Ухвала суду № 70238045, 14.11.2017, Апеляційний суд Сумської області

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2017 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 жовтня 2017 року

в цивільній справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення щомісячної грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

30 травня 2017 року Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради звернувся до місцевого суду з вказаною позовною заявою, свої вимоги мотивував тим, що відповідно до заяви ОСОБА_3 від 10 вересня 2014 року та відповідних документів, позивачем на користь ОСОБА_3 була призначена щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з інвалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду на період з 01 вересня 2014 року по 28 лютого 2015 року. В серпні 2016 року стало відомо, що ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в «Обласній спеціалізованій психіатричній лікарні № 2» з 26 вересня 2014 року по 15 вересня 2015 року, а з 15 вересня 2015 року знаходиться в КЗ Сумської обласної ради «Перша обласна спеціалізована лікарня» м. Ромни. Рішенням Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 19 серпня 2016 року допомогу було перераховано, а саме за період з 01 жовтня 2014 року по 28 лютого 2015 року сума переплаченої грошової допомоги становить 6090,00 грн. Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 14 травня 2008 року йому було призначено щомісячну компенсаційну виплату. В серпні 2016 року стало відомо, що ОСОБА_4, який є інвалідом 1 групи внаслідок психічного захворювання, перебував на стаціонарному лікуванні в «Обласній спеціалізованій психіатричній лікарні № 2» з 26 вересня 2014 року по 15 вересня 2015 року, а з 15 вересня 2015 року знаходиться в КЗ Сумської обласної ради «Перша обласна спеціалізована лікарня» м. Ромни. Рішенням Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 19 серпня 2016 року допомогу було припинено з 26 вересня 2014 року. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь щомісячну грошову допомогу в сумі 6090,00 грн. та компенсаційну виплату в сумі 356 грн. 85 коп.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 жовтня 2017 року позов Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щомісячну грошову допомогу в сумі 6090,00 грн. та компенсаційну виплату в сумі 356 грн. 85 коп., а всього 6446 грн. 85 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що перебуваючи на лікуванні ОСОБА_4, брат відповідача, не був забезпечений всім необхідним для лікування, тому придбавав ліки, продукти харчування, фрукти та овочі, предмети та засоби особистої гігієни, сплачував квартплату та комунальні послуги за квартиру, в якій брат прописаний, прав одяг та готував їжу, систематично відвідував брата. Вказує, що оскільки дані кошти витрачені в інтересах брата, відповідач не повинен їх відшкодувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради, відповідно до заяви ОСОБА_3 від 10 вересня 2014 року та відповідних документів (а.с. 12), на його користь - ОСОБА_3 була призначена щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з інвалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду на період з 01 вересня 2014 року по 28 лютого 2015 року (а.с. 17).

З відповіді на запит Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 18 серпня 2016 року, наданої заступником голови опікунської ради при органі опіки та піклуванню Сумської міської ради, стало відомо, що ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в «Обласній спеціалізованій психіатричній лікарні № 2» з 26 вересня 2014 року по 15 вересня 2015 року, а з 15 вересня 2015 року знаходиться в КЗ Сумської обласної ради «Перша обласна спеціалізована лікарня» (а.с. 19).

Пунктом 8 «Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним» передбачено, що виплата допомоги на догляд припиняється у разі якщо інвалід 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або на стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.

Згідно довідки від 23 лютого 2015 року № 04-06/22/428 адміністрація КЗ СОР «Обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 2» повідомляє, що ОСОБА_4 позбавлений дієздатності рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2013 року, однак призначений йому опікун ОСОБА_3, свої обов’язки виконує неналежним чином та піклуватися за хворим, який стаціонарного лікування не потребує, відмовляється (а.с. 20).

Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради було виявлено переплату щомісячної грошової допомоги малозабезпеченій особі ОСОБА_3, яка проживає разом з інвалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду та розпорядженням від 19 серпня 2016 року допомогу було перераховано, а саме за період з 01 жовтня 2014 року по 28 лютого 2015 року сума переплаченої грошової допомоги становить 6090,00 грн. (а.с. 26-27).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 14 травня 2008 року (а.с. 4-5), йому було призначено щомісячну компенсаційну виплату (а.с. 23). Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради було виявлено переплату компенсаційної виплати ОСОБА_3 на догляд за інвалідом 1 групи або особою старше 80 років за період з 26 вересня 2014 року по 31 серпня 2016 року в розмірі 356 грн. 85 коп. (а.с. 27).

Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради звертався до ОСОБА_3 з листами-повідомленнями від 07 жовтня 2016 року та 13 лютого 2017 року з пропозицією добровільно повернути виплачені кошти на рахунок департаменту, однак до цього часу сума у розмірі 6090,00 грн. та 356,85 грн. не повернута (а.с. 28, 30).

Відповідачу пропонувалось у добровільному порядку повернути надміру виплачені кошти, але він від цього відмовився.

Задовольняючи позовні вимоги Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач без достатньої правової підстави отримав грошові кошти і в добровільному порядку не повернув надміру виплачені кошти, тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи з вищезазначеного колегія суддів вважає встановленим, що оскільки ОСОБА_4 з 26 вересня 2014 року перебував на стаціонарному лікуванні, що призвело до безпідставного нарахування позивачем та виплати відповідачу грошової допомоги за період з 01 жовтня 2014 року по 28 лютого 2015 року у сумі 6090,00 грн. та компенсаційної виплати за період з 26 вересня 2014 року по 31 серпня 2016 року в сумі 356 грн. 85 коп., останні підлягають поверненню відповідно до вимог, передбачених ст. 1212 ЦК України.

Посилання апелянта на те, що в період знаходження брата ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні він провідував останнього, привозив продукти харчування, ліки, здійснював догляд за майном брата, не спростовують висновків суду, оскільки ці дії не свідчать про постійний, тобто цілодобовий, догляд за особою, яка потребує стороннього постійного догляду. Доказів про вчинення такого догляду у спірний період відповідачем не надано.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 жовтня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -