Постанова № 70237872, 09.11.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької кооперативної житлово-експлуатаційної контори № 8 житлово-будівельних кооперативів до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Луцька кооперативна житлово-експлуатаційна контора № 8 житлово-будівельних кооперативів (далі – ЛК ЖЕК №8 ЖБК, позивач) звернулася з позовом до Управління Держпраці у Волинській області (далі – Управління Держпраці у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування припису від 29.09.2017 № 06-0023-09-41.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 25.09.2017 по 29.09.2017 відповідачем було проведено позапланову перевірку ЛК ЖЕК №8 ЖБК з питань дотримання законодавства про охорону праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт. У вказаному акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем статей 13, 21 Закону України «Про охорону праці», пункту 9.7.1., 9.7.3. Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 № 190, а саме: здійснювалась експлуатація ліфта за відсутності дозволу органу Держпраці на його експлуатацію та не забезпечено посадовою інструкцією працівника, відповідального за організацію експлуатації ліфта. На усунення виявлених в процесі перевірки порушень, 29.09.2017 позивачу винесено припис.

Вважає порушення, виявлені в ході проведеної перевірки, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а припис неправомірним в зв’язку з тим, що в процесі трудової діяльності жодна шкода життю та здоров’ю найманим працівникам позивача заподіяна не була. Поряд з цим, позивач не є і не був суб’єктом господарювання, який здійснював експлуатацію ліфта і був відповідальним за його експлуатацію, а тому і не зобов’язаний мати у своєму штаті працівників, які були б відповідальними за організацію експлуатації ліфтів.

Відповідач, в поданих до суду письмових запереченнях адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що в ході проведеної позапланової перевірки було встановлено, що з 01.03.2017 ЛК ЖЕК № 8 ЖБК в порушення вимог статті 21 Закону України «Про охорону праці», пункту 9.7.1. Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 № 190 експлуатує пасажирські ліфти без дозволу органів Держпраці на їх експлуатацію. В зв’язку з виявленими порушеннями відповідачем на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством було винесено оскаржуваний припис, а тому підстави для його скасування відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених в позовній заяві та письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2017 по справі № 161/14068/17 задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12017030010004290 від 13.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України про проведення позапланової перевірки; надано дозвіл Управлінню Держпраці у Волинській області провести позапланову перевірку ТОВ «СБРУ «Волиньліфт» та ЛК ЖЕК №8 ЖБК для дослідження стану додержання законодавства про охорону праці та промислову безпеку в період з 1978 року по 12.09.2017 включно (а. с. 80-81).

У період з 25.09.2017 по 29.09.2017 головним державним інспектором Шийко М.І. на підставі наказу Управління Держпраці у Волинській області від 25.09.2017 № 142-р (а.с. 82-83) та направлення на проведення перевірки від 25.09.2017 № 1299 (а.с. 84) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки ЛК ЖЕК № 8 ЖБК, за результатами якої складено акт перевірки від 29.09.2017 № 06-0023-09 (а.с. 85-87).

В акті перевірки зафіксовано порушення, а саме: 1) експлуатація ліфта, встановленого за адресою: м. Луцьк, пр. Молоді, 19а, перший під’їзд проводилась за відсутності дозволу органу Держпраці на його експлуатацію (термін дії дозволу закінчився 01.03.2017), чим порушено вимоги статті 21 Закону України «Про охорону праці» та пункту 9.7.1 НПАОП 0.00-1.02-08 Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 № 190 (далі – Правила № 190); 2) працівник відповідальний за організацію експлуатації ліфта не забезпечений посадовою інструкцією, чим порушено вимоги статті 13 Закону України «Про охорону праці» та пункт 9.7.3 Правил № 190.

У зв'язку із встановленими перевіркою порушеннями, Управлінням Держпраці у Волинській області винесено припис від 29.09.2017 № 06-0023-09-41, яким вимагалося усунути виявлені порушення до введення ліфта в експлуатацію. У приписі також зазначено про необхідність у тижневий строк після закінчення терміну усунення порушення письмово інформувати про виконання вимог припису Управління Держпраці у Волинській області (а.с. 88).

