров'я.

Представник відповідачів, з урахуванням письмових пояснень та заперечень (том 1 а.с.35-37, 77-79, том 2 а.с. 53-55), заперечував проти задоводення позовних вимог, надав відповідні пояснення в судовому засіданні.

Судом були допитані як свідки ОСОБА_5, та ревізори-інспектори ОСОБА_4, ОСОБА_6, які проводили фактичну перевірку діяльності позивача.

При вирішенні цієї справи суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом 19-1.1.16. пункту 19-1.1. статті 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до ст.75 ПК України існують такі види перевірок: камеральна; документальна - планова, позапланова, виїзна, невиїзна; фактична.

Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною перевіркою вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податку розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо трудових відносин з працівниками.

Порядок проведення фактичної перевірки регулюється ст.80 ПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець 03.04.2003. Основним видом діяльності Позивача є: Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (том 2 а.с.84-85).

Відповідно до наказу в.о. начальника ГУ ДФС у Луганській області від 11.07.2016 № 215 (том 1 а.с.38) та направлень на проведення перевірки (том 1 а.с.39, 40) її здійснення головним державним ревізорам - інспекторам відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Луганській області - ОСОБА_4, ОСОБА_6 проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) за адресою АДРЕСА_1 (кіоск) з 11.07.2016 по 20.07.2016.

Отже, фактична перевірка податкового органу діяльності позивача є окремим видом перевірок, на яку не розповсюджуються вимоги ст. 3 ЗУ «Про тимчасові заходи на час проведення антитерористичної операції» (в редакції, чинній на час перевірки), що спростовує аргументи позивача з цього приводу.

За наслідками перевірки уповноваженими особами відповідача складений Акт від 12.07.2016 № 28/12-09-40/НОМЕР_1, у якому зазначено про порушення позивачем статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95) - продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (том 1 а.с. 43-44 далі - Акт № 28).

В п.2 Акта № 28 перевірки вказано, що ліцензія на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами відсутня.

Представник позивача не надав суду належних доказів на підтвердження тих обставин, що позивач отримав ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями, в своїх усних поясненнях визнав факт відсутності у позивача вказаних ліцензій на дату проведення перевірки.

Надані відповідачами докази також підтверджують факт відсутності у позивача чинних на дату проведення перевірки ліцензій на право здійснення роздрібної зазначеними вище товарами.

Ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 312096640346/2074 зареєстрована 29.12.2014 та дійсна з 29.12.2014 до 29.12.2015 (том 2 а.с.4).

У зв'язку з закінченням ліцензійного періоду, позивач звернулася до Головного управлінням ДФС у Луганській області з заявою на отримання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 14.07.2016 по 13.07.2017. Дата прийняття документа 07.07.2016 (том 2 а.с.5).

Позивач зверталася до Головного управлінням ДФС у Луганській області з заявою на отримання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами з терміном дії з 01.07.2015 по 01.07.2016. Дата прийняття документа 25.06.2015 (том 2 а.с.9).

Відповідно до пояснень представника відповідачів в судовому засіданні вказані ліцензії не були оформлені на дату перевірки.

Отже цей факт визнається сторонами, тому встановлюється судом відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

На підставі норм ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).

За змістом п. п. 2 та 3 Порядку №790 за порушення, передбачені ст.17 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно п.5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

На підставі Акту № 28 з посиланням на вимоги статті 15 Закону № 481/95 відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 28.07.2016 № 000020/12-09-40/НОМЕР_1 в сумі 17000 грн за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами (том 1 а.с.46-47).

А також рішення про застосування фінансових санкцій від 28.07.2016 № 000021/12-09-40/НОМЕР_1 в сумі 17000 грн за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (том 1 а.с.48-49).

Зазначені рішення отримані позивачем 02.08.2016, що підтверджується особистим підписом про одержання (том 1 а.с. 46 зв.бік та 48 зв.бік).

Позивач оспорює сам факт проведення перевірки її діяльності за адресою: АДРЕСА_1 12.07.2016, представник позивача повідомив суду, що вказаний кіоск в цей день не працював.

Перевіряючи вказані обставини суд виходив з таких доказів, що надані сторонами.

В Акті № 28 зазначено, що 12.07.2016 о 12 год. 20 хв. в кіоску, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3, виявлено факти реалізації без наявності ліцензії сигарет з фільтром «Bond Street» сірі за ціною 13,65 грн та пива «Мінське Жигулівське» одна пластикова пляшка об'ємом 1,5 літрів, алк. 5,0% за ціною 30,50 грн; додатком до акту перевірки є розрахункова квитанція без номеру та дати (том 1 а.с.43 зв.бік, 44 зв. бік).

Відповідно до показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6 закупку алкогольних напоїв та тютюнових виробів вони здійснювали самостійно, продавець видала їм розрахункову квитанцію серії АААК № 769307 від 12.07.2016 на суму 44,15 грн, оригінал якої вони долучили до матеріалів перевірки, паспортні дані продавця на момент перевірки ними не встановлювалися з причин відсутності паспорту у вказаної особи, відомості щодо її особи вносилися до акту перевірки з її слів, інші безсторонні особи не залучалися до проведення перевірки за їх відсутності за місцем події.

