Вирок № 70234635, 15.11.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

15.11.2017

1-кп/489/154/2017

В И Р О К

Іменем України

15 листопада 2017 року

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

судді - Крутія Ю.П.,

за участю секретарів судового засідання - Куцової Д.І., Лейфури Д.О.,

прокурора - Докторович Т.В.,

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Титаренка Ю.О.,

законних представників обвинуваченого - ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,

неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_5,

законного представника потерпілого - ОСОБА_6,

представника потерпілого - адвоката Влащука В.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта середня, студента 2 курсу Миколаївського національного аграрного університету, неодруженого, не працює, раніше не судимого, який проживає з батьками за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

31.08.2016 приблизно о 20:30 ОСОБА_1, знаходячись біля будинку № 215-г по вул. Чкалова в м. Миколаєві, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, наніс ОСОБА_5 не менше 4-х ударів кулаками в область обличчя та голови, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку 1 ступеню, субарахноїдального крововиливу, перелому верхньої щелепи, виличної кістки справа без зміщення, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад 21 день.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України не визнав та пояснив, що потерпілого ОСОБА_5 він не знає, бачив його перший раз на підготовчому судовому засіданні. Прізвище "ОСОБА_8" йому не відоме. Можливо, коли побачить цю особу в обличчя, то впізнає. 31.08.2016 він був вдома. Цей факт може підтвердити мати та батько, з якими вони разом вечеряли. На вулиці Чкалова він не знаходився, що може також підтвердити його мати та сусідка, яка приблизно о 19:00 год. прийшла до його матері в гості. Вони були в залі, а він - в дитячій кімнаті. При цьому він частково перебував в їх полі зору. Він не знає, чому потерпілий ОСОБА_5 вказує на нього. Просить суд застосувати до нього закон України «Про амністію у 2016р.» від 22.12.2016 р.

Вина обвинуваченого підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_5, який суду пояснив, що в кінці серпня 2016 року вони посварилися з ОСОБА_8, коли вони сиділи в компанії, і останньому не сподобалося, як він висловився. У них на цьому ґрунті сталася "словесна перепалка". Після цього ОСОБА_8 захотів зустрітися, щоб вирішити цю проблему по чоловічому та попросив приїхати його на автовокзал, де вони і зустрілись. Коли вони пішли в сторону його дому, то ОСОБА_8 попросив, щоб він вибачився, а коли він відмовився, то останній наніс удари в обличчя та плече. Він у відповідь наніс удар ОСОБА_8 від чого той впав. Коли він нахилився над ОСОБА_8, то йому нанесли удар в потилицю. Хто це зробив не знає, оскільки не бачив. Після цього в нього запаморочилась свідомість. Потім побачив над собою невідомого нападника, який сидів на ньому та бив по обличчю. Від цього він втратив свідомість. Коли його били, то запам'ятав обличчя нападника. Той запитував, скільки він йому винен грошей, але це не відповідає дійсності. Коли отямився, то ОСОБА_8 та іншого хлопця біля нього вже не було Пізніше від ОСОБА_9 дізнався, що прізвище нападника - ОСОБА_1 і зі сторінки "Вконтакті", яку йому скинув ОСОБА_9, впізнав ОСОБА_1. Коли до нього в лікарню приїжджав ОСОБА_9, останній сказав, що саме ОСОБА_1 наніс йому тілесні ушкодження. В лікарні перебував 2 місяці;

- показами свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що між ним та потерпілим ОСОБА_5 був конфлікт в серпні 2016 року на вул. Соборній. Конфлікт між ними був через те, що ОСОБА_5 обзивав його друзів. 31.08.2016 він приїхав на вул. Соборну, щоб знайти потерпілого в 21-22:00 год. вечора. Він говорив обвинуваченому, що він їде розбиратись з ОСОБА_5, на що той відповів, що добре і поїхав з ним на автовокзал. Весь день вони були разом з ОСОБА_1. З обвинуваченим вони познайомилися у таборі "Чайка" в липні 2014 року, жили там в одній кімнаті. І почали з тих пір спілкуватися. Приїхавши на автовокзал, подзвонили ОСОБА_5, щоб той прийшов на зупинку. Телефонували ОСОБА_5 з телефону НОМЕР_1 (це його номер). Він разом з ОСОБА_5 пішли під будинок потерпілого, а ОСОБА_1 залишився стояти на зупинці. Він говорив з ОСОБА_5 біля будинку, вони почали битися і він впав. Коли ОСОБА_5 сів на нього і хотів його вдарити, він тримав його за обидві руки. Після цього прийшов ОСОБА_1 і наніс ОСОБА_5 2-3 удари в спину, по обличчю, в область ребер. Потерпілий у відповідь вдарив ОСОБА_1 декілька разів. ОСОБА_5 залишився там лежати, а вони пішли після цього. Потерпілий лежав ледь притомний, а він разом з обвинуваченим поїхали на вул. Радянську в Макдональдз. До опівночі посиділи там, а потім поїхали. Після того, як побили потерпілого, з обвинуваченим спілкувалися в мережі "Вконтакті". Він йому писав, що на нього є заява, а той у відповідь писав, що його не знає;

- відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінального правопорушення 31.08.2016 ОСОБА_5 звернувся до правоохоронних органів із заявою, в якій вказав, що 31.08.2016 приблизно о 20:30 невстановлена особа, знаходячись в подвір'ї 215 по вул. Чкалова в м. Миколаєві нанесла йому тілесні ушкодження;

- довідкою №32 від 15.02.2017, згідно з якою ОСОБА_5 був госпіталізований 31.08.2016 в ортопедо-травматологічне відділення ОДЛ з діагнозом - вогнищева травма головного мозку, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив, перелом верхньої щелепи і величної кістки без зміщення, контузія ОД. Загальна сума витрат лікарні на лікування хворого склала 8501,50 грн.;

- висновком експерта № 1847 від 25.11.2016, згідно якого у ОСОБА_5, 1999 р.н. мають місце тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку 1 ст., субарахноїдального крововиливу, перелому верхньої щелепи, виличної кістки справа без зміщення, синців верхнього повіка правого ока, які утворилися від дії тупих твердих предметів. Дані тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок не менш ніж 4-х ударних дій тупим предметом, якими могли бути руки, нога та інше, не виключено незадовго до звернення в лікарню 31.08.2016. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться: забою головного мозку 1 ст., субарахноїдального крововиливу, перелому верхньої щелепи, виличної кістки справа без зміщення до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад 21 день; синців верхнього повіка правого ока до категорії легких тілесних ушкоджень;

- свідок ОСОБА_4 пояснила, що 31 серпня 2016р. вона прийшла додому близько 18:00 год., вдома знаходився її син ОСОБА_1 з меншим братом. Вона звернулася до сусідки ОСОБА_11 за допомогою, щоб підшити костюм її молодшому сину. ОСОБА_11 прийшла до них близько 19:00, а пішла від них близько 20:30 год. В цей час ОСОБА_1 був у кімнаті, а молодший син з нею. Потім останній пішов до старшого брата і вони сиділи біля комп'ютера. Вона зверталася до сина словесно, та той заходив до них в кімнату.

Свідок ОСОБА_12 підтвердила покази свідка ОСОБА_4 та пояснила, що за її присутності ОСОБА_1 з квартири нікуди не виходив.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 122 КК України, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_12, а також обвинуваченого про те, що останній в період інкримінованого йому злочину перебував за місцем свого мешкання, оскільки свідок ОСОБА_4 є його матір'ю, а ОСОБА_12 - сусідкою, яка перебуває з сім'єю обвинуваченого в дружніх відносинах, їх покази є суперечливими та спростовуються показами потерпілого, свідка ОСОБА_8 та дослідженими в суді іншими доказами, які узгоджуються між собою та у суду сумнівів не викликають та розцінює їх, як спосіб уникнути обвинуваченим відповідальності за скоєне.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в МОПЛ, Н ОНД , службі в справах дітей адміністрації Корабельного району не перебуває, за місцем навчання характеризується посередньо.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, обставини справи, особу обвинуваченого, обставину, яка пом'якшує покарання - вчинення злочину неповнолітнім, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України, так як його виправлення можливе без відбування покарання.

Розглядаючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від покарання в зв'язку з амністією, то воно підлягає задоволенню, оскільки він вчинив злочин, який не відноситься до тяжкого та в неповнолітньому віці.

Розглядаючи в порядку ст. 1166 ЦК України цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_5 на суму 5213,26 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків завданих злочином, то суд вважає, що він підлягає задоволенню, оскільки це підтверджується наданими представником потерпілого чеками.

Розглядаючи в порядку ст. 1167 ЦК України цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_5 на суму 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню на суму 25000 грн.

Розглядаючи в порядку ст. 1206 ЦК України цивільний позов прокурора в інтересах держави на суму 8501,50 грн., то він підтверджується довідкою МОДКЛ МОР та підлягає задоволенню в повному обсязі з обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки обвинувачений на момент ухвалення вироку набув повної цивільної дієздатності.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, п."а" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016р» від 22.12.2016р., суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

На підставі п."а" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016р.» від 22.12.2016 р. звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 5213 (п'ять тисяч двісті тринадцять) грн. 26 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином, 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської обласної ради (отримувач коштів - обласний бюджет) р/р 31411544700001, код ЄДРПОУ 37992030, банк - ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 24060300 "Інші надходження"- відшкодування "ОСОБА_5." витрат на лікування коштів, затрачених Миколаївською обласною дитячою клінічною лікарнею Миколаївської обласної ради на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 8501 (вісім тисяч п'ятсот одна) грн. 50 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Ю.П. Крутій