Вказаний припис отримано уповноваженою особою ЛК ЖЕК № 8 ЖБК ОСОБА_4 29.09.2017, про що свідчить його підпис на примірнику припису (а.с. 88 зворот).

Не погодившись із зазначеним приписом позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, підставою для винесення відповідачем припису від 29.09.2017 № 06-0023-09-41стали виявлені в ході проведення позапланової перевірки ЛК ЖЕК № 8 ЖБК порушення вимог статей 13, 21 Закону України «Про охорону праці», пункту 9.7.1., 9.7.3. Правил № 190, а саме: здійснювалась експлуатація ліфта за адресою: м. Луцьк, пр. Молоді, 19а, перший під’їзд за відсутності дозволу органу Держпраці на його експлуатацію та не забезпечено посадовою інструкцією працівника, відповідального за організацію експлуатації ліфтів.

Суд проаналізувавши вимоги законодавства, які регламентують спірні правовідносини, докази зібрані в ході судового розгляду справи, погоджується із висновками відповідача, викладеними в акті перевірки та приписі про усунення позивачем порушень вимог статей 13, 21 Закону України «Про охорону праці», пункту 9.7.1., 9.7.3. Правил № 190, зважаючи на наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначає Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі – Закон № 2694-XII).

Згідно з статтею 2 цього Закону дія його поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Як встановлено статтею 13 Закону № 2694-XII роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 21 Закону №2694-XII виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 21 Закону № 2694-XII Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – Порядок № 1107), який визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держпраці та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1107 експлуатація машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - довготривалий період використання під час виробничого процесу машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки з урахуванням їх експлуатаційних характеристик.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Пунктом 15 Порядку № 1107 визначено, що строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки становить п'ять років.

При цьому, відповідно до пункту 19 Додатку 3 до Порядку № 1107 вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, ескалатори, траволатори, канатні дороги, підйомники, зокрема будівельні, та фунікулери віднесені до устаткувань підвищеної небезпеки.

Поряд з цим, вимоги до будови, виготовлення, монтажу, налагодження, проведення технічного огляду та експертного обстеження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації ліфтів, підйомників та їх складових частин визначені Правилами № 190.

Як встановлено пунктом 4.1 розділу IV Правил № 190 експлуатація - стадія життєвого циклу ліфта чи підйомника, на якому реалізують, підтримують та відновлюють якість виробу.

Експлуатація ліфта охоплює етапи введення в експлуатацію за призначенням, зберігання, транспортування, технічне обслуговування, поточний та середній ремонт, припинення експлуатації (утилізація та знищення).

Згідно з пунктом 4.10 Правил № 190 технічне обслуговування - комплекс дій або дія для підтримання справного стану чи працездатності ліфта (підйомника) під час використання його за призначенням, простою, зберігання та транспортування.

Відповідно до підпунктів 9.7.1, 9.7.2 пункту 9.7 Правил № 190 суб'єкт господарювання, який має намір розпочати (продовжити) експлуатацію ліфтів, повинен отримати дозвіл відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-2003 і забезпечувати їх утримання в справному стані та безпечно експлуатувати шляхом організації належного технічного обслуговування, технічного огляду та ремонту. З цією метою він повинен: призначати наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів та організацію їх експлуатації; призначати наказом електромеханіків, які одночасно є відповідальними особами за їх справний стан; призначати наказом ліфтерів і операторів диспетчерського зв'язку (якщо такий є).

Всі вказані працівники повинні проходити навчання і перевірку знань згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-2005.

Підпунктом 9.7.3 пункту 9.7. Правил № 190 визначено, що працівники, відповідальні за організацію робіт з технічного обслуговування та ремонт ліфтів і за організацію експлуатації ліфтів, повинні бути забезпечені цими Правилами та посадовими інструкціями, а електромеханіки, ліфтери і оператори - виробничими інструкціями і інструкціями з охорони праці, що розроблені і затверджені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.

Тобто, зазначеними нормативними актами чітко визначено, що експлуатація роботодавцем машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, в тому числі і ліфтів, можлива лише за наявності дозволу органів Держпраці на їх експлуатацію.