Суду було надано лише копію розрахункової квитанції № 769307 від 12.07.2016 на суму 44,15 грн (том 1 а.с.42), оригінал якої втрачено за невідомих обставин відповідно до письмових пояснень Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (том2 а.с.53-55).

Також в зазначених поясненнях податковий орган повідомляє суду (том 2 а.с.53-73), що 17 серпня 2005 року ДПІ у м. Лисичанську Луганської області, розглянувши заяву ФОП ОСОБА_3, здійснила реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (далі-РРО) моделі DATECS MP-50 серійний № ДУ02008537, фіскальний № НОМЕР_2, для використання в кіоску ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2

17 серпня 2005 року, після реєстрації вищезазначеного РРО, розглянувши подані ОСОБА_3 заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, ДПІ у м.Лисичанську здійснила реєстрацію книги обліку розрахункових операцій за фіскальним №1209001468р/1 від 17 серпня 2005 року та розрахункової книжки за фіскальним № 1209001468/1 від 17 серпня 2005 року для використання із вищезазначеним РРО.

11.04.2012 ДПІ у м. Лисичанську здійснила примусове скасування вищевказаного РРО по закінченні терміну служби, установленого в технічній документації на РРО - 7 років (РРО було введено в експлуатацію 11.04.2005.), про що у Книзі реєстраторів розрахункових операцій здійснено відповідний запис від 11.04.2012, після чого реєстрація РРО вважається скасованою.

Розрахункова книжка № 1209001468р/1 зареєстрована на реєстр розрахункових операцій DATECS MP-50 заводський № ДУ02008537 реєстраційний № НОМЕР_2, який також раніше використовувався за адресою; АДРЕСА_1, район зупинки магазину «Супутник», скасовано реєстрацією РРО в ДПІ 11.04.2012. (том 2 а.с.64-65).

З 23.06.2016 у кіоску розташованому за адресою: АДРЕСА_1, який належить ФОП ОСОБА_3 був зареєстрований реєстратор розрахункових операцій MINI-Т400МЕ заводський № ПБ4101415231 реєстраційний № НОМЕР_3 (том 2 а.с.67-70).

З 12.07.2016 по теперішній час ОСОБА_3 не зверталась до ДПІ у м.Лисичанськ із заявою про реєстрацію розрахункової книжки на вищевказаний кіоск. Жодної розрахункової книжки станом на 12.07.2016 по теперішній час в цьому кіоску не обліковується.

Отже, за таких обставин копія розрахункової квитанції серії АААК № 769307 від 12.07.2016 не є належним доказом факту здійснення операції з реалізації вказаного товару (том 1 а.с.42).

Свідок ОСОБА_5 не підтвердила факт реалізації нею товару в кіоску, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 12.07.2016. Вона дійсно працювала у ФОП ОСОБА_3 до 31.07.2014, на даний час переїхала до м. Києва, де проживає та працює реалізатором на ринку, надала суду копію своєї трудової книжки та картку платника податків (т.1а.с.183, 189).

Відповідно до ч.ч. 1,2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачі як суб'єкти владних повноважень не забезпечили наявності в матеріалах перевірки беззаперечних доказів, які фіксують факт вчинення правопорушення позивачем належним чином.

Так в акті перевірки не вказано, кому саме було реалізовано товар, відомості про продавця внесені зі слів цієї особи, факт продажу товару підтверджено не належним доказом - квитанцією з розрахункової книжки, яка на момент проведення перевірки вже не обліковується за позивачем, оригінал квитанції втрачено податковим органом за невідомих обставин.

Згідно з частиною 2 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачі не довели суду факту скоєння правопорушення позивачем, отже, не довели і законності та обгрунтованості прийнятих ними рішень щодо застосування до позивача штрафних санкцій за вчинене правопорушення.

У зв'язку з чим, зазначені рішення податкового органу всупереч вимогам п.30 ч.3 ст.2 КАС України прийняті необгрунтовано, підстав для застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. (у редакції діючої на момент виникнення правовідносин) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами - судом не встановлено. Т

Тому оскаржені рішення про застосування фінансових санкцій від 28.07.2016 № 000020/12-09-40/НОМЕР_1 та від 28.07.2016 № 000021/12-09-40/НОМЕР_1 судом визнаються протиправними та скасовуються.

Щодо вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Луганській області про проведення 12.07.2016 фактичної перевірки суб'єкта господарювання, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суд зазначає, що, по-перше, а ні в позові, а ні під час надання пояснень представником позивача у судовому засіданні не конкретизовано, які саме дії відповідача він вважає незаконними.

По друге, самі по собі дії відповідача щодо проведення перевірки не породжують для позивача жодних юридичних наслідків, які мають саме рішення від 28.07.2016 № 000020/12-09-40/НОМЕР_1 та від 28.07.2016 № 000021/12-09-40/НОМЕР_1.

З урахуванням зазначеного позовні вимоги щодо оскарження дій податкового задоволенню не підлягають, оскільки позивачем обрано хибний спосіб захисту в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_3 у сумі 1929,21 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163,168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про застосування фінансових санкцій від 28.07.2016 № 000020/12-09-40/НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про застосування фінансових санкцій від 28.07.2016 № 000021/12-09-40/НОМЕР_1.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890557) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1929,21 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять дев'ять гривень 21 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 13 листопада 2017 року.

Суддя В.С. Шембелян