Судом встановлено, що ЛК ЖЕК № 8 ЖБК 21.02.2012 зверталося до Територіального управління Держгірпромнагляду України у Волинській області із заявою про надання дозволу на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки (ліфти) у кооперативних житлових будинках в м. Луцьку (а.с. 92). Разом із заявою було подано висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання від 20.02.2012 № 07.04.14-0222.12, виданий Волинським експертно-технічним центром Держгірпромнагляду України (а.с. 93-103).

На підставі заяви роботодавця, 01.03.2012 Територіальне управління Держгірпромнагляду у Волинській області видало ЛК ЖЕК № 8 ЖБК дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки № 100.12.07-72.20.0, а саме: ліфти пасажирські вантажопідйомністю 320 кг та 400 кг, встановлені у житлових будинках м. Луцька, згідно переліку наведеному у додатках. Термін дії дозволу з 01.03.2012 по 01.03.2017.

На момент проведення перевірки та винесення припису термін дії дозволу на експлуатацію ліфта за адресою: м. Луцьк, пр. Молоді, 19а, перший під’їзд закінчився.

Також у ЛК ЖЕК № 8 ЖБК не було призначено відповідальну особу за експлуатацію ліфта та не забезпечено її відповідною посадовою інструкцією.

Ззазначені вимоги нормативних актів позивач не виконав та на момент перевірки здійснював експлуатацію ліфту без дозволу органу Держпраці і не забезпечив відповідальних працівників за експлуатацію ліфта відповідною інструкцією.

Управління Держпраці у своїй діяльності керується Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі – Закон №877-V), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), а також Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі – Положення № 96).

Відповідно до підпункту 30 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань видає у передбачених законодавством випадках, зокрема, дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, контролює дотримання умов дії таких дозволів.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Отже, наявність з боку суб'єкта господарювання порушень вимог законодавства під час здійснення господарської діяльності є наслідком видання органом контролю, зокрема, обов'язкового припису, що і було зроблено в даному випадку відповідачем.

Щодо тверджень представника позивача про те, що ЛК ЖЕК № 8 ЖБК не повинен отримувати даного дозволу та ним не порушено вимоги Закону № 2694-XII та Правил № 190 суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Між ЛК ЖЕК № 8ЖБК та кооперативом будинку № 19 по пр. Молоді в м. Луцьку 01.07.2013 було укладено договір на обслуговування та надання послуг з утримання даного будинку та обслуговування споруд та прибудинкових територій (а.с. 110-115).

Предметом даного договору є забезпечення виконавцем (позивачем) обслуговування та надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за даною адресою.

Відповідно до пункту 1.1 Рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 577-1 від 24.09.2013 виконавцями послуг з утримання будинків і споруд на прибудинкових територіях є в тому числі ЛК ЖЕК № 8 ЖБК.

При цьому, позивач обслуговує будинок за адресою: м. Луцьк, пр. Молоді, 19а, перший під’їзд.

Пунктом 1.2. даного рішення визначено, що виконавцями послуг з технічного обслуговування та ремонту ліфтів є ДП СРБУ «Волиньліфт».

01.01.2004 між ЛК ЖЕК № 8 ЖБК та ДП СРБУ «Волиньліфт» укладено підрядний договір № 97 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів та диспетчерських систем (а.с. 46-51).

Згідно з пунктом 1 вказаного договору підрядник бере на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів.

Розділом 3 даного договору визначено обов’язки сторін.

Відповідно до підпунктів 3.1.1.-3.1.9 пункту 3.1 даного договору на підрядника покладено обов’язки по технічному обслуговуванню ліфтів.

Підпунктами 3.2.1., 3.2.3 пункту 3.2. договору визначено, що замовник повинен наказом призначити особу відповідальну за організацію ліфтів, забезпечити експлуатацію ліфтів у відповідності з їх призначенням і вантажопідйомністю.

Як встановлено частиною 5 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.

У даному випадку позивач обслуговує вищезазначений будинок згідно з вказаними рішеннями та договорами, який є юридично особою і має в своєму штаті найманих працівників.

Правилами № 190, а також Порядком №1107 визначено та розмежовано поняття організацій, які експлуатують ліфти та здійснюють їх технічне обслуговування.

Виходячи із положень зазначених нормативних актів, рішень виконавчого комітету Луцької міської ради та укладених договорів на обслуговування зазначеного будинку на думку суду, саме позивач експлуатує ліфти в процесі здійснення обслуговування жильців зазначеного будинку, а відтак в нього виникає обов'язок забезпечення експлуатації ліфтів на відповідних об'єктах згідно з вимогами чинного законодавства, та отримання в органах Держпраці дозвіл на експлуатацію таких механізмів, чого в даному випадку зроблено не було.

Суд також не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що в даному випадку позивач не повинен отримувати відповідного дозволу так як він не є організацією, яка здійснює експлуатацію ліфтів, вони не перебувають у його власності чи на балансі, враховуюче наступне.

По-перше, законодавство яке регламентує спірні правовідносини не ставить у залежність отримання дозволу на експлуатацію механізмів підвищеної небезпеки з їх перебуванням у власності чи на балансі організації яка їх експлуатує. Дозвіл видається саме на експлуатацію механізму.

По-друге, випадки, коли такого дозволу не потрібно, визначені Законом і в даному випадку не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин.

Крім того, суд зазначає, що згідно з умовами договору підряду від 01.01.2004 № 97 саме на позивача покладено обов’язок щодо належного забезпечення експлуатації ліфтів, а ДП СРБУ «Волиньліфт» здійснює лише технічне обслуговування ліфтів, а не їх експлуатацію.

Пунктом 6 Порядку №1107 визначено, що дозвіл роботодавцеві видається на виконання робіт або на експлуатацію машин підвищеної небезпеки, що свідчить про те, що експлуатація ліфту і його обслуговування є різними поняттями і можуть здійснюватися двома різними суб’єктами.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що постановою серії ВН № 341 від 29.09.2017 за порушення частини п’ятої та/або шостої статті 41, статей 47, 57, 58, 93, 94, 188-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі 340,00 грн. на головного інженера ЛК ЖЕК № 8 ЖБК ОСОБА_5 за експлуатацію ліфта, встановленого за адресою: пр - т Молоді, 19-а, перший під’їзд, в м. Луцьку без дозволу органу Держпраці на його експлуатацію (а.с. 90).

Суму штрафу сплачено ЛК ЖЕК № 8 ЖБК, що підтверджується платіжним дорученням від 03.10.2017 № 259 (а.с. 91).

Вказане на думку суду, свідчить про те, що головним інспектором ЛК ЖЕК № 8 ЖБК ОСОБА_5, і самим позивачем визнано порушення, зафіксовані в акті перевірки від 29.09.2017 № 06-0023-09.

Крім того, з протоколу № 16 від 08.04.2016 (а.с.108) вбачається, що посадові особи позивача проходили перевірку знань щодо безпечної експлуатації ліфту.

Разом з тим, 18.09.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою на продовження строку дії дозволу, яка на момент розгляду справи по суті не була ним відкликана.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленою та доведеною ту обставину, що саме позивач, як особа яка здійснює експлуатацію ліфта в процесі надання послуг повинен нести відповідальність за неналежне функціонування механізму підвищеної небезпеки, яке неможливим без отримання відповідного дозволу.

Тому, з врахуванням висновків акту перевірки та із дотриманням вимог Закону №877, Положення № 96 відповідачем правомірно винесено припис від 29.09.2017 № 06-0023-09-41, яким вимагалося усунути виявлені порушення до введення ліфта в експлуатацію та про необхідність у тижневий строк після закінчення терміну усунення порушення письмово інформувати про виконання вимог припису Управління Держпраці у Волинській області

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Вказані принципи при винесенні відповідачем оскаржуваного припису були дотримані.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність винесення припису від 29.09.2017 № 06-0023-09-41, а тому заявлений позивачем позов не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а відтак в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування припису необхідно відмовити повністю.

Інші твердження представника позивача не спростовують висновків суду, зроблених в ході судового розгляду справи.

Керуючись статтями 158, 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про охорону праці», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Луцької кооперативної житлово-експлуатаційної контори № 8 житлово-будівельних кооперативів до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена в повному обсязі до 14 листопада 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк